live

Рік президентства Зеленського: Досягнення й провали щодо деокупації Криму

Радіо Свобода
Радіо Свобода

Інтернет-видання та радіостанція, що фінансується Конгресом США

RFE/RL Graphics

Україна не відмовляється від своїх позицій з питань повернення політв'язнів і територій, у тому числі анексованого Криму, – про це на великій пресконференції 20 травня заявив президент Володимир Зеленський. В цей день виповнився рік з моменту його вступу на посаду глави держави.

Про це пише "Радіо Свобода".

Володимир Зеленський висловив надію на те, що після спаду епідемії коронавірусу відбудеться нова зустріч у "нормандському форматі", яка призначена, насамперед, для врегулювання конфлікту на Донбасі. Президент додав, що "готовий до будь-якого формату, який би наблизив нас до припинення війни, повернення наших людей і наших територій". Раніше міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков повідомив, що влада України хоче створити міжнародний майданчик для переговорів з деокупації Криму. 

У День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу 18 травня Володимир Зеленський провів зустріч з представниками Меджлісу і за її підсумками оголосив про створення спеціальної робочої групи в Офісі президента.

Член Меджлісу, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв розповів "Крим.Реалії", чому вважає такі рішення недостатніми.

– З одного боку, дуже добре, що хоча б 18 травня глава держави знаходить час зустрітися з членами представницького органу кримськотатарського народу – згідно з постановою Верховної Ради, Меджліс має офіційний статус в Україні. Ми зустрілися, президент висловив співчуття, це правильно. З іншого боку, 18 травня ми повинні говорити про те, що ми зробили і що ми можемо конкретно зробити для подолання наслідків, пов'язаних з депортацією, і зі злочинами проти кримськотатарського народу, що тривають. Треба показати конкретні шляхи і кроки. На зустрічі я нагадав, що ще з грудня 2015 року в прокуратурі йде розслідування у кримінальному провадженні за фактом геноциду кримськотатарського народу, але справу не передають до суду. Я попросив президента взяти це питання під особистий контроль, і він пообіцяв це зробити.

Ескендер Барієв зазначає, що повернення кримських політв'язнів у рамках так званого великого обміну у вересні 2019 року можна вважати одним з позитивних підсумків року роботи Володимира Зеленського щодо Криму.

– Втім, ці процеси йшли і до вступу президента на посаду, тобто тут не можна говорити, що тільки він цього домігся. Інший позитивний момент – облаштування контрольно-пропускних пунктів на адміністративному кордоні в Херсонській області, щоб наші громадяни з Криму могли отримати елементарні послуги. З негативного – конституційна комісія та робоча група з внесення змін до Конституції України для створення на півострові кримськотатарської національно-територіальної автономії була розпущена. На жаль, це питання так і зависло. Крім того, раніше Володимир Зеленський доручив органам влади до грудня 2019 року розробити стратегію деокупації та реінтеграції окупованих територій, куди повинні були увійти і законопроєкти, пов'язані з кримськими татарами. Проте вже травень, і я не чув про якісь напрацювання.

Новини за темою: Чому в ОП досі не існує стратегічного плану повернення Криму

На думку Ескендера Барієва, у президента Володимира Зеленського та його команди немає чіткого бачення державної політики з питань деокупації Криму та реалізації прав кримськотатарського народу як корінного. Однак народний депутат України від фракції "Слуга народу" Василь Мокан стверджує, що це не так.

– Проблема деокупації Криму не знята з порядку денного. На всіх міжнародних майданчиках представники нашої держави говорять про це, хоча Кремль робить все можливе, щоб відвести кримське питання на другий план і сконцентруватися виключно на Донецькій і Луганській областях. Тому завдання номер один – щоб деокупація півострова не зникла з порядку денного. Завдання номер два – відразу кілька напрямків. Ви знаєте, що президент ініціював створення робочої групи з проблем кримськотатарського народу – політичних, економічних, соціальних. Було би добре паралельно заснувати посаду уповноваженого з питань кримськотатарського народу. Тим часом Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій також напрацьовує майданчик для створення єдиної затвердженої стратегії деокупації.

Василь Мокан підкреслює, що питання забезпечення прав кримськотатарського народу також не знято з порядку денного у Верховній Раді.

– Я постійно спілкуюся з Ахтемом Чийгозом про внесення змін до Конституції України для створення кримськотатарської національно-територіальної автономії – на мій погляд, вона також має всі підстави бути реалізованою в перспективі. Те, що за ці поправки не голосували ще за попередньої каденції Верховної Ради, я вважаю недопрацюванням. Зараз у парламенті йдуть дискусії щодо цього, є більші і менші прихильники автономії – але в будь-якому випадку у мене багато однодумців. Більш предметно і глибоко це питання депутати зможуть обговорити на рівні фракцій, як тільки відповідні зміни в Конституцію будуть ініційовані. Я вважаю, що процес повинен запустити саме глава держави – президент Володимир Зеленський.

На думку Василя Мокана, Україна також ініціюватиме створення нового переговорного майданчику з питання повернення анексованого Криму. Втім, провідний науковий співробітник Інституту суспільних наук Російської академії народного господарства і державної служби Сергій Беспалов переконаний, що Кремль такий майданчик не визнає.

– Цей проєкт не буде реалізований, тому що Росія не погодиться на переговори, а без її участі такого роду ініціативи позбавлені всякого сенсу. Я думаю, що зараз не може бути ніяких аргументів, включаючи санкції, які могли б спонукати російське керівництво погодитися почати переговорний процес з Криму. Це означало б визнати помилковість ключових напрямків своєї зовнішньої політики, поставити під сумнів і міжнародні позиції країни, і внутрішню легітимність. Грубо кажучи, якщо зробити якісь поступки щодо Криму, то все посиплеться. Ця позиція не зміниться, якщо тільки в Росії, умовно кажучи, не трапиться революція, що все-таки малоймовірно. Щодо російсько-українських відносин, то при президентові Зеленському значних змін не відбулося, хоча їх загальний фон став, можливо, трохи менш конфліктним.

За оцінкою Сергія Беспалова, російське керівництво спочатку бачило у Володимирі Зеленському слабкого президента.

– Я не хочу нікого образити, але по закінченні року я можу констатувати, що це так і виявилося. Нічого нового ні у внутрішній, ні у зовнішній політиці йому сформулювати не вдалося, і ніякого нового імпульсу країні він не надав. В політиці стосовно Росії Зеленський багато в чому змушений слідувати у фарватері свого попередника. Але у Кремлі чудово розуміють, що якщо Петро Порошенко був ідеологом цієї жорсткої конфронтаційної політики й робив на це ставку, то Зеленський не поділяє його позицію, але просто не має достатньої волі для змін. Принаймні, від нього не виходить загрози подальшої ескалації в російсько-українських відносинах, але і сподіватися на проривні рішення з його боку теж немає підстав. Мені здається, Зеленський упустив час, його популярність знижується, і по-справжньому сильною політичною фігурою він так і не став.

Новий переговорний майданчик по Криму і не повинен включати Росію на старті – стверджує президент українського Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

– Було б наївним вважати, що хтось у Кремлі з доброї волі погодиться почати переговори про деокупацію Криму. Ніхто на це не сподівається. Мова йде зовсім про інше – про створення міжнародного механізму посилення тиску на Росію, внаслідок якого вона рано чи пізно буде змушена повернутися до статус-кво 2013 року. На першому етапі переговори повинні проходити без участі Росії. Тут важливий певний консенсус групи країн, які розроблять відповідну дорожню карту узгоджених кроків і почнуть їх реалізовувати, щоб зрештою примусити Росію до деокупації. Сьогодні це може виглядати гіпотетично і досить умовно, але ситуація у світі дуже різко змінюється. Те, що було неможливим ще вчора, може стати можливим завтра.

Михайло Гончар вказує на те, що нинішні санкції проти Росії за анексію Криму працюють: так, півострів за шість років не відкрився для міжнародних рейсів морського і авіатранспорту. Однак президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" нарікає на те, що чинних обмежень все ж недостатньо, і саме тому Україні потрібні нові рішення.

Олена Ремовська

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...