Україна може врятувати світ від голоду!

Віталій Скоцик
Віталій Скоцик

Громадський діяч

Продовольча і сільськогосподарська організація ООН ФАО прогнозує, що до 2030 року 25,7% африканців (433 мільйони чоловік від прогнозованої загальної кількості населення) не матимуть надійного і постійного доступу до їжі YouTube

Наша конкурентна перевага: продукти харчування

Україна – одна з тих ключових держав світу, завдяки внеску яких людство може уникнути багатьох руйнівних сценаріїв свого розвитку. І я не перебільшую.

Звісно, якщо керівництво держави буде розуміти, у чому наші конкурентні переваги.

Тільки 25 країн світу здатні повністю себе забезпечити продуктами харчування. І ми – серед них. Також до цієї категорії держав належать США, Канада, Австралія, Франція, Індія. Однак розрахунки українських вчених свідчать, що аграрна галузь України досі реалізувала лише невелику частину своїх можливостей. Сьогодні ми використовуємо потенціал аграрного сектору тільки на 15%. Тоді як Україна здатна прогодувати понад 500 мільйонів людей!

Незрозуміла політика останніх років щодо аграрного виробництва, зміна системи оподаткування, знищення профільного міністерства, яке, можливо, мало би працювати, щоб наша конкурентна перевага (продукти харчування з доданою вартістю) у своїй країні наповнювала державу робочими місцями та сплаченими податками. Фактично все це було відкинуто.

Новини за темою: Кліматичні виклики та харчова безпека: Чи буде світ з продовольством, а бізнес із гривнею

Про що це говорить? Це говорить про те, що люди, які приходять на високі посади в нашій країні, дуже рідко розуміють насправді принципи економіки, світової політики і конкурентних переваг.

Отже, саме наша країна – один з небагатьох регіонів, які можуть і повинні суттєво нарощувати виробництво продовольства і задовольняти світовий попит. Це автоматично перетворює Україну на один з геополітичних центрів стабільності не лише в контексті Європи, частиною якої ми є. Помітний приріст населення в Китаї та Індії робить ці країни великим ринком для нашої продукції. Держави Африки також гостро потребуватимуть нашого хліба.

За незрозумілих причин ми чуємо з року в рік про те, що наш основний ринок – це Європейський Союз.

Насправді це не зовсім так. Чому?

Тому що в Європейському Союзі проживає лише 8% населення планети і на європейському континенті сьогодні немає жодної країни з постійним дефіцитом продуктів харчування.

Де ж ті країни, і де ті люди, які потребують наших продуктів харчування?

Це Азія, це багато країн Африки, це ті країни, які інтенсивно розвиваються і потребують не тільки більше продуктів харчування, а продуктів харчування високої якості. Одним з основних наших ринків, основним торговим партнером нашої держави за останні роки став Китай.

Якщо хтось і далі вважає, що українцям бракує національної ідеї, то ось одна з її складових: Україна має стати одним з наріжних каменів, на яких тримається продовольча безпека людства. Дорога до успіху України пролягає через серйозну модернізацію виробництв і підвищення врожайності.

Для порівняння: на сьогодні Китай збирає кукурудзу з середньою врожайністю 140 центнерів з гектара, а пшеницю з середньою врожайністю 75 центнерів з гектара, а це вдвічі більше, аніж середня врожайність по Україні.

Наприклад, зараз за врожайністю зернових культур ми відстаємо і від сусідньої Польщі на 25–30%. І це при тому, що полякам випало мати справу зі значно менш родючими ґрунтами. Іноземні експерти визнають, що на ринку зернових наші нинішні високі позиції – далеко не межа. За їхніми оцінками, якщо модернізувати техніку і провести необхідні реформи, наша країна може подвоїти врожай зернових.

Ми дійсно його суттєво наростили за останні роки, але відсутність ефективної системи кредитування, відсутність ефективної системи страхових програм з покриття ризиків, а також кліматичні зміни показали, що насправді ми дуже вразливі. І якщо ще у 2019 році ми ще зібрали близько 76 млн тон зернових, що стало рекордом України, то вже цього року орієнтовно на 10 млн менше через те, що не готові до тих економічних і кліматичних викликів, які сьогодні постають перед нашими виробниками.

Ще 2013 року аналітики Продовольчої і сільськогосподарської програми ООН (ФАО) рекомендували ввести в раціон людей комах як основне джерело білка в майбутньому. Сьогодні в Європі ресторани, де подають комах у різному вигляді, вже не є великою рідкістю. Хоча це скоріше екзотичний підхід до вирішення проблеми нестачі білка для людства.

Новини за темою: Світу загрожує нове "Велике переселення народів", - дослідження

Професор Альфонс Бальман з Інституту аграрного розвитку в країнах Центральної та Східної Європи стверджує, що очікуване зростання попиту на аграрну продукцію супроводжуватиметься і підвищенням вимог до її якості. Зростатиме потреба не лише в зернових, а й у високоякісних овочах, м’ясі, молоці, сирі тощо, штовхаючи ціни вгору. Науковець переконаний, що потреба в екологічно чистій енергії теж сприятиме зростанню цін на харчі. На його думку, Україна може виграти від збільшення чисельності населення планети, якщо їй вдасться правильно скористатися своїми ресурсами. Підтвердженням правдивості цих тез є факти з нашого сьогодення.

Як відомо, починаючи з 2016 року для української аграрної продукції було закрито російський ринок – з причин, далеких від економіки. Наразі бачимо, що в роки війни з РФ деякі наші аналітики, як і їхні російські колеги, перебільшували значення втрат України від цього рішення РФ.

Ми відкрили для себе багато нових ринків, впевнено вийшли на ринки Китаю, Європейського Союзу, країн Середнього Сходу, країн Африки.

До десяти найбільших країн – споживачів української агропродукції увійшли три потужних азійських держави – Китай, Індія, Туреччина – і чотири країни Євросоюзу – Іспанія, Нідерланди, Італія, Польща. Замикають десятку Єгипет, Іран і Білорусь. Місце Росії зайняв Китай і став найбільшим споживачем продуктів харчування українського виробництва.

Досить швидко переорієнтувалися наші виробники м’ясопродуктів, знайшовши нові ринки в Європі. Це ж вдалося й виробникам соків і томатної пасти. Найскрутніше було молочній галузі: донедавна російський ринок, як пилосос, щорічно поглинав молочної продукції українських заводів на 400 млн доларів. І треба визнати, ця продукція була не надто високої якості, щоб потрапити до ЄС. Однак і тут можливі нові рішення: уже кілька вітчизняних підприємств отримали право розпочати експорт молочної продукції до Китаю. У продуктовій лінійці – сухе молоко, молочна сироватка та сир. На економічну війну, розпочату Росією, було отримано вичерпну відповідь. Світ хоче їсти, і українська продукція замість одного російського ринку отримує кілька нових. Товарообіг у нас значно виріс, навіть з далекою Японією та Кореєю.

Та потрібно зазначити, що, на жаль, наша зовнішньоекономічна діяльність занадто слабка і працює ще не достатньо ефективно.

Як приклад, минулого року мені довелося побувати на Всесвітньому інвестиційному форумі в Шанхаї, де я разом з лідерами Китаю пройшовся павільйонами і дивився, які країни, з якою продукцію представлені та поруч з ким наша держава на одній і найголовніших ярмарок світу. На жаль, Україна займала маленький куточок у далекому залі, де було скромно представлено лише 5 українських компаній. Тоді як величезні зали з десятками і сотнями компаній потужно представлені Казахстаном, Білоруссю і РФ.

Звісно, щоб задовольнити європейського покупця, ми мусимо підвищити стандарти якості своєї продукції. Відповідно зросте і її об’єктивна ціна, але європейці зможуть її платити. Зрештою, Україна буде у виграші.

Саміт Україна–ЄС, який відбувся минулого тижня в Брюсселі, дав можливість переглянути умови договору про асоціацію між Європейським Союзом та Україною та договір про вільну торгівлю, в якому, сподіваюся, буде можливість збільшити квоти на продукцію, що буде поставлятися до Європейського Союзу.

Також велику надію в цьому плані дає безвізовий промисловий товарообіг. Тобто очікується зменшення вимог по сертифікації для української промислової продукції. Ну і звичайно, "договір про відкрите небо", про який говоримо вже сьомий рік поспіль: відкриття повітряних кордонів нашої країни разом з європейськими кордонами дасть можливість отримати нашим громадянам ще більш ширші послуги з авіаперевезень за меншу ціну.

Значні інвестиції, як внутрішні, так і зовнішні, ми зможемо залучити не лише для підвищення врожайності АПК, а й на розбудову переробної промисловості.

На початку 2016 року відомий інвестор Джордж Сорос заявив про наміри інвестувати кошти в український аграрний сектор, оскільки від нього залежать 70% населення країни та існує величезний резерв для підвищення продуктивності цієї галузі.

Насправді ж ми не побачили якихось серйозних інвестицій саме від цього інвестора в українську економіку, але кроки на шляху лібералізації ринку землі під впливом іноземних компаній і громадян, на жаль, у нашій країні мають місце.

Бізнесмени із Саудівської Аравії розглядали можливість інвестувати в сільськогосподарську галузь України 10 мільярдів доларів. Щоб не втратити таких інвесторів, Україні достатньо проводити грамотну політику і бодай не робити ризикованих кроків у питаннях оподаткування агровиробників. Це те, що відбулося за останні 5 років.

Нагадаю, що тут з 90-х років ефективно працювала системна політика зі спеціальною системою оподаткування. Звичайно, коли ми говоримо про іноземних інвесторів, ми також не повинні забувати, що сільське господарство, переробна промисловість мають ґрунтуватися, в першу чергу, на середньому та малому українському виробникові. Тому що це питання не лише економіки, це питання і збереження сіл, і самозайнятості, або того, що ми називаємо господарі!

Українцям притаманно бути господарями. Не наймитами, а тими, хто має приватну власність і господарює на своїй власній землі. Тому інвестиції важливі, але вони мають поєднувати в собі дуже розумну політику, забезпечуючи насамперед можливість працювати на своїй землі своїм громадянам.

Перед українськими аграріями також стоять свої глобальні виклики. За останні десятиліття середня температура в Україні виросла на 0,5 градуса. Стало менше необхідних для господарювання опадів. Потепління призвело, зокрема, до того, що пояс вирощування кукурудзи в Україні змістився на 250 кілометрів. Два з половиною мільйони гектарів українських угідь уже потребують зрошення. А кліматичні загрози 2020 року показали, що зараз заговорили про проблему зрошування в тих регіонах, де ніколи не було проблем з нестачею води.

Наприклад, навіть виробники Черкащини, а це одна з найблагодатніших земель, сьогодні майже відмовилися від озимих культур, залишаючи ярі, тому що відсутність опадів восени не дає можливості забезпечити нормальний період вегетації озимим культурам.

Зрошувальні системи здатні суттєво підвищити врожайність наших полів. Однак у держави немає коштів на такі дорогі проєкти, а приватний бізнес не може інвестувати в них без стабільних законодавчих правил. Знівелювати вплив зміни клімату на агропромисловий комплекс можна лише за рахунок програм розвитку агробізнесу, розвитку фермерства і кооперації.

Проблемою аграріїв залишається ерозія ґрунтів, що призводить до скорочення придатних для посівів площ. Прикро, але український чорнозем з 12-відсотковим шаром гумусу тепер існує лише як експонат Інституту імені Луї Пастера в Парижі. Без активної стратегії відновлення родючості ґрунтів ми ситуацію не виправимо. А правильне застосування сівозміни та збереження родючості землі в Україні запрацює, коли ми почнемо використовувати більшість цивілізованих інструментів обігу земель, які працюють у світі. У нас наразі з 17 світових інструментів діють лише 2.

Новини за темою: Людство вступило в епоху пандемій і глобальних лих, - дослідження американських фахівців

На жаль, розуміння того, що земля є основним ресурсом нашої економіки, а не інструментом для збагачення окремих людей, відтіснило всі конструктивні складові того, як працює світ сьогодні в обігу земель сільськогосподарського призначення. В Україні все звелося до принципу: купи – продай. І закон, що заклав величезну кількість небезпечних ризиків було прийнято ВРУ цього року на фоні політичного популізму.

Чи треба було приймати закон? Так! Але чи почули професіоналів справи? Ні.

В Україні ти можеш або сам обробляти землю, або здати її в оренду. При цьому контролю за збереженням якісних характеристик ґрунтів практично немає. Приміром, у Західній Європі та США фермер, який орендує землю, повинен здати її з тими самими показниками, з якими прийняв.

Мабуть ви пам’ятаєте, в радянські часи діяли комплексні програми розвитку агропромислового комплексу та сільських територій щодо "Проведення робіт з розкислення (вапнування) ґрунтів". Так, 45% території нашої держави покривають чорноземи, проте результати аналізу ґрунту останніх років показують, що більша частина цих земель закислені, тобто вони потребують вапнування, але повноцінної інвентаризації усіх наших земель так ніхто досі й не провів.

Авторитетні вчені Єльського та Колумбійського університетів склали рейтинг показників ефективності екологічної політики держав світу. За підсумками 2017 року Україна втратила 65 позицій, опинившись на 109 місці серед 180 країн світу за Індексом екологічної ефективності (Environmental Performance Index) і опинилася між Туреччиною (108) та Гватемалою (110). Ми відкотилися майже за всіма показниками, у тому числі з якості води та чистоти повітря.

Environmental Performance Index або просто EPI – це глобальний аналіз екологічної ефективності країн. Результати оприлюднюються раз на два роки. Досліджуються 32 показники в 11 категоріях, зокрема якість повітря та питної води, зміна клімату, біорізноманіття. Цей індекс дозволяє зрозуміти стан навколишнього середовища, здоров’я населення та державної політики у сфері екології кожної конкретної країни.

У першу десятку лідерів увійшли Франція, Данія, Мальта, Швеція, Велика Британія, Люксембург, Австрія, Ірландія та Фінляндія. Останні сходинки рейтингу посіли Бангладеш і Бурунді.

Для України як світової житниці таке місце в цьому рейтингу неприйнятне. Запит на екологічну продукцію у світі зростає, і ми, щоб відповідати вимогам 21 століття, мусимо дбати про своє довкілля по-європейськи.

Віталій Скоцик

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...