Скасування виборів у прифронтових районах Донбасу: Місцеві жителі обурені

Deutsche Welle
Deutsche Welle

Німецька міжнародна громадська телерадіокомпанія

24 канал

На місцевих виборах 25 жовтня сотні тисяч громадян у громадах підконтрольної Україні частини Донбасу не голосуватимуть. Влада запевняє, що проводити вибори там небезпечно.

Про це пише Deutsche Welle.

Від центру Маріуполя до Сартани - лише 20 хвилин машиною. На прифронтове селище це містечко, що розташоване за вісім кілометрів від лінії розмежування, геть не схоже. Нині тут у розпалі своє "велике будівництво": робітники завершують укладання плитки перед нещодавно відремонтованим будинком культури. "Це щоб голова військово-цивільної адміністрації, якого до нас пришлють, вже ні про що не турбувався", - жартує селищний голова Олександр Куркчі, намагаючись перекричати гуркіт перфораторів.

Щоб сховатись від шуму будівельних інструментів, підіймаємось в його кабінет. На стінах - грамоти та ікони, на поличці у кутку - прапорці України, Євросоюзу та Греції. Сартану у 18-му столітті заснували греки - переселенці з Криму. Їхні нащадки і зараз становлять майже три чверті 10-тисячного населення містечка, пояснює Олександр Куркчі. А уряд Греції надавав допомогу сартанцям, які постраждали від обстрілів.

Проросійські бойовики обстрілювали Сартану сім разів, востаннє - у 2017 році, розповідає селищний голова. За час війни загинули 12 мешканців селища, десятки будинків були зруйновані. Утім, навіть активні бойові дії не завадили проводити голосування: у 2014 році сартанці обирали президента, у 2015-му - селищну раду, а минулого року проголосували і на президентських, і на парламентських виборах.

Новини за темою: Все, що треба знати про місцеві вибори в Україні за новим законодавством

Самого Куркчі обрали селищним головою на позачергових виборах у 2016 році - після того, як його попередник Степан Махсма став секретарем міської ради Маріуполя. "Ситуація на той час була набагато критичнішою, ніж нині, - згадує селищний голова. - Проте люди прийшли на вибори, віддали свій голос".

Військово-цивільна адміністрація замість ОТГ

Нині у Сартані - тиша. Містечко вже оговталось після обстрілів і активно розвивається. Протягом останніх років у селищі відремонтували будинок культури, на пустирі за ним створили сучасний парк, придбали будівлю для майбутнього центру надання адміністративних послуг, на грантові кошти встановили 25 камер відеоспостереження - для підвищення безпеки на вулицях.

До того ж в ході децентралізації Сартана стала центром об'єднаної територіальної громади (ОТГ). Вибори 25 жовтня повинні були юридично завершити формування ОТГ, натомість тепер у селище має бути призначений голова військово-цивільної адміністрації (ВЦА), каже Олександр Куркчі. "Можливо, прийде людина з власним баченням, - пояснює він. - Як вона себе поводитиме і які наслідки це матиме для мешканців, лишається лише гадати".

У новостворену громаду увійшли села Чермалик, Павлопіль, Лебединське, Талаківка, Широкине та Комінтернове, які розташовані значно ближче до лінії фронту, ніж Сартана. В останніх двох вибори неможливі з об'єктивних причин. У Широкиному, де під час запеклих боїв було зруйновано більшість будинків, вже кілька років живуть лише військові. А Комінтернове взагалі окуповане самопроголошеною "ДНР".

Прифронтовий Чермалик ображений на центральну владу

Натомість в інших селах вважають, що голосування там мало б відбутись. "Я дуже ображена на президента - чому нас позбавили права голосу? - нарікає у розмові з DW 68-річна мешканка Чермалика Анна Домбай. - Таке відчуття, ніби брудом нас облили". Жінка каже, що дуже чекала на вибори: "Якщо створюється громада, має бути рада з її представників - все має обговорюватись, рішення треба ухвалювати колегіально".

Жінка розповідає, що до війни у селі жили 2200 людей, а нині залишилось півтори тисячі - інші поїхали через війну. У селі працюють школа і садочок - щоправда, наразі дошкільний заклад закритий на капітальний ремонт. Близькість до війни на вулицях Чермалика не відчувається. Однак враження це оманливе: від дитячого садочка до річки Кальміус - лінії розмежування з непідконтрольною територією - лише кількасот метрів.

Торішні вибори до Верховної Ради у Чермалику скасували після обстрілу, внаслідок якого загинув місцевий мешканець. Не відбулись тут і місцеві вибори у 2015 році. Натомість президента у 2014 і 2019 роках чермаличани обирали. Нині це, як і перемир'я, їхній головний аргумент: у те, що за рішенням не проводити голосування 25 жовтня стоїть турбота про їхню безпеку, тут ніхто вірить.

"Ризик завжди є - але ж ми ходимо на роботу, діти ходять в школу, - обурюється директорка місцевого будинку культури Наталія Самойлова. - Чому під час президентських виборів ми не боялись провокацій з того боку, а зараз раптом злякалися?" Її односельчанка Анна Домбай такої ж думки: "Таке враження, що хтось цілеспрямовано хоче призначити сюди своїх людей".

Військова необхідність?

Директор волонтерської і правозахисної організації "Восток-SOS" Костянтин Реуцький вважає рішення не проводити вибори у 18-ти громадах Донбасу виправданим. "Йдеться не стільки про те, чи безпечно буде проголосувати людям 25 жовтня, скільки про те, чи зможуть новообрані ради забезпечити життєдіяльність своїх громад у разі відновлення повномасштабних бойових дій вже після цих виборів, - пояснює свою позицію активіст. - Під час воєнних дій військово-цивільні адміністрації можуть набагато швидше ухвалювати рішення і реалізовувати їх, хоч у більшості випадків це, на жаль, не про розвиток місцевої громади, а про забезпечення її життєдіяльності у кризовий період".

Новини за темою: Місцеві вибори у прифронтових районах Донбасу: Загроза життю й порушення виборчих прав

Водночас Реуцький наголошує на необхідності реформування інституту військово-цивільних адміністрацій, голів яких на місцях наразі призначають керівники обласних ВЦА. "Люди в громадах мають знати про кандидатів на посади голів ВЦА, про їхню історію, їхню компетенцію, і мати можливість хоч якось впливати на їхнє обрання, - пояснює правозахисник. - Також ВЦА мали б бути більш відкритими для громади, мешканці громад теж повинні мати важелі впливу на їхні рішення у своїх інтересах".

Небезпечно? "Опорі" бракує пояснень

Щоправда, у висновках керівництва Донецької і Луганської областей, на підставі яких ЦВК встановила неможливість проведення виборів, наголошується на небезпеці саме під час голосування, а не на складнощах у подальшому управлінні прифронтовими районами. При цьому близкість до війни, вочевидь, все-таки не була вирішальною: приміром, у Сєвєродонецьку, що розташований за 30 кілометрів від лінії розмежування, вибори не відбудуться, а Маріуполь, від східних околиць якого до фронту лише 10 кілометрів, повним ходом готується до голосування.

Директор "Восток SOS" Костянтин Реуцький не виключає, що за скасуванням виборів в окремих громадах Донбасу стоять безпекові чинники, котрі не обговорюються публічно, а також певні "політичні фактори". Зокрема, активіст припускає, що проведення виборів у прифронтовому Маріуполі пов'язане із впливом олігарха Ріната Ахметова, якому належать розташовані в цьому місті металургійні гіганти "Азовсталь" та ММК імені Ілліча: "Ахметов, якому вигідно, щоб в Маріуполі залишилась контрольована ним міськрада, лобіює це".

Тим часом Ольга Айвазовська, голова неурядової організації "Опора", що займається моніторингом виборчих процесів в Україні, вказує на брак конкретики в офіційних поясненнях керівництва Донецької і Луганської областей, чому саме нині небезпечно проводити вибори там, де вони відбулись у 2015 та 2019 роках: "Якщо аналізувати зміст цих документів, аргументи та факти в них відсутні", - каже вона у розмові з DW.

До того ж публічна аргументація чиновників, зауважує експертка, далеко не завжди стосується безпеки. Як приклад Айвазовська наводить позицію голови ВЦА Луганщини Сергій Гайдая, який заявив, що введення ВЦА у Лисичанську влітку цього року дало можливість налагодити водопостачання, на що була неспроможна обрана місцева влада. "Це є абсурдом, - пояснює експертка. - Адже, якщо орган місцевого самоврядування неефективно виконує свої функції, для цього й існують вибори, на яких цей орган має бути переобраний".

Айвазовська каже, що призначити вибори на 25 жовтня у громадах, де їх вирішили не проводити, вже не вдасться, навіть якщо влада змінить своє бачення безпекової ситуації, адже виборчий процес вже розпочався. Тим часом надію на проведення в осяжному майбутньому виборів на підконтрольному Донбасі минулого тижня дав голова ЦВК Олег Діденко. За його словами, перші вибори у новостворених громадах можна проводити двічі на рік - у жовтні та березні. Щоправда, чи відбудеться голосування навесні, знов-таки залежатиме від висновків військово-цивільних адміністрацій.

Микола Бердник

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...