live

Цей танк був величезним провалом: Чому радянське чудовисько не зупинило нацистську армію?

The National Interest
The National Interest

Американське аналітичне видання з військово-політичної тематики з друкованим журналом

Захоплений німецькою армією радянський танк КВ-2, червень 1941 року Bundesarchiv

У роки Другої світової радянські танки прославилися міцністю і надійністю, але громіздкі 47-тонні КВ виявилися уразливими для флангових маневрів Вермахту. І беручи до уваги всю свою потужність знищити німців ці танки не змогли.

Про це пише The National Interest.

При всій своїй могутності довершити розпочате він не міг.

Коротко: танк КВ — дивина. У 1941 році він був важчий будь-якого танка німців. Однак завдати вирішального удару в жорстокі перші місяці війни він так і не зміг.

На наступний день після початку німецького бліцкригу проти Радянського Союзу в червні 1941 року понад 200 нацистських танків рушили через Литву на Ленінград. Люфтваффе розбомбила довколишні авіабази Союзу, перетворивши контратакуючі броньовані колони на легку здобич для німецьких бомбардувальників. Відчайдушно намагаючись зупинити кровотечу, 23 червня Червона Армія пустила проти наступаючих німців під Расейняєм танки КВ-1 і КВ-2 — на той момент у них була найважча в світі броня. У роки Другої світової радянські танки прославилися міцністю і надійністю — нехай і не комфортом. А на початку війни незграбні танки "Климент Ворошилов" з легкістю витримували попадання з більшості німецьких польових гармат.

Але громіздкі 47-тонні КВ виявилися уразливими для флангових маневрів. Окремі КВ отримали у боях жахливі пошкодження. Під Расейняєм Вермахт підбив 29 КВ, а всього СРСР втратив понад 200 танків.

Деяких з чудовиськ Вермахт підбивав підривними зарядами або виманював на пряму наводку артилерії.

"Німці зганяли російських гігантів в бік важкої артилерії, а та розстрілювала махіни, що наступали, прямою наводкою з опущених до землі стовбурів", — пише військовий історик Майкл Джонс (Michael Jones) у книзі "Ленінград: на облоговому положенні".

"Велика частина радянських бронетанкових військ у Прибалтиці була знищена, а всяка загроза наступу Німеччини з флангів усунута", — говорить він.

Танк КВ — дивина. У 1941 році він був важчий за будь-який танк німців. Однак завдати вирішального удару в жорстокі перші місяці війни він не зміг.

КВ — дітище конструктора Йосипа Котіна. Його суперник Михайло Кошкін пізніше придумає Т-34. Котін дотримувався думки, що успіх на полі битви і перевагу над противником гарантує важка броня.

Деякі з його проєктів виявилися вдалішими за інші. Трибаштовий Т-28 Котіна страждав слабкою підвіскою і, як це не парадоксально для великого танка, мав тонку броню. Більшість з них загинула в перші місяці плану "Барбаросса". Його гігантський Т-35 з екіпажем 11 чоловік, набитих, як оселедці в бочці, виявився непридатний для бою механічно.

КВ виявився краще… але був зроблений на швидкоруч.

"По суті його замовили прямо з креслярської дошки. Пізніше цей момент замилився, коли в кінці фінської війни прототипи вирушили на випробування на Карельський перешийок", — писав Стівен Сьюелл (Stephen Sewell) в огляді радянських важких танків для журналу "Армор" (Armor).

Від багатобаштової конфігурації Котін цього разу відмовився. У КВ була одна башта з 76-міліметровою гарматою, а обрамляли її три 7,62-міліметрові кулемети.

Що ще важливіше, у танка була значна броня товщиною 90 міліметрів спереду і близько 70 міліметрів збоку і ззаду — набагато товщі, ніж у німецьких аналогів того часу.

КВ-2 зберіг шасі КВ-1, але поміняв вежу і гармату на 152-міліметрову гаубицю. Безумовно, грізна зброя, але ще більш важка і громіздка. Вдосконалених варіантів було випущено порівняно небагато — всього близько 200-250 штук.

Всього ж за роки війни конструкторське бюро Котіна випустить більше 5000 КВ в більш ніж двох десятках різних варіантів. Найуспішнішим — щодо інших — виявився КВ-1С, який пожертвував бронею заради швидкості і отримав модернізовану коробку передач.

Коробка передач КВ-1, яку Котін запозичив з американського трактора, просто нікуди не годилася. Але головною проблемою було те, що екіпаж взагалі ні чорта не бачив.

"З початком війни стало ясно, що КВ-1 — пастка, і притому смертельна", — писав Сьюелл. "Багато командирів боялися прогнівити Котіна і мовчали, наскільки провальним вийшов танк. Однак коли на недоліки поскаржилися високопоставлені чини, Котін розпорядився їх усунути".

Це завдання випало на долю інженера Миколи Шашмуріна, який спроєктував більш швидкий КВ-1С. Надихнувшись його роботою, Котін пізніше доручив йому розробити грозний ІС-1, який виявився одним з найуспішніших важких танків воєнного часу.

Після Другої світової важкі танки вийдуть з моди, і спадщина середньої серії Т-34 Кошкіна виявиться більш довговічною. Т-34 закладе основу цілого класу основних бойових танків, які залишаються стандартом і донині.

Проте ІС-1, які штурмували Берлін через чотири роки після розгрому під Расейняєм, своїм успіхом були зобов'язані прорахунку Котіна з КВ.

Роберт Бекхусен

За матеріалами: ІноЗМІ



Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...