Тільки без паніки: Росія вчить роботизовані танки розуміти людську мову

Forbes
Forbes

Американський фінансово-економічний журнал, одне з найбільш авторитетних і відомих економічних друкованих видань в світі

Бойовий багатофункціональний робототехнічний комплекс Уран-9 wikipedia.org

Російські вчені навчають роботизовані танки розуміти усні накази, що виходять від людини. Втім, найближча мета для роботів полягає не в тому, щоб замінити російських солдатів у наземних силах, а в тому, щоб доповнити їх.

Про це пише Forbes.

Кремлівський Фонд перспективних досліджень (Advanced Research Foundation) — російська відповідь на Управління перспективних дослідницьких проєктів Міністерства оборони США (U. S. Defense Advanced Research Projects Agency) — почав тестувати системи штучного інтелекту, які дозволять експериментальному наземному бойовому комплексу "Маркер" реагувати відповідним чином на такі ж накази, які командири віддають реальним солдатам.

"Марш! Стояти! Вогонь! Назад!"

Спочатку бойовий робот на гусеничному шасі "Маркер" був спроєктований таким чином, щоб відповідати на команди, які оператор видає за допомогою планшета. "Потім ми стали відчувати технологію голосового контролю, коли командир віддає накази своїм підлеглим, так і роботам,   зазначив в інтерв'ю агентству ТАСС Олег Мартьянов (Oleg Martyanov), керівник одного з центрів Фонду перспективних досліджень.

Після тривалих затримок Росія, нарешті, прискорює роботи зі створення найсучасніших бойових наземних і повітряних роботів. "Охотник-Б", малопомітний безпілотний літальний апарат російських Військово-повітряних сил, який здійснив свій перший випробувальний політ в серпні 2019 року. Російська армія у травні 2018 року направила в Сирію для проведення випробувань в бойових умовах, щонайменше, один бойовий наземний броньований робот "Уран-9".

Однак "Уран-9" не продемонстрував тих якостей, на які розраховували його конструктори. Після лише одного місяця його участі в бойових діях Кремль визнав, що цей безпілотний наземний комплекс ще не готовий до регулярного використання на лінії фронту.

"Сучасні російські бойові безпілотні наземні комплекси не здатні виконувати поставлені перед ними завдання в ході бойових операцій класичного типу, - зазначив Андрій Анісімов, старший науковий співробітник одного дослідного інституту, на конференції, що проходила в розташованій в Санкт-Петербурзі Військово-морській академії імені Кузнєцова.

"Ненадійні" — ось як аналітики з британської оборонної компанії BAE Systems охарактеризували цей 12-тонний, озброєний гарматою і ракетами безпілотний наземний комплекс.

Новини за темою: Роботизація української армії: Коли сучасні технології будуть застосовані на Донбасі?

Крім своєї "нездатності виконувати поставлені завдання в ході бойових операцій класичного типу" були відзначені й інші недоліки. Так, наприклад, "теплові та електрооптичні датчики, розміщені на керованому по радіоканалу "Урані-9", виявилися нездатними виявляти ворожі цілі на відстані понад 2 км (1,25 милі)", — підкреслили фахівці компанії BAE.

"Датчики, а також керовані ними системи озброєнь виявилися марними, оскільки "Уран-9" рухався через відсутність необхідної стабілізації, підкреслили фахівці цієї британської компанії. — Після передачі команд відбувалися значні затримки". Крім того, "Уран-9" виявився "вразливим" щодо перешкод, а це може призвести до "втрати комунікації та контролю".

"Уран-9" володіє лише "обмеженими автономними можливостями", зазначили фахівці компанії BAE. Цей 12-тонний безпілотний наземний комплекс, володіє обмеженими можливостями з виявлення, ідентифікації та знищення ворожих цілей, якщо діє без втручання людини".

Роботи фахівців Фонду перспективних досліджень над "Маркером" можуть допомогти підвищити надійність і автономність таких фронтових безпілотних наземних комплексів як "Уран-9". Комплекс "Маркер", який можна порівняти за своїми розмірами з танком, судячи з усього, отримав шасі від вже існуючих надійних бронемашин, і тому він може бути простіше і міцніше, чим менший за розміром і виготовлений за індивідуальною схемою "Уран-9".

Найближча мета для роботів полягає не в тому, щоб замінити російських солдатів у наземних силах, а в тому, щоб доповнити їх. Безпілотні наземні комплекси (UGV) зараз мають бути помічниками при виконанні різних функцій — бойові дії, розвідка, логістика, евакуація та інших завдань", — сказав Семюел Бендетт (Samuel Bendett), аналітик з Центру військово-морського аналізу (Center for Naval Analyses) та Центру нової американської безпеки (Center for a New American Security).

Експерименти Фонду перспективних досліджень в області передачі голосових команд від людини до робота не повною мірою свідчать про стан російської робототехніки. Можливо, Кремль хоче отримати бойових роботів, які були б достатньою мірою автономними та вимагали б лише незначного управління з боку людини. Випробування "Маркера" "жодною мірою не можуть служити остаточним критерієм того, на якому рівні знаходяться в цей час російські бойові автономні комплекси", — підкреслив Бендетт.

Девід Екс

За матеріалами: ІноЗМІ

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...