Що сталося біля берегів Лівії, або Як два члени НАТО опинилися на межі збройного конфлікту

Milliyet
Milliyet

Одна з провідних щоденних газет Туреччини

Армія США ТАСС

Що сталося біля берегів Лівії - досі залишається загадкою. Причину конфлікту між турецьким фрегатом і французьким військовим кораблем, який ледь не перейшов у збройне зіткнення, буде розслідувати НАТО. Чому члени альянсу поводяться не як союзники, а як вороги?

Про це пише Milliyet.

Сутичка турецького фрегата і французького військового корабля в Східному Середземномор'ї викликала новий сплеск напруженості між Анкарою і Парижем та серйозні побоювання в НАТО, куди входять обидві сторони.

Це не перша суперечка між Туреччиною і Францією. Виступи французької сторони проти військових дій Туреччини в Сирії останнім часом, а також активна підтримка Францією грецької адміністрації Кіпру і Греції у зв'язку з подіями в Східному Середземномор'ї, не кажучи вже про відому позицію Парижа щодо так званого геноциду вірмен і членства Туреччини в ЄС у недавньому минулому, весь час зберігали напруженість між Анкарою і Парижем.

Однак інцидент, що стався біля берегів Лівії в Східному Середземномор'ї минулого тижня, привніс у цю напругу набагато серйозніший вимір. Як стверджує Франція, турецький фрегат переслідував французький військовий корабель, який бере участь у місії НАТО, що спробував перевірити вантажне судно, яке нібито перевозило зброю до Лівії. Туреччина ж рішуче спростувала ці твердження. Тим часом Франція, перенісши інцидент на майданчик НАТО, спробувала чинити тиск на Туреччину на цій платформі. У цій непростій ситуації НАТО вирішило почати розслідування інциденту.

Які результати дасть розслідування і наскільки воно послабить напруженість — це стане зрозуміло в найближчі дні. Однак те, що два члена НАТО опинилися на межі збройного конфлікту, є справді серйозною подією.

Новини за темою: Альянс втрачає єдність: Події навколо Лівії, що підтверджують тезу Макрона про "смерть мозку" НАТО

Це не перший і не єдиний випадок, який змушує сказати про НАТО: "Що це за альянс?"

Час від часу члени цієї організації можуть мати різні погляди на певні питання. Це природний наслідок демократичної структури НАТО. Часто, незважаючи на різні інтереси й думки, консенсусу вдавалося досягти.
Однак останнім часом розбіжність Туреччини з деякими її союзниками скочується в площину сварки і навіть створює ризик конфлікту.

До останнього інциденту з Францією в Східному Середземномор'ї між Туреччиною і Грецією мала місце взаємна демонстрація сили в повітрі та на морі, відбувалися події, які створювали небезпеку конфлікту, нехай і обмеженого. Повітряні "сутички" в Егейському морі є частим явищем.

Останнім часом з Грецією розгорівся "словесний поєдинок", напруженість зросла. Мова і стиль, які використовуються, створюють враження, що йдеться не про двох союзників, а про дві ворожі країни…

Корисно проаналізувати причину суперечок, які точилися протягом деякого часу з Францією, і особливо розбіжностей, які спостерігаються останнім часом. Зрештою, Франція — країна, з якою у Туреччини дуже давні стосунки і дружба.

В основі нинішньої напруженості лежить протистояння, що виникає через відмінність інтересів. Франція бажає самоствердитися як країна, яка, як і раніше, має вплив і роль в Східному Середземномор'ї і на Близькому Сході (насамперед у регіоні Сирія — Ліван). З точки зору Парижа, це геостратегічне поле діяльності Франції, яке охоплює і Африку.

Туреччина в результаті дипломатичних і військових ходів, зроблених останнім часом, почала змушувати відчувати свою присутність та роль у великому регіоні, від Близького Сходу до Східного Середземномор'я та Північної Африки. Тепер після всіх цих випадів Париж вважає Анкару конкурентом. І Анкара вважає Париж таким, зрозуміло…

Питання полягає в тому, як Туреччині слід уникати суперечок, конфліктів у відносинах з тими союзними країнами, з якими вона конкурує. Зрозуміло, це стосується і країн на протилежному боці.

Приклади Франції та Греції показують, що ці країни не рахуються  з тим фактом, що є "нова Туреччина", не бажають забезпечити згоду і баланс між своїми інтересами та інтересами Анкари, і навіть прагнуть "вказати Туреччині на місце". Також слід визнати, що і Анкара, захищаючи свої нові інтереси і зони впливу, йде на ризик протистояння та тертя, в результаті чого досягнення компромісу ускладнюється.

Таким чином, шлях придушити нинішні розбіжності і напруженість лежить через вивірення інтересів шляхом діалогу між союзниками-конкурентами і розроблення реалістичної політики на цій основі.

Самі Коен

За матеріалами: ІноЗМІ

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...