Вірменія близька до втрати Карабаху: Азербайджан вийшов на підступи до Шуші і Лачина

34 дні війни в Карабасі - азербайджанська армія продовжує наступати на Лачин-Шушу і вийшла на ближні підступи. Вихід до цієї основної автомагістралі означає для Вірменії відступ з Карабаху і повний розгром. Весь цей ключовий район вже в зоні ураження азербайджанської артилерії.

Про це пише Юрій Бутусов на своїй сторінці в Facebook.

23 жовтня представник Міноборони Вірменії Арцрун Ованнісян сказав на брифінгу про карту бойових дій "Цензор.Нет" так: "вона підготовлена українськими блогерами і не відображає всієї дійсності".

Проте вже 29 жовтня президент Карабаху Араік Арутюнян заявив, що азербайджанські війська в 5 км від міста Шуші - це по суті визнання, що обстановка стала ще більш критичною, ніж ми відобразили. У мережі немає відео, де б було помітно просування на 5 км до Шуші, на нашій карті, яка складена на основі відео і фото, азербайджанські війська 29 жовтня вийшли на позиції в 15 км від Шуші, а 22 жовтня зайняли позиції в 15 км від Лачина і поки нових відео азербайджанських або вірменських позицій з цього району немає.

29 жовтня вірмени перестали викладати нові дані про своїх загиблих військовослужбовців - офіційна цифра на сьогодні 1166 загиблих. Азербайджан свої людські втрати не публікує, очевидно, рахунок йде на сотні, однак якщо "Байрактари" продовжують щодня високоточні удари, то вірменська артилерія і танки вже не можуть відповідати в такому ж масштабі, як на початку війни - втрат у техніці Вірменія зазнала величезних.

Аналіз бойових втрат

Азербайджан реалізовує переважну перевагу в повітрі, і дрони, як і раніше, завдають втрат більше, ніж всі інші види озброєнь разом узяті.

Новини за темою: Війна майбутнього, або Як безпілотники на Кавказі перегорнули сторінку військової стратегії

Згідно з даними порталу Oryx, який займається фіксацією втрат на основі публікованих відео і фото, втрати Вірменії на 31 жовтня становлять (знищено і захоплено):

• 10 радарів ППО раннього виявлення і наведення зенітно-ракетних комплексів С-300 і С-125;
• Станція РЕБ Репелент;
• 22 пускові установки ЗРК С-300, Оса, Стріла-10;
• Станція постановки перешкод УКХ-зв'язку Піраміда-1;
• 1 оперативно-тактичний ракетний комплекс Ельбрус;
• 67 реактивних систем залпового вогню (у тому числі 4 з 6 300 мм РСЗВ БМ - 30 Смерч);
• 138 самохідних і буксируваних артилерійських знарядь (із 38 САУ, заявлених перед війною, втрачено 16);
• 177 танків і 4 БТС (перед війною російські ЗМІ вказували наявність 277 Т-72 у Вірменії);
• 79 одиниць легкої бронетехніки;
• близько 400 різних автомашин.

Повних даних по втратах Азербайджану немає, оскільки поле бою в основному залишається за азербайджанською армією, а вірмени слабо оснащені відеокамерами, дронами і сучасними прицілами з функцією відеозапису.

На даний момент Oryx встановлені такі втрати (знищено і захоплено):

• 25 танків і 1 ІМР;
• 35 одиниць легкої бронетехніки;
• 20 автомашин;
• 24 дрона, в тому числі головна проблема Вірменії - Байрактар ТБ-2.

Який висновок ми можемо зробити щодо цих втрат? Знищена велика частина бойової техніки Вірменії у Карабасі.

Новини за темою: Які ж реальні втрати Азербайджану та Вірменії у війні за Нагірний Карабах?

Вчора Азербайджан показав відео знищення відразу трьох 300 мм РСЗВ дальньої дії БМ-30 Смерч. Показово, що на відео Байрактари атакували смерчі над центральним районом Карабаху - поблизу Степанакерта. Це означає, що Вірменія не може прикрити ППО навіть ключові позиції в районі Шуші-Степанакерта.

Знищено 7 радарів і кілька пускових установок найбільш далекобійних вірменських зенітно-ракетних комплексів С-300ПС - у довоєнних публікаціях чисельність С-300 у Вірменії оцінювалася приблизно в 6 дивізіонів - втрати означають, що знищена велика частина радарів наведення С-300, тобто система в основному вибита.

Знищено більшу частину найбільш ефективних засобів військової ППО Оса-АК - 13 одиниць, які прикривали війська на передовій.

Панування в повітрі Азербайджан утримує за рахунок насамперед грамотної тактики застосування в єдиному комплексі радіоелектронної розвідки, різнорідних ударних і розвідувальних дронів, пілотованих бойових літаків і вертольотів, зенітно-ракетних комплексів, високоточних балістичних ракет і РСЗВ дальньої дії.

Тільки за надійної ППО вірмени в Карабасі можуть затримати наступ, але це завдання вірменське командування не може вирішити. Виникає враження, що найбільш сучасні ЗРК Бук-М1-2 і Тор-М2КМ поставлені Вірменії з умовою не направляти їх на територію Карабаху. Жодної підтвердженої втрати цих ЗРК досі в Карабасі немає. Як немає великих втрат у азербайджанських ударних дронів, які на деяких ділянках фронту полюють навіть за окремими піхотинцями. Військова перевага Азербайджану над Вірменією продовжує зростати.

Аналіз оперативної обстановки

Судячи з відео, Азербайджан вирішив призупинити атаку на Лачин по зручній рівнинній місцевості з півдня від Зангелана. Цей напрямок йде між кордоном з Вірменією і гірським масивом зі сходу. На ряді позицій на кордоні з Вірменією вже розміщені російські прикордонники з розгорнутими російськими прапорами. І 31 жовтня МЗС РФ заявило, що в разі агресії проти Вірменії Росія захищатиме свого союзника за договором про організацію колективної безпеки. Таким чином, атака вздовж кордону піддається ризику вірменських контратак і обстрілів з території Вірменії, а бити по Вірменії - ризик розбомбити російських прикордонників або військових. Це явно не входить в плани Азербайджану. Тому на південному напрямку азербайджанці не виходять впритул до кордону з Вірменією за винятком однієї ділянки на кордоні з Іраном.

Основний удар Азербайджан переніс на схід - азербайджанська піхота і спецназ наступають через гірський масив на Шушу.

Вірменське командування заявляє, що це прориви "ДРГ", але насправді, на численних вірменських відеозйомках відображені не "ДРГ", а малі групи азербайджанської піхоти, які прориваються і просочуються від вершини до вершини на широкому фронті за підтримки артилерії і дронів, тобто це загальновійськові частини, які надійно закріплюються на зайнятих рубежах.

Вірменська піхота в горах чинить запеклий опір. Слід зазначити стійкість окремих підрозділів, які продовжують опір в умовах величезної переваги противника в тактиці, озброєнні, управлінні та логістиці.

Азербайджанці накопичили вже великий досвід бойових дій. Напрямки їхнього наступу зараз легко прораховуються, але проламування оборони здійснюється за рахунок ізоляції пункту атаки і ураження всіх вогневих засобів і укриттів дронами, артилерією і РСЗВ. Дрони відіграють вирішальну роль в діях наземних військ.

Тому якщо не буде дива і вірмени не організують в районі Шуші ППО - шансів на тривалий опір на трасі Шуша-Лачин немає. Вибити азербайджанців із гір у вірмен немає сил - будь-який великий контрудар "Байрактари" розстріляють, та й втрати в піхоті і артилерійських розрахунках непоправні. Найближчим часом азербайджанці зроблять новий прорив. Азербайджан влаштує вихід на пряму наводку в будь-якому місці магістралі - і тоді Карабах вірменській армії доведеться залишати. Теоретично засоби ППО у Вірменії ще є - хоча радари далекого виявлення азербайджанці виявляють і знищують досить швидко, але можливе застосування сучасних ЗРК "Бук" і "Тор" в комплексі з станціями РЕР "Автобаза" і станцією РЕБ "Інфауна". Це теоретично дозволяє діяти із засідок, проте поки немає ознак, що всю цю нечисленну і дорогу техніку вірмени зважаться ввести в Карабах і оголити цим оборону самої Вірменії.

Втім, гарантії безпеки з боку РФ тепер дозволять вірменському командуванню кинути в бій всі сили, не побоюючись за кордон з Туреччиною, а, отримавши підтримку на кордоні з Карабахом з боку російських прикордонників, вони можуть вивільнити резерви. Бій за Карабах ще не закінчено.

Що далі?

Обстановка в Карабасі для Вірменії має так само безнадійний вигляд. Війна програна, проте з вражаючою завзятістю вірменська армія продовжує опір. Користуючись цим, керівництво Вірменії докладає зусиль, щоб зупинити війну дипломатичними методами, і заручилося підтримкою не тільки Росії, але і Франції і навіть більш явним співчуттям з боку США. Канада припинила постачати Туреччині ключові вузли озброєння "Байрактарів". Міжнародний тиск на Азербайджан зростає, проте чи зможуть дипломати зупинити війну?

Новини за темою: Як зупинити жахливу бійню між Вірменією та Азербайджаном за Нагірний Карабах

Ердоган однією присутністю і загрозою зіткнення поставив Путіна у вузькі рамки, і Росія поводиться підкреслено мирно і коректно, виключивши повністю втручання в Карабаську війну. Путін не сміє постачати навіть системи ППО до Вірменії - своєму союзнику по ОДКБ. І на контрасті - рішуча підтримка Азербайджану з боку Туреччини - країни НАТО, і наявність на авіабазі під Баку 6 турецьких винищувачів F-16 виключає втручання Росії у війну на території Карабаху. Туреччина дає зрозуміти, що будь-яка ворожість проти Азербайджану призведе, по-перше, до нарощування ЗС Туреччини в Азербайджані, а по-друге, послідує розгром російського союзника Асада в Сирії, а потім ймовірний розгром або вигнання російського угруповання.

Туреччина заради завершення операції в Карабасі вступила у відкритий дипломатичний конфлікт із Францією, і зберігає напружені відносини зі США. Все це показує, що Ердоган і Алієв на поступки йти не збираються, поки військова операція в Карабасі не буде повністю завершена.

Юрій Бутусов