Уряд змінює критерії визначення карантинних зон: Хто потрапить у "червону зону" й чому це небезпечно?

Павло Ковтонюк
Павло Ковтонюк

ексзаступник міністра охорони здоров'я України

Спікер українського парламенту Дмитро Разумков (ліворуч), прем'єр-міністр Денис Шмигаль (посередині), а також п'ятий президент Петро Порошенко (праворуч) у захисних масках і рукавичках через коронавірус COVID - 19 на зборах лідерів фракцій парламенту в Києві EPA-EFE

Уряд (знову) змінює критерії визначення регіонів для карантинних зон. Цього разу - на гірше. Чому?

Про це пише Павло Ковтонюк на своїй сторінці в Facebook.

Усього два тижні в країні діяла справді вдала модель для зон карантину. Вона була якісна математично, дозволяла діяти точково та заохочувала регіони до правильних речей.

Тепер буде модель більш груба і менш точна. Така, що створює широке поле для інтерпретацій та неправильні стимули. Давайте розберемося чому. [Увага, текст буде трохи довгий].

МОЗ оголосив, що замість чотирьох індикаторів у попередній моделі, у новій буде три.

Два індикатори залишаються незмінні - заповненість ліжок та проведені тести на 100 тисяч населення. Інший - один замінює два. По формі - невелика зміна. Але по суті - значна.

У новій моделі дивитись будуть на один головний індикатор - кількість нових випадків COVID на 100 тисяч населення за останні 14 днів. За даними міністерства, базово вона не повинна перевищувати 40 (t.ly/sk8M).

Подивіться на графік 1. Ось так буде бачити уряд вибрані п’ять областей згідно з цим індикатором. Питання до вас: які з них просяться на карантин? Запам’ятайте ваш вибір.

Фото з відкритих джерел

Тепер давайте подумаємо про стимули. Що вигідно робити, щоб показники були кращі? По-перше, вигідно бути великою областю (містом) - знаменник більший.

По-друге - мати менше випадків. Яким способом? Будь-яким. Наприклад, проводити менше тестів - так робила Львівська область до червня цього року.

А тепер давайте порівняємо, що було б, якби уряд не змінював модель.

У попередній моделі головних індикаторів було два. Перший - коефіцієнт виявленння, другий - динаміка цього коефіцієнта.

Коефіцієнт виявлення (positivity rate) - це відношення нових виявлених випадків до зроблених тестів. Тобто, якщо ви провели багато тестів і виявили більше випадків - показник не буде рости. Тут немає нічого страшного, навпаки модель каже, що ви молодець. Адже випадки, які виявляють через розширене тестування - як правило легкі або помірні. А от якщо цей коефіцієнт росте - значить хворих стає більше, а тестів ви робите мало. Або ж їх стає більше настільки, що ваша система тестування уже не встигає за ними. Час бити тривогу.

На графіку 2 - як уряд бачив би п’ять областей за цим показником. Які з них тепер викликають занепокоєння? Ті ж самі? В мене - ні. Також зверніть увагу на червону криву - Одеську область. Скоро вона досягне порогу.

Фото з відкритих джерел

Що вигідно робити, щоб мати цей показник в нормі? Багато тестувати! Більше і більше тестів - і майже ніякого шансу, що ви опинитеся на карантині.

Другий індикатор - динаміка. Вона порівнює сьогоднішній positivity rate з тим, який був тиждень тому. Середа до середи. Потім четвер до четверга. І так далі. Якщо п’ять днів поспіль іде перевищення на 10% і більше - це одразу приветає увагу с̵̶̵а̵̶̵н̵̶̵і̵̶̵т̵̶̵а̵̶̵р̵̶̵і̵̶̵в̵̶̵ комісії ТБ та НС.

Чому це важливо? Уявіть, що у вас піднялася температура і тримається кілька днів. Ситуація неприємна, але керована. А якщо вона день у день зростає, і так останні п’ять днів? Ось тут така ж логіка. Спалах - це не коли випадків багато, а коли вони безконтрольно ростуть.

Що вигідно робити? Знову - тестувати. Причому багато і стабільно.

Чи не правильний стимул для регіонів? Неправильний - каже МОЗ і змінює модель.

Подивимось, як виглядають наші п’ять областей за динамікою - графік 3. Які тепер непокоять найбільше? Порівняйте з новою моделлю та графіком 1. Львівська та Волинська, які "просилися на карантин" на першому графіку - у динаміці насправді виглядають найкраще.

Фото з відкритих джерел

Що маємо в результаті. У двох різних моделях на карантин, схоже, підуть різні області. Якщо говорити про наші вибрані - погані новини імовірно отримають Львівська та Волинь. Хоча там ситуація стабілізувалася і динаміка йде на спад.

Попередня модель точно натиснула б тривожну кнопку щодо Харківської. Там зараз справді найбільший ріст випадків в Україні. А ще на радарі тримала би Одеську. Нова модель їх, скоріше за все, не помітить.

Ось так.

Чи допоможе ця зміна краще реагувати на ситуацію? Ні. Чи викличе більше розуміння та довіри від регіонів? На цьому питанні я краще буду закінчувати пост.

Павло Ковтонюк

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...