Розстріл за відмову переслідувати ворога, що відступає: Справа адмірала Бінга і секрет перемог Великої Британії

Юрій Бутусов
Юрій Бутусов

Журналіст, головний редактор сайту "Цензор. НЕТ"

Картина, яка зображує страту англійського адмірала Джона Бінга, 14 березня 1757 р. Nation Gallery

На цій історії виховані десятки поколінь британських військових, це одна з тих жорстоких драм, що зробила Велику Британію наймогутнішою світовою державою.

Про це пише Юрій Бутусов на своїй сторінці в Facebook.

У травні 1756 року в Європі почалася Семирічна війна. Франція атакувала стратегічно важливий острів Менорка на Середземному морі, який захищав британський гарнізон. На допомогу обложеним вийшов британський флот. 20 травня 1756 року поблизу Менорки розпочався перший бій Семирічної війни - французька ескадра Ла Галіссоньєра зіткнулася з британською під командуванням адмірала Джона Бінга.

Бінг був авторитетним командиром. Його батько, адмірал Джордж Бінг, був командувачем усього британського флоту, а сам Джон присвятив все своє життя морю. З 14 років він служив на флоті, у нього не було ні сім'ї, ні своїх дітей, він жив під вітрилами.

Бінг вступив в бій, але він зіткнувся з сильним опором французів. Британські кораблі зазнали серйозної шкоди, були втрати. Бінг наказав атакувати, але через складне положення кораблі не змогли точно виконати його задум. Французи відступали, але ескадра Бінга не змогла їх переслідувати. Здавалося, ще один натиск, і британці зможуть притиснути супротивника, піти на абордаж. Але Бінг не наважився переслідувати французів, побоюючись різних ризиків і нових втрат. Він зібрав раду капітанів, і прийняв рішення йти на базу. Вони не програли битву при Менорці, французька ескадра врятувалася втечею, але перевагу британців не було реалізовано, ворог зберіг свої сили. Якби Бінг переміг, французький десант був би розгромлений, і Менорка врятована. Але після того, як флот Бінга кинув обложених солдатів, 29 червня британський гарнізон втратив постачання і капітулював.

1 червня Бінгу було присвоєно звання повного адмірала. Але після капітуляції Менорки британський парламент зажадав провести розслідування і покарати винних. Британське керівництво заарештувало щойно підвищеного у званні адмірала, якого повели на суд. А Бінга негайно поміняли на нового воєначальника - контрадмірала Хоука - агресивного, скандального, конфліктного з начальством, якого перед війною заслали командувати портом.

Новини за темою: Роки боротьби, політичних інтриг і криз: Як Британія виходила з ЄС

Британія не хотіла програвати у війнах. Після Війни за Австрійську спадщину в 1741-му році, коли один з бойових кораблів був через недбалість командира захоплений супротивником, цей командир був розстріляний військовим судом. А збірку військових законів було доповнено прямою нормою, яка ЗОБОВ'ЯЗУВАЛА командирів переслідувати ворога до його повного розгрому. Якщо командир не робив все можливе для перемоги і не переслідував ворога до його розгрому, покарання було встановлено одне - смертна кара.

Бінг виправдовувався тим, що він чесний воїн, що він не злякався і ризикував собою, що він віддавав накази атакувати, що ворог був сильний. Але спеціальний суд з адміралів і капітанів британського флоту проаналізував всі дії і накази Бінга в ході бою, і прийшов до висновку - адмірал не зробив все можливе для переслідування і розгрому ворога. А значить - Бінг винен. І одне покарання - смерть.

Британське військово-морське командування звернулося до короля Георга Другого з проханням про помилування Бінга. Однак йшла війна, і король відмовився помилувати свого адмірала. Аргумент був такий - якщо за поразку розстрілювали капітанів кораблів, то помилувати адмірала, який програв битву не можна, покарання має бути одне для всіх. Адже Британії потрібна тільки перемога, командири, не здатні перемагати, мають бути покарані, щоб це більше ніколи не повторилося.

14 березня 1757 року на борту лінійного корабля "Монарх" адмірал Бінг був розстріляний.

Після поразки при Менорці Велика Британія не програла під час Семирічної війни жодного морського бою. В ході всіх боїв британські адмірали атакували до кінця, і переслідували противника поки це було можливо за будь-яких умов.

Наступник Бінга адмірал Хоук у вирішальній битві в затоці Кіберон повністю розгромив французький флот і усунув загрозу вторгнення в Британію. Хоук атакував, незважаючи на мілину і підводні камені, і втратив два корабля в результаті аварій, але французький флот був знищений і більше не представляв ніякої загрози. Хоук встановив повну блокаду всіх французьких баз у Північному морі. Перемога на морі означала перемогу у війні. Після Семирічної війни Велика Британія захопила повне панування на морі, і до самої Другої світової війни британський флот повновладно правив усіма морями і океанами, знищуючи всіх своїх супротивників.

Найбільший сучасний британський військово-морський історик Ніколас Роджер, сказав так: "Кара Бінга ... навчила офіцерів того, що навіть наймогутніші друзі не можуть врятувати офіцера, який програв битву... Смерть Бінга відродила культуру рішучості, яка поставила британських офіцерів вище їх іноземних супротивників".

У 2007-му році нащадки адмірала Джона Бінга звернулися до Міністерства оборони Великої Британії з вимогою перегляду смертного вироку, назвавши його "ганьбою громадського правосуддя", а самого Бінга - "мучеником політичного переслідування". Однак Міністерство оборони Великої Британії відмовилось переглядати вирок, виконаний 250 років тому.

Юрій Бутусов



Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...