Протести в Білорусі: Позиції Росії, ЄС й США

Гужва Ігор
Гужва Ігор

Журналіст, політолог

Протести в Мінську Белсат

Після нещодавно проведених виборів президента Білорусі, на яких перемогу здобув Олександр Лукашенко, країною прокотилася хвиля масових протестів. Які позиції у Росії й Заходу?

Про це пише Ігор Гужва на своїй сторінці в Facebook.

Поздоровлення від Путіна Лукашенка з перемогою на виборах закривають численні конспірологічні теорії про те, що Майдан в Білорусі організував Кремль з метою повалення Бацьки в покарання за його норовистість.

Особливих доказів "руки Кремля" не було і до того, крім заяв самого Лукашенка, призначених, в основному, для Заходу, щоб той не вводив санкції після зачистки Майдану.

Зате було очевидно, що Путіну навряд чи вигідне повалення Лукашенка. І як "поганий приклад" для самої Росії, так і з урахуванням того, що опозиція Лукашенка, в основному, налаштована прозахідно. Та ж Тихановська прямо говорить про необхідність виходу Білорусі з Союзної держави.

Та й сам Бацька вже закрив тему втручання РФ, заявивши сьогодні, що протестами управляли з Чехії, Польщі та Британії.

Тому, незважаючи на всю складність відносин з Лукашенком, Путін визнав його перемогу, що в нинішній ситуації рівносильно прямій підтримці.

До слова, російські державні ЗМІ дуже детально висвітлюють всі деталі побиттів, затримань, сутичок на вулицях білоруської столиці. Втім, для РФ немає сенсу закривати очі на жорстоку поведінку білоруських силовиків: якщо Лукашенка після цього не визнають президентом на Заході, це лише штовхне його на більш тісний союз з Москвою.

Тобто позиція Росія цілком зрозуміла.

А ось по Заходу все набагато цікавіше.

Чіткої позиції ЄС і США досі не прозвучало, що різко контрастує з моментальною реакцією на зіткнення з силовиками, яку Захід і особливо американці демонстрували під час Майдану в Україні або ж протестів в Росії і Гонконзі. Та й в колишні часи в самій Білорусі (причому при набагато менш масштабних протестах, ніж нинішні).

Поки лише Польща виступила з більш-менш жорсткою заявою.

Пояснення цьому може бути в тому, що на Заході поки не визначилися, як реагувати на події.

З одного боку, в оточенні Лукашенка останнім часом з гордістю кажуть, що йому мало не держсекретар США Помпео особисто пообіцяв не вводити санкції за будь-яких розкладів після виборів в обмін на відмову Бацьки від поглиблення інтеграції з Росією. Цим, можливо, і пояснюється жорсткість і масштабність придушення протестів.

Захід дійсно може виходити з того, що введення санкцій і невизнання результатів виборів лише штовхне Лукашенка в обійми Росії і Китаю.

З іншого боку, велика спокуса на хвилі протесту розгойдати ситуацію в Білорусі і повалити Бацьку. Та повністю ігнорувати протести в Мінську (які йдуть в цілому в проєвропейському порядку) і їх розгін - це дати знак прозахідним силам і в Росії, і в інших пострадянських країнах, що в разі серйозного "замісу" на підтримку Заходу вони розраховувати не зможуть.

Тому поки видно коливання. Ключове значення, безумовно, матиме подальший розвиток подій. Якщо масштаб протестів не спадатиме, а зіткнення і жорсткі зачистки продовжаться, то Захід, ймовірно, активно підключиться до тиску на Лукашенка. Як мінімум спробувавши посадити його за стіл переговорів з опозицією, легітимізувавши її вплив на процеси в країні.

Ігор Гужва

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...