Своя сім'я при владі, або Чому Зеленський довіряє тільки "Кварталу 95"

Андрій Головачов
Андрій Головачов

Економічний експерт, аналітик

Фото з відкритих джерел

Володимиру Зеленському всі дорікають, що він практично нікому не довіряє, окрім тих людей, з якими йде по життю вже багато років і яких майже всіх працевлаштував на високі посади в державі. Мова в першу чергу про людей з "Кварталу 95".

Про це пише Андрій Головачов на своїй сторінці в Facebook.

Чому Зеленський довіряє тільки "Вечірньому кварталу"

Чому Зеленський із завзятістю, що гідна кращого застосування, тримається за своїх людей з шоу-бізнесу, хоча кожному очевидно, що всі вони аматори і роблять рідкісні дурниці на керівних посадах? Чому Зеленський нікого не запрошує, що називається, "зі сторони"?

Пояснити поведінку Зеленського важко, якщо не розуміти таку делікатну тему, як контроль над країною.

Як взагалі можна контролювати країну?

Принципово є тільки три способи взяття контролю над країною.

1. Створення ефективного професійного кадрового складу чиновників і силовиків. Для цього необхідно мати міцну економічну основу і впевненість для всіх, що ця основа непохитна у майбутньому. Чиновникам і офіцерам треба платити дуже добру платню і, найголовніше, дати їм повні гарантії того, що на пенсії вони будуть також забезпечені усім необхідним. Бюрократія повинна в це вірити, щоб не красти собі про запас, "на пенсію", як це зараз має місце в Україні. По суті це варіант для багатих західних демократій. Сталін також вибудував контроль над країною за таким же принципом, але для цього йому довелося ввести рабовласництво і чверть країни загнати в ГУЛАГ.

2. Можна взяти контроль над держапаратом, розставивши на ключові посади в країні відданих якійсь ідеї фанатиків. Тобто створити інститут комісарів, як робили Ленін і Троцький. Подібний принцип використовувався значно раніше, ще в період релігійних війн у Європі. Релігійні фанатики були дуже затребувані в той період.

3. Але якщо країна бідна, немає коштів, щоб збудувати перший варіант правління, якщо немає жодних ідей, за які люди готові жертвувати собою (це все український випадок), то залишається тільки одне. Доводиться розставляти своїх призначенців на дохідні місця, роздавати їм синекури в обмін на:

  • очікування політичної лояльності;
  • частку від зібраних доходів з місць "годувань";

Фактично це звичайний феодалізм або, по-науковому, вотчинна держава. В Україні вона реалізована майже у своїй кришталево чистій формі. І не тільки в Україні. І в Росії, Казахстані, Білорусі, Айзербаджані, Вірменії, Киргизії. У Грузії феодалізм поступово відновлюється після реформ Бендукідзе-Саакашвілі. Від долі не втекти!

Новини за темою: П'ять викликів для Зеленського на другий рік президентства

Недоліком вотчинної держави є те, що в ній постійно виникають удільні князьки, які намагаються або вийти з-під контролю президента, або виплачують феодальний податок не повною мірою, або навіть замахуються на місце Самого!

Наприклад, Янукович зі своїм донецьким феодом явно примусив Кучму поступитися місцем саме йому. Ну, а пізніше ті ж незадоволені васали взагалі організували Майдан проти самого Януковича, який ледве встиг втікти в Ростов. Порошенко, який брав активну участь у знесенні "кривавого диктатора", сам у свою чергу мав чималі проблеми з Коломойським. І тільки з допомогою американського посла зміг вгамувати войовничого "губернатора". Ігорю Валерійовичу довелося терміново від'їхати на Женевське озеро і готувати відповідь. І вона прилетіла до Порошенка в особі Голобородька.

Життя наших президентів, насправді, не цукор. Треба постійно стежити за амбіціями своїх васалів. Те, що Зеленський як вогню боїться Авакова і того ж Коломойського, ні для кого вже не секрет.

Як захист від своїх прудких феодалів деякі президенти намагаються спиратися на прокуратуру, податкову і спецслужби, віддаючи їм великі важелі влади в країні і забезпечуючи їм високий рівень добробуту. Так, наприклад, діє Путін, який боїться палацового перевороту і, як наслідок, створив особисту національну гвардію чисельністю 350 тис. осіб і підпорядковану особисто йому. Як пишуть експерти, самої нерухомості у начальника нацгвардії на пів мільярда. До того ж особистий друг Путіна.

Але досвід багатьох країн показує, що саме армії і спецслужби і здійснюють ці палацові перевороти, щойно починають відчувати, що вони блакитна кров у суспільстві.

Що ж робити бідному президентові? Тільки одне. Залишається створювати і спиратися на "Сім'ю".

Родина - це умовний термін, куди входять родичі, близькі друзі, куми, колеги, земляки тощо.

Тому що б там не друкували в наших нескінченних конституціях, як би їх не видозмінювали, як би не поділяли владу, як би нас не називали: чи парламентською, чи напівпарламентською, як би не децентралізували, - єдиною реальною формою правління Україною залишиться тільки Сім'я. Куми!

Для першої форми правління у нас немає грошей і в найближчі десятиліття і не буде. Можливо, їх буде ще менше, ніж зараз. Який чиновник повірить в гідну українську пенсію через 30 років? Ідіотів немає.

Для другої - у нас немає ніяких ідей, крім якоїсь середньовічної селянської дурниці типу Армовіри, яку намагався навішувати на вуха Порошенко.

А інших способів немає.

Тому Сім'я forever!

Своя Сім'я була у Кучми, своя - у Януковича. У Порошенка Сім'я була дуже маленькою, оскільки він майже нікому не довіряв.
А Сім'я Зеленського - це "Вечірній квартал" на чолі з Єрмаком.

Андрій Головачов

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...