Роботизація української армії: Коли сучасні технології будуть застосовані на Донбасі?

Радіо Свобода
Радіо Свобода

Інтернет-видання та радіостанція, що фінансується Конгресом США

Роботизований спостережно-вогневий комплекс "Мисливець" Defense Express

Бойові роботи на Донбасі? Хоча офіційно на озброєнні української армії роботизованої військової техніки немає, спроби знайти їй застосування на лінії фронту йдуть вже декілька років. Який досвід вже отримали розробники? Що готові продавати армії і що відділяє її від сучасних технологій?

Про це пише "Радіо Свобода".

Роботизований наглядово-вогневий комплекс "Мисливець" в Україні почали випробовувати ще у 2018 році. Його творці з конструкторського бюро "Роботікс" кажуть, що комплекс виявився затребуваним для різних завдань у військах, як-от евакуація поранених з поля бою, транспортування бойового приладдя тощо. Крім того, він безшумний, не залишає теплового сліду і використовує штучний інтелект для розпізнавання перешкод, кажуть в "Роботіксі".

Нещодавно в мережі з’явилося відео, де "Мисливець" просувається передовою на Донбасі. Під’їхавши ближче до позицій бойовиків, оператор відкриває вогонь з танкового кулемета по укріплених вогневих точках. Де саме на Донбасі і коли зняте відео, розробники не кажуть.

В одному з батальйонів ЗСУ кажуть, що мали справу з "Мисливцем" в бойових умовах протягом кількох років.

"Певна ділянка підрозділу, яку займає підрозділ, і він міг кочувати. Наприклад, одна позиція, друга-третя. Ворог трошки не розумів, що відбувається, де і як. І ти так одиночними їх так підкошмарюєш, валиш. В "тєплак" бачиш, як бойнічку [бійниця – отвір в укріпленні, через який стріляють – ред.] розбираєш, ще щось. Якщо ще хлопці приїжджають з РЕБом – чуєш перехват їхній, кіпіш", – розповідає заступник командира батальйону з озброєння механізованої бригади ЗСУ Андрій.

Українські роботи на полі бою

Українські розробники і раніше показували роботизовані комплекси. До прикладу, безпілотний багатоцільовий транспортний засіб "Фантом" від "Укроборонпрому" або бойова платформа Ironclad, що почалася з дистанційно-керованої турелі "Шабля". Її українські військові використовували на Донбасі.

Але про повноцінний бойовий досвід робота української розробки, принаймні публічно, говорять вперше. Розробники "Мисливця" розповідають про те, як саме застосовували роботизований комплекс на передовій.

Новини за темою: Роботизація військ: Світ і Україна

"Від 2000-2200-2400 [метрів] – від апарата до противника – до кількасот метрів. Відповідно, завдяки тактико-технічним характеристикам, низькому профілю, безшумності, електричним двигунам, які фактично не гріються і не залишають теплового сліду, його не видно в тепловізор. З правильного глушника, з хорошого калібру можна точно відпрацьовувати, наближаючись достатньо близько до супротивника", – пояснює керівник проєкту "Мисливець" Олексій Бежевець.

За словами розробників українського конструкторського бюро "Роботікс", яке виготовляє "Мисливець", їхній комплекс за 4 роки побував на передовій десятки разів. У 2016-му він виглядав і працював зовсім не так, як зараз. Крім бойових завдань на передовій, перевозив вантажі – до прикладу, колоди для укріплень під обстрілами.

"Було таке, що "засєчки". Працювали ми на останній нашій ротації. Як тільки він під’їжджав, підвозив дрова – одразу підлітали дрони. Одразу злітали, це було моментально. І 122-"стволка" [ствольна артилерія калібром 122 мм – ред.] його лупила. Хлопці швидко тікали, відводили. Якщо він буде в одній точці, то не треба. Він десь повинен кочувати, працювати. В межах бригади, в межах підрозділу", – каже заступник командира батальйону з озброєння механізованої бригади ЗСУ Андрій.

Український "Кентавр"

Саме на завданні перевезення вантажів, боєприпасів або поранених зосереджена компанія A.Drones – вона теж розробляє дистанційно керований комплекс "Кентавр". Неозброєний комплекс малопомітний, і це важливо, адже під час доставки вантажів на Донбасі автомобілі часто потрапляють під вогонь протитанкових комплексів.

"За зразок ми брали ізраїльську систему Probot, яка активно зараз експлуатується в арміях Ізраїлю і США. Вантажопідйомність зараз – до 500 кілограмів. Цього більш ніж достатньо. Хоча ізраїльтяни починали з 300 кілограмів, а зараз довели до 800. Ну що таке 500 – це все майно взводу. Можна тут відділення солдатів вкласти та везти. Доволі прохідний візок. Я не буду говорити, що він проходив, але він і бруд місив, і сніг, і плавав. Він плаваючий", – розповідає гендиректор компанії A.Drones Юрій Касьянов.

Пр

Розробники кажуть, що зброю також можна встановлювати, але це не пріоритет.

"Людина, яка перебуває в окопі, безпосередньо сидить за кулеметом, буде діяти трошки ефективніше, ніж та ж кулеметна точка, яка в сусідньому окопі стоїть на тринозі та дистанційно управляється оператором. Але, з іншого боку, тут може постраждати людина, реально загинути, отримати каліцтва. А тут оператор сидить в захищеному приміщенні і ніяк не страждає. Тому є певна, поки що досить вузька сфера застосування ось таких ударних систем поля бою", – додає Юрій Касьянов.

Використання роботизованих наземних систем, наприклад, в армії США, вже реальність. Зокрема, до кінця 2024 року там повинні отримати 624 безекіпажні транспортні платформи за 162 мільйони доларів. 8-колісна платформа може перевозити пів тонни вантажу і проїжджати 60 миль. На відміну від України, де розробки далекі від серії.

"Щодо України, то, незважаючи на те, що ми стартували майже одночасно з іншими компаніями по всьому світу і почали розробки власних таких самих платформ, – через відсутність підтримки з боку держави, через відсутність розуміння у Міноборони місця цих машин у структурі Збройних сил, ми й досі перебуваємо на позиціях, як і 5 років тому. Не треба розділяти – робот з гарматою чи робот без гармати. Це новий рівень, за яким через декілька років будуть відділяти армії з розвиненими технологіями від всіх інших", – зауважує експерт-оглядач інформаційного агентства Defense Express Олег Катков.

"Мисливця" від передової затримав коронавірус – розробник

Найближчий до потрапляння в українську армію комплекс "Мисливець". Як каже розробник, його випробування вже мали початися, але цього не сталося через коронавірус.

"Застосовуються усі ті самі підходи і стандарти, які ще були за радянських часів. Що призводить до того, що це довго і складно. Дотриматися кількох десятків ГОСТів, які були затверджені ще в СРСР, напевно, можливо, але для цього потрібні мільйони людиногодин, досвідчених фахівців, сотні цих конструкторів, які будуть сидіти і виписувати тонни документації. Потім це все втілювати в життя. Це треба, знову ж таки, сотні мільйонів гривень, якщо не доларів. Тобто це велика, об’ємна проблема, скажімо так", – каже керівник проєкту "Мисливець" Олексій Бежевець.

Про те, що процес прийняття на озброєння нових зразків і їх офіційне використання на передовій задовгий і забюрократизований, кажуть також і аналітики.

"Поки цей "Мисливець" чи будь-яка інша роботизована платформа не пройде ці випробування у Державному науково-дослідному інституті озброєння та військової техніки (ОВТ) ЗСУ, доти про постачання чи потрапляння серійних зразків до армії можна просто не говорити. На мій погляд, це дуже забюрократизований процес, який в умовах війни має бути дещо спрощений чи пришвидшений максимально", – додає Олег Катков.

"Фантом" з колісною формулою 6х6 Defence

Розробники наземних дронів кажуть, що їхньою технікою цікавляться за кордоном. Зокрема, той же "Фантом" розробки "Укроборонпрому" проходить випробування поза межами України. А от українські військові цікавляться комплексами лише на словах, зауважують розробники.

Роман Пагулич

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...