Рік з мовним законом: Як змінилась Україна

Deutsche Welle
Deutsche Welle

Німецька міжнародна громадська телерадіокомпанія

Мітинг активістів з вимогою прийняти закон про мову парламентом України, 25 квітня 2019 року EPA-EFE

16 липня виповнюється рік, як в Україні запрацював закон про функціонування державної мови. Експерти відзначають позитивні тенденції. Але останнім часом навколо мовного закону знову спалахнула дискусія.

Про це пише Deutsche Welle.

В Україні уже рік як діє закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Відповідно до ухваленого документу, українська є обов'язковою для органів державної влади та публічних сфер. Низка положень мовного закону уже чинні, але окремі норми впроваджуватимуть поступово упродовж наступних років. Фахівці, з якими вдалось поспілкуватись DW, говорять про позитивні тенденції поширення української мови. Водночас в Україні знову спалахнула дискусія навколо мовного закону: його критики намагаються протиснути зміни до документу.

Перегляд закону: під прицілом освіта

Мовний закон був ухвалений в Україні навесні минулого року на тлі бурхливих суперечок, політичних та громадських обговорень. У підсумку тривалих дискусій та численних правок документ підтримав парламент та підписав тодішній президент Петро Порошенко. З 16 липня 2019 року чинною стала низка норм. Відповідно до закону, виключно українською в Україні мають бути реклама, діловодство, написи та афіші, обслуговування пасажирів, проведення спортивних заходів. Державною мовою повинні послуговуватися під час виконання службових обов'язків політики, чиновники, військовослужбовці, працівники медичної та освітньої сфери.

На навчання українською мовою поступово має відбутися перехід в усіх школах країни, а детально регулює цей процес окремий закон про освіту. Уже з вересня 2020 року низка російськомовних шкіл мали би перейти на навчання українською. Критики вважають такі рішення дискримінаційними для нацменшин та вимагають його перегляду. Зокрема, на розгляд парламенту винесений дискусійний законопроєкт члена фракції "Слуга народу" Максима Бужанського, яким пропонується відтермінувати цей перехід до 2023 року.

Новини за темою: Мовне питання треба поставити на паузу на декілька років: Качура пояснив суть законопроєкту Бужанського

Таке рішення може свідчити про те, що для нинішньої влади процес українізації є небажаним, вважає директор Інституту української мови Національної академії наук Павло Гриценко. Він звертає увагу на те, що останнім часом від представників монобільшості звучать неоднозначні та непослідовні заяви щодо закону про мову. Зокрема, за перегляд документу висловлювався спікер Верховної Ради Дмитро Разумков. "Це теж є сигналом того, щоб інші не поспішали виконувати цей закон, що він буде ревізований", - коментує для DW фахівець.

Крім того, на початку липня справу щодо закону про державну мову почав розглядати Конституційний суд України. Група народних депутатів звинувачує закон у дискримінації нацменшин за мовною ознакою.

Мовне самоусвідомлення - зміна тенденцій

Попри певні політичні перепони українська мова стає дедалі поширенішою у різних галузях, переконують фахівці, з якими вдалось поспілкуватись DW. "Тенденція невиразна, але вона є. Відбувається наростання кількості українськомовності", - каже Павло Гриценко. Соціологічні дослідження також підтверджують цю тезу, запевняє у свою чергу аналітик фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" Сергій Шаповалов. За його словами, громадяни здебільшого позитивно оцінюють норми мовного закону, як-от обов'язкова українська для держслужбовців чи збільшення україномовного контенту у ЗМІ.

"Маємо позитивні тенденції у громадській думці стосовно мови, вона стає популярнішою, багато людей переходять на українську. Українською стає престижніше спілкуватися в університетах, на роботі тощо", - говорить у розмові з DW Шаповалов. Він також звертає увагу на те, що ще на початку 2000-х років близько 50 відсотків українців виступали за надання російській мові статусу офіційної. А відповідно до останніх опитувань у 2019 році, таких прихильників уже 27 відсотків. "Близько 70 відсотків висловлювалися за те, що російська має вільно використовуватися у приватному житті, але єдина державна - українська. Ще 15 відсотків виступали за надання російській статусу офіційної в окремих регіонах, близько 12 відсотків - за другу державну мову. Зараз цей баланс думок змінився", - підкреслює співрозмовник." Навіть якщо громадяни у повсякденному житті говорять російською, вони можуть вважати українську рідною, а її розвиток важливим для розвитку України, про що свідчать опитування", - додає аналітик. За його словами, така тенденція увиразнилася після 2014 року, коли відбулася анексія Криму та розпочалися бойові дії на Сході України.

Від патріотичної до професійної мотивації

Хоча закон про мову не виконується ще в повному обсязі, проте його дію уже відчувають на собі працівники низки сфер, говорять експерти. "Зараз відбувається таке толерантне впровадження державної мови у всі сфери суспільного життя. Ми можемо говорити по всіх напрямках, що є зрушення", - коментує для DW громадська активістка Анастасія Розлуцька. Вона є координаторкою волонтерських ініціатив "Безкоштовні курси української мови" та "Є-мова", за допомогою яких впродовж останніх шести років тисячі українців опановували державну мову.

"Коли у 2013 році ми починали безкоштовні курси, то мотивація вивчення спочатку була якась така красива - читати внукові казки українською, говорити як кохана людина. Потім коли почався Майдан, розпочалася патріотична мотивація. А зараз у нас переважно запити на вивчення української для роботи. Звертаються ресторани, магазини, компанії, чого раніше було десь всього два відсотка", - розповідає волонтерка.

Наразі її організація спільно з міністерством освіти та науки запустила онлайн-курси з вивчення мови для освітян, щоб допомогти їм з переходом на українську в межах вимог закону. Співрозмовниця розповідає, що слухачами їхніх курсів стали переважно учителі із російськомовних областей - Донецької, Запорізької та Дніпропетровської. "Закон про мову бажано не чіпати близько десяти років, не вносити туди зміни, а дати запрацювати на повну силу", - вважає Розлуцька. Вона, як і низка громадських активістів, обурена заявами про можливий перегляд закону.

Тим часом у самій фракції "Слуга народу" розділилися думки з приводу мовного питання. Низка депутатів від монобільшості уже публічно заявили, що не підтримуватимуть законопроєкт свого колеги Максима Бужанського. "Ми повністю усвідомлюємо той факт, що розвиток і поширення державної української мови в системі освіти в нашій державі є запорукою загальнонаціонального порозуміння і єднання українського суспільства", - йдеться у зверненні, під яким підписалося уже понад двадцять нардепів.

Довідка: 

ЧИННІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ

Де використання української мови є обов'язковим?

  • на роботі;
  • держслужбовцями та чиновниками;
  • військовослужбовцями;
  • правоохоронцями;
  • прокурорами і суддями;
  • адвокатами й нотаріусами;
  • освітянами;
  • медпрацівниками державних і комунальних закладів;
  • на афішах та квитках до кінотеатрів;
  • у рекламі;
  • у медичній документації;
  • у діловодстві комунальних та державних закладів;
  • під час проведення спортивних заходів та на квитках;
  • у написах і повідомленнях у транспорті, під час обслуговування пасажирів (обслуговування іншою мовою - за домовленістю сторін);
  • на вивісках та дорожніх знаках;
  • у науці - поруч із англійською мовою.

ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ, ЯКІ НАБУДУТЬ ЧИННОСТІ ПІЗНІШЕ

Де використання української мови стане обов'язковим?

вересень 2020:

  • у всіх державних середніх школах

січень 2021: 

  • в обслуговуванні, інформації про товари та послуги (за згодою сторін можливе використання іншої мови)

липень 2021: 

  • під час проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів;
  • в оголошеннях, на афішах та квитках на масові заходи (крім спортивних);
  • у надписах у музеях та мистецьких виставках;
  • у кінотеатрах: дубляж українською, іноземною мовою з українськими субтитрами - не більше 10 відсотків на місяць
  • у туристичному й екскурсійному обслуговуванні українців;
  • у книговидавництві: не менше 50 відсотків асортименту книжок.

січень 2022:

  • у всеукраїнських газетах та журналах: вони повинні мати українську версію (крім видань мовами ЄС та кримськотатарською)

липень 2022:

  • на сайтах компаній та користувацьких інтерфейсах;
  • штрафи за повторне порушення закону.

липень 2024:

  • у регіональній пресі: повинна бути українська версія;
  • квоти на загальнонаціональному ТБ і радіо зростуть із 75 до 90 відсотків, на місцевому ТБ і радіо - із 60 до 80 відсотків.

січень 2030:

  • проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань учнів (ЗНО) лише українською (окрім іноземних мов)

Ольга Журавльова



Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...