Скочування до нової війни: Чому переговори по Донбасу зайшли в глибокий глухий кут

СТРАНА.UA
СТРАНА.UA

Українське інтернет-видання

Засідання ТКГ у відеоформаті вчора не відбулося Фото з відкритих джерел

Заплановане на середу чергове засідання Тристоронньої контактної групи не відбулося. Сторони після скандалу на попередній зустрічі вирішили "взяти паузу". Яка говорить взагалі-то про одне - обговорювати стало практично нічого.

Про це пише "Страна.ua".

Скандал цей викликали пропозиції Росії публікувати відеозаписи засідань ТКГ.

Москва заявила, що Київ спотворює інформацію після зустрічей по Донбасу. І заявила, що має намір опублікувати стенограми або навіть відео з цих зустрічей - щоб всі бачили, хто насправді зриває переговори.

Україна, що характерно, цій пропозиції люто чинила опір. А в Зе-команді пообіцяли, що заборонять членам української делегації взагалі коментувати переговори. І навіть зібралися найняти для цього окремого спікера, якому будуть спускати інформацію з Банкової.
Загалом, щось на зразок спікера АТО, який просто зачитує офіційні зведення.

На цьому тлі переговори по Донбасу зайшли в черговий глибокий глухий кут. Сторони не можуть узгодити жодного значущого питання. А головне - фактично йде відмова від узгоджених у липні заходів щодо перемир'я.

"Страна" розбиралася, чому так відбувається і чи вдасться в цих умовах утриматися від скочування до нової війни.

Хроніки тупика

Зазначимо, що історія із записом переговорів сама по собі причиною зупинки роботи ТКГ не стала. Швидше, це була "остання крапля".
Нагадаємо, як засідання Мінської групи поступово втрачали сенс.

Наріжне питання тут - перемир'я. Без якого переходити до політичної частини врегулювання було неможливо.

Перемир'я, як показала практика, не працювало без додаткових заходів з припинення вогню: заборони на вогонь у відповідь і снайперський вогонь, розвідку, диверсії, наступальні дії. А також без механізму контролю всіх цих заборон.

ОБСЄ на цю роль не підходить: місія не може заходити в райони бойових дій.
Тому єдиним механізмом тут є прямий контакт між ворогуючими сторонами. Наприклад, в рамках давно створеного СЦКК - Спільного центру з контролю і координації.

Всі ці заходи Росія і "республіки" пропонували Україні з початку весни. Але наша делегація відмовлялася їх візувати. Додаткові заходи викреслювалися особисто чиновниками Офісу президента (документ, датований ще 26 березня, публікувала "Страна").

Страна.ua

Ситуацію посилило прийняття 15 липня постанови Ради про місцеві вибори. Де йде відмова від норми Мінських угод з виборів в ОРДЛО до повернення Україні ділянки кордону на Донбасі. У "постанові" вказано зворотний алгоритм - спочатку кордон, потім вибори.

Новини за темою: Все, що треба знати про місцеві вибори в Україні за новим законодавством

Після чого Росія заблокувала в ТКГ вирішення практично всіх питань - поки Рада не виправить порушення Мінська-2.
Втім, для перемир'я Москва зробила виняток і продовжувала наполягати на додаткових заходах до його посилення.

І ближче до місцевих виборів Банкова поміняла тактику. У надії, що перемир'я на Донбасі зупинить падіння рейтингу "Слуги народу", ці додаткові заходи Україна підписала.

Але і тут почалися метання. Сторони домовилися, що видадуть накази по своїх арміях: вогонь у відповідь можна відкривати лише при наступі ворожих військ і за наказом вищого командування, а не за рішенням низових командирів. Та й то - якщо не вдалося вирішити питання діалогом в рамках СЦКК.

Однак Україна потім в односторонньому порядку заявила, що її солдати можуть стріляти в разі "ворожих обстрілів" або "порушень режиму тиші". Грубо кажучи, почувши одиночний постріл з автомата, ЗСУ могли відкривати вогонь.
Що ламало всю логіку мирних домовленостей, мета яких - ускладнити кожен постріл для обох сторін. І не відповідати на провокативні обстріли, які винні у зриві попередніх перемир'їв.

При цьому Київ зупинки вогню в основному дотримувався - що диктувалося, як ми вже говорили, передвиборчими міркуваннями. Але на рівні заяв домовленості почали порушуватися буквально відразу. Що відразу відкривало шлях до реальних порушень.

Каменем спотикання стало селище Шуми під Горлівкою. У "ДНР" заявили, що ЗСУ зайнялися зміцненням польових позицій. Як стверджували сепаратисти, українські окопи вийшли за межі лінії розмежування і з'явилися в "сірій зоні". Що за умовами перемир'я прирівнювалося до наступу.

"ДНР" задіяла механізм, передбачений додатковим заходами: звернулася в координаційний центр і на зустрічах ТКГ пред'явила фото і відео з фіксацією, як вона вважає, порушень. Україна їх не визнала. Тоді "ДНР" призначила час для артилерійського удару по цих окопах.
Цікаво, що такий механізм - відкриття вогню, якщо порушення не вдається усунути переговорами - запропонувала напередодні підписання додаткових заходів сама ж Україна.

Подальша історія відома. Не бажаючи зриву перемир'я, на Банковій дозволили представнику "ДНР" провести інспекцію позицій ЗСУ в Шумах. Але після збурень націоналістів, а також "Євросолідарності" і "Голосу" - інспекцію скасували просто в призначений день.

Новини за темою: Здав назад з перемир'ям: Як Зе після погроз "партії війни" скасував інспекцію під Горлівкою

У ТКГ ж Україна заявила, що спроби №2 не буде. Після чого опоненти внесли до протоколу засідання від 16 вересня ремарку, що Київ дезавуював додаткові заходи припинення вогню.

Що сталося на останній зустрічі по Донбасу

Кульмінація тупика трапилася минулого тижня.

Засідання ТКГ від 30 вересня закінчилося вже згаданим скандалом - після пропозиції Росії публікувати відео засідань Україна закінчила переговори, - а наступний їх раунд, як бачимо, вчора взагалі не відбувся.

Що ж сталося в той день?

Як стало відомо "Стране" від джерел, близьких до переговорного процесу, "ДНР" і "ЛНР" запропонували внести корективи в координаційний механізм щодо усунення порушень перемир'я. Зокрема - прописати можливість спільних інспекцій.
Україна внесла контрпропозиції, де заявила, що потрібно обмежитися лише телефонним зв'язком. Решту функцій Київ пропонував знову віддати ОБСЄ. Після чого представники організації почали пояснювати, що вирішувати питання зупинки ескалації можуть лише самі ворогуючі сторони, а завдання спостерігачів - фіксувати порушення.

Також Київ 30 вересня знову заявив: у СЦКК входять представники України і Росії. Хоча РФ з нього вийшла ще при Порошенку, а узгоджені в липні додаткові заходи кажуть, що центр повинен працювати в "нинішньому складі". Тобто за участю представників ЗСУ, "ДНР" і "ЛНР".

Тобто тиждень тому домовленості про перемир'я почали по суті переглядати. І, хоча переглянути не вдалося, очевидне небажання України працювати із затвердженим у липні координаційним механізмом. Що вибиває з-під перемир'я дуже серйозний фактор стримування.

А це означає, що вогонь на Донбасі може відновитися в будь-який момент. Наприклад, після місцевих виборів.
Цікавий момент і щодо обміну полоненими, який теж буксує. На засіданні 30 вересня російська сторона заявила, що Україна, в порушення зобов'язань, досі не зняла звинувачень з тих, кого обміняла раніше.

Враховуючи, що більшість цих людей - жителі підконтрольної частини України, вони не можуть повернутися додому до рідних і близьких. Що гальмує і нові обміни. Тобто території РФ і ОРДЛО просто використовуються Україною для "скидання" неугодних політичних елементів.

Другий фактор - "завислі" Мінські угоди. Обмін "всіх на всіх" закладений в Мінськ-2. Але росіяни заявляють, що постанова Ради про місцеві вибори знаменує вихід України з цього документа. Тому, поки його не виправлять, потрібно домовлятися про новий формат обміну.

Нагадаємо, що перші "великі" обміни відбулися відразу після приходу до влади Зеленського, який ще намагався йти в рамках Мінських угод (розводив війська, погоджував формулу Штайнмаєра і т.д.). Але після зустрічі з Путіним в Парижі Зе змінив тактику - заморозив усі політичні рухи тіла, пішли заяви про непотрібність "Мінська", а на фронті почалося загострення. Припинилися тоді ж і обміни.

Але повернемося до засідання Мінської групи 30 вересня.

Як розповідають джерела "Страны", після пропозиції РФ викладати в публічний доступ відео та стенограми засідань, українська сторона заявила, що відмовляється працювати, якщо не буде дотримана конфіденційність.

Російська сторона заперечила, що нічого секретного не обговорюється. Однак дебати, чи потрібна тут публічність, тривали три години. У підсумку домовилися присвятити цьому питанню окреме засідання. Але і воно, як бачимо, не відбулося.

Цікаво, що раніше Леонід Кравчук звинувачував опонентів, що вони мають намір без попереджень знімати і викладати відео засідань.

Чому українська сторона проти цього? Зазвичай після засідань представники української делегації озвучують свою інтерпретацію переговорів. Причому нерідко з якимись "героїчними" нотками. Наприклад, про те, як Кравчук "жорстко" говорить з главою російської делегації Гризловим.

Однак, за даними джерел "Страны" в ТКГ, здебільшого переговори далекі від такого "героїчного" образу. І, крім того, багато питань, як писалося вище, блокуються саме з боку української делегації.

А тому і немає зацікавленості, щоб ці нюанси вилізли назовні.

Олександр Шахов

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.



Loading...