Війна в Нагірному Карабасі переходить в дипломатичну площину

 UIF
UIF

Український інститут майбутнього

Тристоронні переговори глав МЗС Росії, Азербайджану і Вірменії - Сергія Лаврова, Джейхуна Байрамова і Зограба Мнацаканяна про перемир'я в Нагірному Карабасі, 9 жовтня 2020 року

МЗС РФ / ТАСС

Війна у Нагірному Карабасі поступово переходить у фазу політично-дипломатичного врегулювання. 

​​Оригінал в Telegram-каналі "UIF".

Про це свідчать кілька важливих процесів:

  • Виснаження сил обох сторін, які вели затяті бойові дії півтора тижні без перерви;
  • Обмежені результати військової кампанії Азербайджану, якому не вдалося прорвати лінію оборони вірмен по всьому фронту;
  • Перехід сторін до позиційної війни та використання далекобійного важкого озброєння;
  • Великі втрати сторін та постійні обстріли мирних населених пунктів, що вимагають "гуманітарної паузи";
  • Тиск з боку міжнародної спільноти, яка одностайно засудила початок війни та закликає до перемир’я;
  • Бажання Росії і Туреччини вийти на зручний формат мирних переговорів із подальшим закріпленням свого впливу на Південному Кавказі.

Хоча в публічному просторі Вірменія та Азербайджан дають зрозуміти, що до повноцінних мирних переговорів не готові, і висувають один одному нереальні політичні вимоги, 10 жовтня сторонам вдалося досягти першого гуманітарного перемир’я на переговорах у Москві.

Новини за темою: Підсумки двотижневої війни в Нагірному Карабасі: Військові втрати, позиції сторін й дипломатичний зсув

Для Росії ідея оголошення "гуманітарної паузи" — це тактична дипломатична перемога. У такий спосіб Кремль змусив сторони конфлікту підписати першу базову угоду та зобов’язатися зберегти існуючий формат переговорів навколо Карабаху (мінська група ОБСЄ), відсуваючи на другий план Туреччину, яка цей формат намагається силою змінити. До того ж, ідея проведення переговорів про перемир’я запускається у пакеті з ідеєю відправлення у Карабах російських миротворців, які б стали силою роз’єднання сторін.

Утім, Вірменія уникає розмов про миротворців, всіляко натякаючи, що дана ініціатива Кремля не є пріоритетною у їхньому порядку денному.

У відповідь на перемир’я Туреччина опинилася перед дилемою: або прийняти перші ініціативи Росії та посередництво Москви як базу, або повторити спробу увійти у переговорний формат через підвищення ставок, наприклад, на полі бою у Нагірному Карабаху. В цілому, офіційна Анкара підтримує проведення переговорів про перемир’я, але бажає взяти у них участь як гарант, посередник та модератор з боку Азербайджану. Це дозволить Туреччині закріпити свій політичний вплив на Кавказі у якості рівноцінного з Росією партнера, відсуваючи на другий план традиційних гравців з мінської групи ОБСЄ — США та Францію.

Конфлікт у Нагірному Карабаху тимчасово переходить у дипломатичну площину. Це може відкрити шлях до мирних переговорів із закріпленням нової модальності врегулювання ситуації. Утім, вірогідно, це будуть тимчасові домовленості, оскільки сторони досі не готові до взаємного компромісу для повноцінного врегулювання конфлікту і вірять у свою військову перемогу, що й засвідчили перші два дні гуманітарного перемир’я, якого сторони не дотримувалися.

Ілія Куса

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.



Loading...