live

Великий секрет Сталіна: Розкрита хвороба вождя СРСР, яку він приховував під час Другої світової війни

ABC
ABC

Іспанська загальнонаціональна щоденна газета

Йосип Віссаріонович Сталін у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Праворуч - маршали Георгій Костянтинович Жуков і Костянтин Костянтинович Рокоссовський Максим Богодвид/РІА Новини

В новому дослідженні припустили, що протягом 1942 року глава СРСР Йосип Сталін приймав солі літію для пом'якшення симптомів двох можливих захворювань — біполярного розладу або подагри.

Про це пише ABC.

1942 рік став ключовим для майбутнього Радянського Союзу. Всього лише за рік до початку операції "Барбаросса" Червона Армія переживала важкі часи. У липні перед нестримним наступом танків Третього рейху Йосип Сталін видав знаменитий наказ № 227, згідно з яким тих, хто поступився територією ворогу, потрібно було відразу ж розстрілювати. Адже, як вважав вождь народів, завдяки такій "ганебній поведінці" Адольф Гітлер наближався до "нафтових і хлібних багатств Північного Кавказу". Становище було настільки серйозним, що міністр закордонних справ В'ячеслав Молотов попрямував до Вашингтона для того, щоб домогтися відкриття США "другого фронту" на заході.

Ті часи були не найкращими для товариша Верховного головнокомандувача, принаймні, через політичну ситуацію. Проте в новому дослідженні ізраїльський біотехнолог Гліб Зільберштейн (Gleb Zilberstein), який за останні десятиріччя неодноразово був нагороджений відзнаками Міністерства оборони Росії, стверджує, що у Сталіна були проблеми зі здоров'ям.

Цікаве дослідження

На цьому тижні в електронній версії газети The Times опублікували інформацію про те, що Глібу Зільберштейну вдалося виявити сліди солей літію в книгах, які Сталін часто читав у 1942 році. Цю речовину використовують як ліки для полегшення симптомів психічних захворювань або подагри, тобто накопичення кристалів сечової кислоти в суглобах.

Як повідомляє газета The Times, Гліб Зільберштейн зі своєю командою вважає, що Сталін приймав цю речовину для лікування одного з цих двох захворювань. Докази, відбитків пальців Йосипа Сталіна, що містять сліди солей літію, були виявлені в романі Олексія Толстого "Іван Грозний". Дійсно, відбитки належать верховному головнокомандувачу, адже, як пояснює британський історик Роберт Сервіс (Robert Service), що спеціалізується на історії Росії, в чудовому творі "Сталін. Біографія", він вважав себе спадкоємцем жорстокого першого великого царя держави.

Гліб Зільберштейн, проводячи дослідження, виявив сліди солей літію в книзі, яка належала Сталіну і в даний час зберігається в Російському державному архіві літератури і мистецтва в Москві. Якщо говорити більш конкретно, то команда використовувала ацетатну плівку, на яку можна без пошкоджень перенести цю речовину з паперу. В статті The Times йдеться, що найбільш достовірні докази отримані з порожньої сторінки на початку книги, на якій Йосип Сталін писав анотацію.

Солі літію — засіб проти біполярного розладу

Використовувати солі літію для пом'якшення симптомів цих захворювань почали задовго до Другої світової війни. Як пояснює у книзі "Біполярний розлад. Депресія і Манія. Жити з екстремальними емоціями" доктор Еберхард Вормер (Eberhard Wormer), вже у II столітті давньогрецький лікар Соран Ефеський радив учням застосовувати джерельну воду, багату іонами літію, для лікування "маніяків". Незабаром у такий же спосіб лікували й у Стародавньому Римі. "Пацієнтам рекомендували регулярно проводити водні процедури для лікування фізичних і психічних захворювань", — відзначає Еберхард Вормер.

Найвідомішими спеціалістами, які застосовували солі літію для лікування психічних захворювань, були англійський доктор Альфред Берінг Гаррод (Alfred Baring Garrod) і французький доктор XIX століття Жан Мартен Шарко (Jean-Martin Charcot). Жан Мартен Шарко підкреслював, що визначення точної кількості, яку людина повинна прийняти, допомагало уникати можливого отруєння, оскільки він зауважив, що у великій кількості ця речовина могла чинити серйозний вплив на здоров'я пацієнтів.

Саме протягом XIX століття почали використовувати вищезазначену речовину для пом'якшення симптомів подагри і "розладів, пов'язаних з каменями в нирках". На практиці солі літію розчиняють кристали сечової кислоти, які утворюються в суглобах з таких причин, як, наприклад, вживання продуктів з високим вмістом жирів.

У книзі "Депресивна хвороба" Хені Роо (Heni Roo) пояснює, що літій — один з так званих "регуляторів настрою", застосування якого у вигляді солей рекомендувалося пацієнтам, що відчувають депресію або хвилювання. А все тому, що солі літію володіють седативними властивостями, корисними "для профілактики рецидивів". Він вважає, що "ефективність солей літію наголошується в двох третинах випадків". Незважаючи на те, що ефект проявляється не відразу, для поліпшення самопочуття необхідно приймати "постійний курс" як мінімум два роки.

Проте тільки в кінці 40-х почали широко використовувати солі літію в якості "регулятора настрою" для лікування пацієнтів з діагнозом біполярного розладу. Якщо говорити точно, то їх почав використовувати в 1949 році австралійський психіатр Джон Фредерік Джозеф Кейд (John Frederick Joseph Cade). Завдяки тому, що фахівець опублікував статтю "Використання солей літію для лікування психічного збудження" і згодом перевірив ефективність цієї речовини, солі літію знову стали популярними в Європі. Однак, як зазначає Гліб Зільберштейн, в деяких країнах, наприклад, СРСР, "солі літію використовували для лікування подагри вже з середини століття".

Жодної згадки

Гліб Зільберштейн стверджує, що Сталін приймав солі літію для полегшення болю, викликаного подагрою. По-перше, відомо, що в 1942 році Йосип Сталін кілька разів перечитував роман Толстого, і вже тоді в СРСР застосовували цю речовину для пом'якшення симптомів хвороби. З іншого боку, тільки в 1949 році, завдяки дослідженням Кейда, в Москві з'явилися докази ефективності цієї речовини для лікування біполярного розладу та інших психічних захворювань.

Однак Гліб Зільберштейн вважає, що, можливо, радянський лідер "читав роман і після 1949 року". Тоді на сторінках і з'явилися сліди речовини.

В інтерв'ю The Times історик, журналіст і автор книги "Сталін: Двір червоного монарха" Саймон Себаг Монтефіоре (Simon Sebag Montefiore) підтвердив, що, можливо, радянський лідер страждав подагрою. "Немає доказів того, що Сталін страждав депресією, хоча слід визнати, що йому могли давати солі літію для заспокоєння, так як на початку Другої світової війни він дуже нервував. Однак очевидно, що Сталін не страждав біполярним розладом, він був дуже врівноважений", — підкреслив Саймон.

Новини за темою: Ялтинська конференція: Переділ сфер впливу, який заклав основи холодної війни

На думку історика, цілком ймовірно, що лікарі не вказували подагру, тому що причиною її виникнення вважали переїдання. "Не знаю, була у нього подагра чи ні, але, якщо і була, то не дивно. Сталін любив їсти і пити", – зазначив Саймон.

І він правий. У книзі "Сталін, червоний тиран" історик Альваро Лосано (Álvaro Lozano) підтверджує подібну пристрасть Сталіна і відзначає два цікавих факти: вождь народів обожнював м'ясо і часто влаштовував вечірки, щоб не впадати в депресію. Сам Микита Хрущов після Другої світової війни підтвердив, що Сталін любив поїсти: "Жоден  з керівників із таким рівнем відповідальності не їв, не пив і не витрачав стільки часу за столом, як Сталін". Він також зазначав, що алкоголь був звичним атрибутом застілля.

Професор історії Лондонського університету Орландо Файджес (Orlando Figes) підкреслив, що немає жодних документів, в яких підтверджувалося б застосування цієї речовини. В інтерв'ю The Times він згадав, що "мені невідомі будь-які медичні записи в особовій справі радянського лідера, що свідчать про те, що він брав солі літію для лікування депресії або маніакальних розладів". Тим не менш, історик припустив, що лікарі могли приховати цей факт.

Мануель Вільяторо

За матеріалами: ІноЗМІ

 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...