Тортурні методи збору податків: В ЄС прийшла пора платити за рахунками COVID-19

В'ячеслав Черкашин
В'ячеслав Черкашин

Старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації

Пішохід проходить повз дисплея, який показує інформацію про фондові ринки EPA-EFE

Європейська комісія 15 липня прийняла пакет довгограючих податкових заходів (до 2024 року), метою впровадження яких озвучено "подальше сприяння відновленню та зростання Європи". Що в ньому?

Про це пише В'ячеслав Черкашин на своїй сторінці в Facebook.

Глобальна ініціатива являє собою три взаємозалежних блоки, покликаних "зробити оподаткування простіше, справедливіше і більш адаптованим до сучасних економічних реалій". З досвіду знаю, коли починають говорити про патріотизм, зростання, справедливість та інші "правильні речі", то чекай біди. Новий податковий пакет не став винятком.

Блок 1 - План дій (Action Plan for fair and simple taxation supporting the recovery) розбитий на 25 елементів, ключовими з яких названі:

  • реформа системи адміністрування ПДВ, включаючи процедури єдиної реєстрації платником податку в ЄС і єдиної звітності, а також побудова загальної системи моніторингу операцій (Eurofisc 2.0) для цілей боротьби з ухиленням від оподаткування, так і для протидії відмиванню брудних грошей. Європа пішла дорогою, що вже пройдена Україною;
  • складна та обтяжлива система електронного адміністрування податку, включаючи механізм моніторингу податкових накладних (до блокувань правда поки ще не дійшли). На додаток, ЄС почне підписувати договори з третіми країнами про адміністративне співробітництво у сфері ПДВ;
  • зростання екологічних податків як джерело реалізації європейського Зеленого Курсу (European Green Deal). З вже озвучених новацій зазначу оподаткування імпорту в ЄС продуктів з високим вуглецевим слідом (carbon border tax), під дію якого потраплять й українські товари (включаючи продукцію нафтохімії та металургії, цемент, скло, кераміка, целюлоза, папір та картон) і загальноєвропейський податок на авіа перельоти та морські перевезення (Україна вже примудрилася ввести авіаційний збір — 13.07.2020 парламент прийняв законопроєкт 2424). Як можлива опція витрачання нових екологічних податків озвучений захід щодо зниження податкового навантаження на працю;
  • глибока реформа корпоративної податкової системи, по суті, зведена до введення глобального (у рамках ОЕСР як 16 крок у рамках BEPS Project) або загальноєвропейського мінімального корпоративного податку (minimum corporate tax). Єврочиновники мають намір посилити вплив Брюсселя на сферу прямого оподаткування країн-членів ЄС;
  • в рамках "виховання" платників податків, пропонується відмовляти у державній допомозі тим, хто пов'язаний з низькоподатковими юрисдикціями з чорного списку (EU list of non-cooperative jurisdictions) — опція сплати внутрішніх податків з бізнесу як елемент доступу до держпідтримки. Ідеї, вже на практиці реалізовані в Данії та Польщі, отримують загальноєвропейський статус;
  • масивна ревізія акцизної політики, зокрема загальної політики акцизів (2008/118/ЄС), директив з тютюну (2011/64/EU) та алкогольних напоїв (92/83/ЄЕС), що несе посилення державного контролю у цілях стимулювання здорового способу життя, а значить подальше зростання ставок акцизів.

Блок 2  - перегляд Директиви про адміністративне співробітництво (DAC7), несе нові процедури податкового контролю з акцентом на цифрову економіку: адміністративні процедури виявлення і переслідування схем подвійного не оподаткування доходів через так звані спільні перевірки (joint audit), а також поява такої форми міжнародного запиту на отримання податкової інформації як "групові запити" (Group requests); введення загальноєвропейського автоматичного обміну податковою звітністю операторів цифрових платформ з 01.01.2022 (дані про купівлю-продаж, суми доходів, можливість ідентифікації суб'єктів угод).

Новини за темою: Острови, що роблять країни Європи великими

Блок 3  - реформа Кодексу поведінки у сфері оподаткування підприємницької діяльності (The Code of Conduct for Business Taxation) як елемент протистояння новим процесам недобросовісної податкової конкуренції.

Пропонується:

  • закріпити на рівні Союзу мінімальну ставку податку на прибуток (близьконульові ставки податку кануть в лету);
  • розширити сферу застосування Кодексу з оцінки негативних практик/режимів з корпоративного податку на інші види податків та режими надання інвестиційного громадянства (атака на золоті візи триває);
  • удосконалити процедуру формування списку не співпрацюючих юрисдикцій та посилити заходи впливу на них через скоординовані заходи захисту внутрішнього ринку.

Оцінюючи пакет податкових заходів за рівнем зростання втручання держави в економіку і впливу на бізнес-клімат, його можна порівняти лише з українським Законом 466, який містить критичний набір "тортурних" методів збору податків. Хоча в Європі нові правила компенсуються низькою корупцією і величезними обсягами державної підтримки бізнесу.

В Україні кардинальних змін ні за першим, ні за другим напрямом поки не спостерігається — сумарний розмір підтримки не перевищує 1% ВВП. Для порівняння, вчора міністр економіки та фінансів Франції Bruno Le Maire оголосив про плани уряду скоротити у 2021—2022 році податок з прибутку компаній на 20 млрд євро.

Фіскальна Європа стрімко змінюється, чи готова до цього Україна?

В'ячеслав Черкашин

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.



Loading...