live

Світ у вогні, або Як Америка та Європа переживають період "перебудови" пізнього СРСР

Олексій Кущ
Олексій Кущ

Економіст

Протестувальники стикаються з поліцією Нью-Йорка під час демонстрації про арешт темношкірого Джорджа Флойда, який помер у поліцейській дільниці EPA-EFE

У США тривають масові заворушення через вбивство чорношкірого американця Джорджа Флойда поліцією. Але реальні причини набагато глибші.

Про це пише Олексій Кущ на своїй сторінці в Facebook.

США у вогні та "вічне запізнення" українських "еліт".

Довгий час не коментував події в США. Не хотів наслідувати експертів, що роблять поверхневі або поспішні висновки. Крім того, американський контекст був цікавий з точки зору українських реалій.

Весь цей час я збирав інформацію у своїх американських кореспондентів. Ось побіжний аналіз.

Абсолютно невірне уявлення про ситуацію в США як про расовий конфлікт. Ця помилка відбувається по причині того, що соціальний розлом в американському суспільстві найчастіше проходить по расовим межам, саме це і надає зіткненням "кольорового" забарвлення.

Наприклад у Франції, ці межі накладаються один на одного не так очевидно і тому рух "жовтих жилетів" мало хто пов'язує з "арабізацією" країни.

Для розуміння ситуації, раджу прочитати книгу Пола Мейсона "Посткапіталізм: путівник по нашому майбутньому", в якій він говорить про "великий розрив" капіталізму з причини цифрової революції, коли інфоємність індивіда різко резонує з одержуваними ним благами.

Ленін, колись говорив про те, що "імперіалізм - це вища стадія капіталізму". Але він був не достатньо футуристичним. Вищою стадією на даний момент виявився "фінансовий капіталізм".

Це те, про що приблизно говорить "економіст-пророк" Нурієль Рубіні: світові доведеться вибирати, що для нього важливіше - порятунок фінансової "бульбашки" і дефляційна пастка з безробіттям чи реальний сектор економіки і крах дисфункціональної фінансової системи.

Новини за темою: Привид стагфляції бродить світом: Чого очікувати Україні?

Повертаючись до Мейсона: криза неоліберальної моделі у вигляді стримування заробітних плат, що замінюються кредитним стимулюванням населення, підійшла до свого краху (кредитний міхур досяг 300% світового ВВП і його нарощування призведе до ще більшої кризи).

На додачу до слабких економічних циклів ми отримали нестійкі кредитні цикли. Парадокс: розвиток інформаційних технологій підірвало здатність капіталізму "перезавантажуватися" через кризи.

Мої співрозмовники згадали і про працю Пітера Друкера "Посткапіталістичне суспільство", написану ще в 1993 році, в якій він говорив про фактори нинішньої освіти (тести, вузька спеціалізація, комерціалізація освіти), як про "трунаря" капіталізму.

Посткапіталістичне суспільство будуть просувати люди з широким спектром освіти.

Також згадаю про сучасну монетарну теорію та її концепцію "державної гарантії роботи (Job Guarantee), адже як показала криза капіталізму, без "нульового рівня" безробіття, соціальний розлом буде лише посилюватися.

Це те, про що трохи інакше говорив Джеремі Ріфкін у своїх працях, наприклад у книзі "Суспільство нульових граничних витрат", коли максимізація прибутку стане неможливою і суспільство перейде у формат "економіки співпраці".

Простими словами, те, що зараз переживає США і Європа - це період "перебудови" пізнього СРСР.

Світ на межі глобального зламу.

Майже як в Гамлеті: "Століття вивихнуте. Століття розхиталося. Розпалвся зв'язок часів".

Які висновки з усього цього можна зробити Україні?

Новини за темою: Заколот мародерів в США, або Американські протести як дзеркало української інфантильності

Найважливіші. У світі зараз йде дискурс про повернення до універсального утворення, мобілізаційної медицині, солідарного суспільства і перехід у формат "економіки співпраці", тобто до всього того, що у нас ще залишилося, але перебуває на грані остаточного "добивання" "реформаторами".

І це дійсно жахлива картина - країна, яка могла б бути якщо і не в авангарді нового дискурсу, то вже точно не в ар'єргарді, добровільно віддає свій потенціал на догоду інерційним зовнішнім консультантам, які настільки зашорені, що не бачать далі свого носа...

Так буває, коли долю країни вирішує не її потенціал, а рівень суб'єктності влади. Гримаса історії: знищити універсальну освіту в Україні, щоб років за 5-10 цей формат з'явився на заході...

Олексій Кущ

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...