У бундестазі пропонують ввести санкції у відповідь на заходи США проти "Північного потоку - 2"

Handelsblatt
Handelsblatt

Щоденна загальнонаціональна  ділова газета Німеччині

Перші труби для газопроводу "Північний потік — 2" gazprom.ru

Черговому агресивному випаду США проти "Північного потоку — 2" необхідно протидіяти, заявляють депутати німецького бундестагу. Вони переконані, що час дипломатичної стриманості минув: пора думати про введення відповідних санкцій проти США.

Про це пише Handelsblatt.

Санкції проти газопроводу "Північний потік — 2" можуть ще посилитися. В енергетичній політиці не може працювати гасло "Америка насамперед", це було б порушенням принципу правового самовизначення Європи.

Внесений групою сенаторів від Республіканської та Демократичної партій на чолі з впливовим техасцем Тедом Крузом (Ted Cruz) законопроєкт — нова ступінь в ескалації конфлікту навколо проєкту газопроводу "Північний потік — 2". Цей законопроєкт здатен надовго ускладнити економічні зв'язки між Європою і США.

Американські сенатори у своїй останній агресивній ініціативі, названій "Законом про захист європейської енергетичної безпеки", використовували військову риторику. Вони написали про "негайні та нищівні американські санкції проти всіх, хто якимось чином пов'язаний з будівництвом газопроводу".

Конкретно це означає наступне: якщо законопроєкт буде схвалений, то прийняті у грудні 2019 року американським Конгресом санкції, які досі були спрямовані насамперед проти суден-трубоукладачів, значно посиляться і поширяться на всі компанії, що беруть участь в будівництві, експлуатації та технічному обслуговуванні газопроводу. В цьому випадку під санкції потраплять понад 120 компаній з 12 європейських країн. Навіть німецькі державні органи і посадові особи можуть стати мішенями.

Формально Дональд Трамп, Тед Круз та інші побоюються, що Європа потрапить в енергетичну залежність від Росії. Але на це можна заперечити, що Європа в останні роки значно диверсифікувала свій імпорт газу. Обладнавши 35 терміналів з прийому скрапленого газу, потужність яких відповідає чотирьом "Північним потокам — 2", сьогоднішня Європа в змозі задовольнити свою потребу в газі в тому числі і поставками з таких віддалених країн, як Катар, Малайзія, Індонезія і Австралія.

Та й другий аргумент американців щодо того, що Європа кидає в біді Україну, яка більшу частину своїх державних доходів отримує від мита за транзит газу, недоречний. Уряд ФРН торік доклав чимало зусиль для укладення нового російсько-українського договору про транзит газу. І ось в самому кінці минулого року договір був підписаний.

Новини за темою: За крок до завершення обхідного газопроводу "Північний потік-2": Якими будуть наслідки для України?

США також купують російську нафту

Дії адміністрації Трампа здаються особливо дивними, якщо врахувати, що США самі купують велику кількість нафти в Росії. Через санкції проти Венесуели та Ірану США в кінці 2019 року щомісяця імпортували 20 мільйонів барелів нафти з Росії. Більше нафти США отримують тільки з Канади.

Що ж ховається за агресивними діями США? А те, що, на їхню думку, передвиборчий слоган Трампа "Америка насамперед" тепер повинен працювати і в енергетичній політиці. Фрекінговий бум перетворив США на найбільшого виробника нафти і газу в світі. І свій скраплений фрекінговий газ вони збираються продавати в Європу.

Однак скраплення природного газу і його транспортування відносно дороге. А економічний спад, викликаний коронавірусом, призвів до падіння цін на звичайний газ. В новій американській доктрині "енергетичного домінування" міститься справжня причина нової санкційної атаки, і йдеться тут зовсім не про енергетичну безпеку Європи.

Мета нових санкцій — підвищити збут американського фрекінгового газу і позбутися Росії як конкурента, що пропонує газ за нижчими цінами. "Газ свободи замість газу з трубопроводу" — так зараз прийнято говорити в США.

Загроза посилення екстериторіальних санкцій згуртувала ряди в німецькому бундестазі. Навіть ті фракції, які в принципі критично ставилися до проєкту газопроводу, бачать у планованому законі порушення міжнародного права і насамперед замах на суверенітет Європи.

Цьому агресивному випаду необхідно протидіяти: мова йде не про якісь деталі енергетичної політики, а про принцип. Якщо компанії, що працюють в Європі і дотримуються європейського права, будуть довільно обкладені санкціями з боку Сполучених Штатів, то це стане замахом на принцип правової визначеності і захист інвестицій в Європі, тобто реальною небезпекою для європейсько-американських торговельних відносин.

Ми переконані: час дипломатичної стриманості минув. Для захисту європейських інтересів уряд ФРН і Європейський Союз повинні запровадити заходи протидії і подумати про введення відповідних санкцій, наприклад, проти американського сланцевого газу. Тільки коли виникне реальна небезпека введення серйозних відповідних санкцій, з'явиться реальний шанс залагодити конфлікт: Дональд Трамп розуміє тільки таку мову.

Особливо під час кризи, викликаної коронавірусом, торгова війна — це останнє, що потрібно американцям і європейцям. Але позитивне партнерство можливе тільки на умовах рівноправності. А вони передбачають в тому числі повагу суверенітету кожного його партнера.

Тімон Греммельс, Маркус Тенс

За матеріалами: ІноЗМІ



Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...