У 100 секундах від Армагеддону: НАТО відпрацьовує удари по Росії, а Європа стає прифронтовою зоною

Дума
Дума

Щоденна болгарська газета

Армія США ТАСС

Головним програвшим через вихід США з договорів з обмеження ядерних озброєнь виявилася Східна Європа. Тепер їй відводиться роль "прифронтової зони". 

Про це пише "Дума".

Скасування ключових договорів про озброєння збільшує ризики для Європи.

Відео з кабіни американського стратегічного бомбардувальника B-52 красномовне: "повислий" зліва від нього російський винищувач-перехоплювач Су-27 раптово "змахує крилами" і різко підрізає, проносячись прямо перед його носом (за даними ВПС США, Су-27 пролетів в 30 метрах від B-52). Від турбулентності 120-тонний бомбардувальник не слабо потрясло.

Цей задокументований випадок над Чорним морем стався в кінці серпня і послужив приводом звинуватити російських військових в непрофесіоналізмі та створенні загрози безпеці американських літаків. Неважко припустити, до чого б дійшла військова істерія по обидві сторони Атлантики, якби рука одного з пілотів здригнулася, і в повітрі стався б більш серйозний інцидент.

Останнім часом напруженість в небі над Чорним і Балтійським морями зросла ще більше, оскільки бомбардувальники B-52, які здатні нести ядерні боєголовки, а також розвідувальні літаки інших країн-членів НАТО і безпілотники США провели серію провокаційних польотів в безпосередній близькості від російських кордонів, у тому числі над Україною.

За даними російських військових, вони відпрацьовували застосування ракетної зброї по цілях в Криму і Калінінграді.

Новини за темою: Як літаки НАТО "бомблять" Калінінград на маневрах

27 вересня було оголошено, що бомбардувальники повертаються в США після виконання своєї місії по "стримуванню Росії". Напевно ці "візити" триватимуть, як і триватиме холодна війна в другій редакції.

Однак нинішня напруга на західних кордонах Росії істотно відрізняється від напруги минулої холодної війни. У той час під загрозою себе почували в основному західноєвропейські країни, що межують з країнами Варшавського договору, в той час, як зараз основні події припадають на території східноєвропейських країн, що входять в НАТО, а західні суспільства знаходяться як би в тилу. Це відчуття підтверджує кинута у 2014 році фраза колишнього помічника держсекретаря США Вікторії Нуланд про "прифронтові держави", і з кожним роком, незалежно від перестановок в Білому домі її слова обростають все більшим змістом.

У цьому сенсі Східна Європа, що виконує відведену їй роль "прифронтової зони", виявилася вельми зручною з політичної точки зору — серед населення повністю відсутня так звана "військова тривога" (ймовірно, через слабкість демократичних інститутів), але зате гарантована апатія суспільства й історична образа на Росію в низці країн, а місцева еліта особливо залежна від прихильності США, як і раніше задають тон ескалації напруги - як самостійно, так і через велику клієнтську мережу в Старому Світі.

Інакше як пояснити, що на тлі регулярних польотів стратегічних бомбардувальників — частини ядерної тріади США — над їх головами, при тому, що в регіоні розміщені ракетні комплекси ПРО (які надалі можуть бути використані як ударні), при загальній деградації світової системи безпеки в цих суспільствах не спрацьовує ніякий видимий захисний антивоєнний механізм, як це було в 70-80-х в країнах Західної Європи — саме цей механізм повинен вплинути на політиків.

Про це попереджав деякий час назад нині покійний американський історик професор Стівен Коен. Він звернув увагу, що в новій холодній війні у США більше немає опозиції. "За все своє довге життя я не пригадаю такої серйозної відсутності демократичних громадських дебатів в умовах такої кризи", - написав професор Коен у статті 2014 року для Le Monde Diplomatic. З того часу нічого не змінилося, крім того, що у 2014 році стратегічні бомбардувальники не літали над Європою.

Відсутність демократичних дебатів - частина проблеми мовчання про деградацію системи безпеки в галузі ядерної зброї. Всього через кілька тижнів звалився ще один її елемент: США — головний ініціатор демонтажу архітектури міжнародної безпеки — вийшли з Договору про відкрите небо для повітряного контролю над озброєннями. Напевно, знову через те, що Росія його не дотримувалася.

Новини за темою: Як Трамп створює загрозу ядерного беззаконня у світі, або Чому Америка не хоче укладати договори, які стримують розповсюдження зброї

У статті цього року "втрата контролю над озброєннями відкриває ящик Пандори" Болгарський експерт з безпеки Симеон Ніколов зазначає, що найбільше від виходу США з договору постраждають європейські країни, які підписали договір, в тому числі й Болгарія. Ніколов зазначає, що 55 відсотків усіх спостережних польотів над територією Росії виконуються країнами Західної Європи, в інших європейських країн просто немає необхідного обладнання, вони отримують тільки звіти. Відсутність американських літаків значно скоротить обсяг інформації, одержуваної європейцями легальним способом, навіть якщо Росія не вийде з договору. Ніколов виділяє три групи реальних причин, за якими США виходять з договору: Стара авіаційна техніка, наявність сучасних розвідувальних супутників і ескалація напруженості у відносинах з Росією.

Проблема з цим договором полягає в тому, що вихід США розглядається як прелюдія до припинення дії іншого наріжного документа — Договору про скорочення стратегічних наступальних потенціалів (START III в Західній термінології та СНО-III в російській), термін дії якого закінчується в лютому 2021 року.

Зараз між США і Росією ведуться непрості переговори про продовження договору ще на п'ять років, але шанси невеликі. США в ультимативній формі поставили Росії нові умови укладення нового договору - США наполягають на включенні в нього нової російської зброї, в тому числі тактичної ядерної зброї, але відмовляються говорити про свою ядерну зброю в Європі. Для Москви повернення американської ядерної зброї на батьківщину завжди було умовою обговорення питання тактичних ядерних зарядів.

Росія також хоче включити в договір безпілотники, які в цей час ніяк не регулюються. Але найбільше США хочуть, щоб в договір був залучений Китай, і щоб Москва в цьому посприяла. Останнє нереально: Китай не погодиться, а Москва не буде танцювати під чужу дудку. При цьому про ядерні арсенали Франції та Великої Британії американці ні слова не говорять, заявляють російські експерти. У цих умовах важко очікувати розуміння, і Маршалл Біллінгслі, американський спецпосланець, який веде переговори, обіцяє, що після можливого обрання Дональда Трампа на другий термін "ціна питання" для росіян виросте, тобто будуть встановлені нові ультимативні умови для укладення договору про контроль над ядерними озброєннями.

Де Європа? Низка європейських країн, у тому числі Швеція, закликали Сполучені Штати продовжити START III ще на п'ять років до підписання нового договору. Європа реально турбується. Про це також було сказано в номері журналу Foreign Policy від 28 вересня, де стверджувалося, що внутрішні звіти Білого дому говорять про стурбованість союзників США наслідками відмови від продовження дії START III. Це логічне, але якесь половинчасте занепокоєння.

Ми потай переживаємо, але публічно висловлюємо це в максимально обтічних формулюваннях, не дай Боже американці здогадаються. Наприклад, договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД), з якого американці теж вийшли, тому що Росія знову була винна, загрожує безпеці Європи й особливо її східній частині, але щось там не чути криків. Можливо, тому, що в Європі досі немає реальних дій з розміщення таких ракет, або тому, що ЄС усвідомлює, що велика частина напруженості роздувається штучно, щоб отримати дивіденди у внутрішній політиці США.

Але якщо одного разу ракети вийдуть на свої стартові позиції, до Східної Європи вони дійдуть в останню чергу. Там є зони протиракетної оборони, результат ще одного договору, припиненого з ініціативи США. Акція, нібито спрямована проти терористів, в результаті, як зазвичай, виявилася спрямованою проти Росії. І проти російських ракет.

Поки найбільше програла - Європа, чи то тому, що вона не говорить єдиним сильним голосом, чи то тому, що вона не хоче мати такий голос, чи то тому, що з почуття атлантичної солідарності вона не сміє сказати, що більше не буде заручницею небажання Сполучених Штатів ладити з іншими великими державами.

Новини за темою: Стрілки Годинника Судного дня ближче до півночі: США і Росія не можуть домовитися про режим контролю над озброєннями

На початку цього року автори наукового журналу "Бюлетень вчених-атомників", з 1947 року що вимірюють, скільки залишилося людству до ядерного Армагедону, пересунули годинник з двох хвилин до 100 секунд. Варіантів не так багато: або європейці візьмуть власну безпеку у свої руки та відмовляться бути пішаками в чужій грі, або будуть спостерігати за сумним відліком часу до Судного дня.

Георгі Георгієв


За матеріалами: ІноЗМІ

 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.



Loading...