Призначення Саакашвілі віцепрем’єром: На Україну чекають радикальні реформи чи закручування гайок?

Гліб Простаков
Гліб Простаков

Бізнес-аналітик

Міхеіл Саакашвілі 

Думская

Ймовірно, що рішення про призначення Міхеіла Саакашвілі в уряд було прийнято ще в середині березня, ідея яку просував відомий російський політик Андрій Ілларіонов. Такий хід може свідчити про спробу влади вивести внутрішнє напруження назовні, у напрямку Росії. Які ще причини прослідковуються та які наслідки для України?

Про це пише Гліб Простаков на своїй сторінці в Facebook.

Міхеіл Саакашвілі нарешті отримав пропозицію, від якого не зміг відмовитися. Президент Зеленський заснував під нього спеціальну посаду віце-прем'єра з питань реформ. Сталося це відразу після річниці Володимира Зеленського у владі. Минулий рік виявився розчаруванням для тих, хто за нього голосував.

Обіцяних посадок, включаючи звинувачення проти колишнього президента Петра Порошенка, немає; війна на Донбасі триває, радикали користуються величезною вольницею. Відкритої русофобської риторики стало менше, але вона пішла глибше, наприклад, в освіту, що навіть гірше.

На цьому тлі президент Зеленський, який осідлав тему борця з коронавірусом, намагається виправити свій рейтинг напередодні місцевих виборів, які мають відбутися восени цього року. На тлі відсутності видимих успіхів в економіці, гуманітарній сфері та в питаннях війни та миру, вірус став для українського президента справжнім порятунком. Він дав Зеленському новий привід для щоденного шоу – актор розважального жанру зі скоринкою президента ніби і не виходить зі свого попереднього амплуа.

Але до виборів ще далеко, а жорсткі наслідки економічної кризи незабаром дадуть про себе знати. Та й вірус не назавжди. І ось в команді Зеленського не знайшли нічого кращого, ніж запропонувати посаду в уряді Міхеілу Саакашвілі. Причин для камбека Міхо кілька.

Приблизно за місяць до новин про призначення на українське ТБ зачастив Андрій Ілларіонов – один із тих російських політиків, які знайшли притулок у постмайданній Україні. Незмінне питання провідних численних ток-шоу про те, що може врятувати Україну від дефолту і фактично неминучого економічного краху, у Ілларіонова була одна відповідь: Міхеіл Саакашвілі.

Ні усмішки ведучих, ні майже дитяча простота відповіді Ілларіонова не збентежили. Що говорить про те, що рішення про переведення Саакашвілі в уряд було прийнято ще в середині березня, коли й почалася медійна підготовка цієї події та виміри реакції глядачів. Криза – час популістів, а в цьому жанрі Саакашвілі дасть фору будь-якому українському політику. Після обговорювалися тільки деталі.

Саакашвілі просуває Захід, який розраховує отримати компенсацію за відставку Олексія Гончарука та здебільшого міністрів, які представляли грантові структури, тобто той самий Захід. Бунт команди Зеленського проти зарубіжних покровителів завершився, не встигнувши початися. Фактор коронавірусу зіграв свою роль, і іноземні спекулянти побігли з ризикованих активів, у тому числі з українських облігацій, погрожуючи обвалити гривню до нового дна. Допомога МВФ стала безальтернативною, і за цю допомогу треба щось дати натомість.

Але вистачить про причини, давайте про наслідки. Уявімо всього на одну хвилину, що Ілларіонов прав, і приймемо за аксіому чудодійний вплив Саакашвілі на все, до чого він доторкнеться.

У свій час найближчий соратник колишнього грузинського президента Каха Бендукідзе ємко описав сенс реформаторської роботи. На його думку, успіх реформ в Грузії могли забезпечити рівно три людини. Перша – сам Бендукідзе, який втілює реформи, друга – міністр внутрішніх справ Вано Мерабішвілі, який садить тих, хто чинить опір реформам. І третя – президент Саакашвілі, який прикриває роботу перших двох на політичному рівні.

Не будемо вдаватися в суть і ціну реформ Саакашвілі в Грузії, а просто перекладемо цю схему на сьогоднішні українські реалії. Посада віцепрем'єра з реформ, яку займе Саакашвілі, аналогічна за своєю суттю посаді державного міністра, координатора структурних і економічних реформ, яку займав Бендукідзе при Саакашвілі.

Новини за темою: Реформи заради реформ, або В чому геній Саакашвілі

А тепер подивимося на те, хто є партнерами Міхо за реформаторським починанням за логікою його найближчого соратника. Перший – міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, аналог Мерабішвілі. Аваков веде власну гру в Україні. У нього, м'яко кажучи, натягнуті відносини з експресивним грузином (згадаємо знамениту сварку політиків із використанням склянки води в 2015 році). Точок дотику у цих людей немає і не може бути.

Другий – сам президент Зеленський, який не тільки не може нікого прикривати, але і сам ледве балансує між двох вогнів: з одного боку, Захід, який давно тримає Україну на апараті штучного фінансового підживлення, з іншого боку – місцеві олігархи, які значною мірою контролюють і уряд, і правлячу партію "Слуга народу". З тими ж Рінатом Ахметовим та Ігорем Коломойським у Саакашвілі своя давня історія стосунків зі знаком мінус.

Загалом, та ще реформаторська команда. Призначення Саакашвілі – це, по-перше, спроба Заходу відновити втрачений вплив на уряд України. А, по-друге, додавання видовищності в українську політику в період максимального дефіциту хліба. На зміну серіалу "Зеленський, відновлює мир на Донбасі" та "Зеленський садить Порошенко", які не були продовжені на нові сезони, гряде новий серіал "Саакашвілі бореться з корупціонерами".

Заступникам губернаторів, начальникам інспекцій і, можливо, окремим міністрам варто було б напружитися – вони потенційні жертви активності реформатора. Навряд чи Саакашвілі дадуть розгорнутися рівнем вище. Можливо також сяде пара злодіїв в законі, посварених з іншими злодіями, які кого треба злодії. На цьому все. Зате буде багато заяв, показухи та нескінченних розмов.

Та да, є ще одна умова успіху реформ, яку у свій час озвучив Бендукідзе. А саме: ці реформи повинні починатися в перші тижні і місяці після перезавантаження системи влади в країні, коли пасіонарний заряд на піку, так само як очікування і кредит довіри, виданий виборцем. У випадку із Зеленським цей час давно втрачено.

Рейтинг українського президента, який стартував із підтримкою в 73%, зараз коливається в районі 50%, та й то завдяки його акторському таланту, який до межі віртуалізував українську політику. Розчарування в Зеленскому велике, а прийдешня економічна депресія – хороший базис не стільки для радикальних реформ, скільки для закручування гайок.

Україна стане ще біднішою, ще агресивнішою, а значить, і вдвічі більше вибухонебезпечною. І призначення Саакашвілі в уряд – це спроба вивести внутрішнє напруження назовні, причому зрозуміло, у якому саме напрямку. Що б там не було, але в усіх українських бідах знову буде винна Росія.

Гліб Простаков

 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...