"Плювати на ці санкції": Чи діють штрафні антиросійські заходи ЄС?

Die Welt
Die Welt

Інформаційна німецька щоденна газета видавництва "Аксель Шпрінгер-ферлаг"

Санкції проти Росії з боку західного світу не припиняються Фото з відкритих джерел

ЄС вводить санкції проти Росії вже не вперше. Але чи ефективні вони? Це велике питання. Росія не надто перелякана, але експерти вже можуть сказати, що обидві сторони платять за ці заходи високу ціну. Однак є країни, які отримують від санкцій явну вигоду, — наприклад, Швейцарія.

Про це пише Die Welt.

Як антиросійські санкції Європи діють насправді.

ЄС ввів нові санкції проти Росії. Але ще з 2014 року діють значно більш категоричні заходи, які, як вважають деякі, не дали ніякого ефекту. Насправді вони просто працюють не так, як передбачалося. І за це обидві сторони платять високу ціну.

Під санкції потрапив і колишній кухар Путіна, який, правда, з часом став мільярдером. Минулого тижня держави ЄС ввели санкції проти цілої низки близьких до президента Росії високопоставлених осіб. їм тепер заборонено їздити в країни Євросоюзу, їх активи там заморожені, європейцям не можна вступати з ними в ділові відносини. Крім того, покарали цілу організацію — Державний науково-дослідний інститут органічної хімії та технології. Є підозра, що він пов'язаний із замахом на критика Кремля Олексія Навального, що і стало приводом для введення санкцій.

Але який ефект мають ці санкції? Щоб оцінити його, варто заглянути в минуле. Санкції ЄС проти Росії діють ще з 2014 року, після анексії Криму і втручання Росії в сепаратистський конфлікт на сході України. Щодо їх ефективності єдиної думки немає.

Європа і США переконані, що економіка Росії значно постраждала. Нічого подібного, сказав у березні шеф Кремля Володимир Путін в інтерв'ю російському інформаційному агентству ТАСС. За його словами, Росія не тільки компенсувала всі втрати, які, за різними оцінками, склали близько 50 мільярдів доларів. Санкції навіть дали поштовх розвитку економіки: "Плювати на них, на ці санкції".

Новини за темою: Як у Польщі вирішили покарати "Газпром" за "Північний потік-2", виписавши штраф на 7,6 млрд

Однак останні санкції спрямовані проти окремих особистостей, і тому їх не можна порівнювати із заходами, що діють з 2014 року. Як мінімум на економіку вони безпосередньо впливати не будуть. Проте "опосередкований вплив на економіку буде поганий", говорить Пауль Брук (Paul Bruck), віцепрезидент наглядової ради Асоціації європейського бізнесу (Aebrus), представництва європейської економіки в Москві.

Наскільки сильно відбилися колишні санкції на економіці не тільки Росії, але і Європейського Союзу, однозначно сказати важко. Згідно з аналізом фінансово-інформаційної служби Блумберга від 2018 року, в період з 2014 по 2018 рік санкції обійшлися Росії в майже 6% ВВП, в грошовому вираженні — у 200 мільярдів доларів.

Насправді російська економіка у 2014 році ще виросла на 0,7%, потім перейшла в рецесію, а з 2016 року зростає досить незначно. У 2018 році був поставлений "рекорд" у 2,5%, але до показників періоду до 2014 року так і не повернулися.

Правда, зростання ще до 2013 року, тобто до введення санкцій, опустилося на рівень в 1,8%, тому що стара, заснована на продажу нафти економічна модель вичерпала себе, а нова модель, рухома інвестиціями, не змогла утвердитися — в тому числі й через поганий інвестиційний клімат. До цього в середині 2014 року додалося епохальне падіння ціни на нафту зі 115 доларів за барель (159 літрів) до 30 доларів і нижче, що, крім іншого, наполовину знецінило рубль. І хоча потім ціна на нафту на короткий час знову піднялася вище 70 доларів, рубль відтоді так толком і не оговтався.

Центральний банк теж винен у збої зростання

Більшість експертів — на відміну від Блумберга — в застої російської економіки звинувачують насамперед падіння ціни на нафту. У той час як санкції в період з 2014 по 2018 рік обходилися російській економіці щорічно в 0,2 процентних пунктів, то падіння ціни на нафту додало ще 0,65 процентних пунктів. Про це йдеться в аналізі Міжнародного валютного фонду. Ще 0,3%, на думку Фонду, слід віднести на рахунок жорсткої грошової політики Центрального банку і суворої дисципліни щодо витрат держбюджету.

Крім ціни на нафту, збитків економіці завдала і російська реакція на санкції, тобто принесла втрати консервативна бюджетна політика. Так вважає аналітик "Райффайзенбанку" Станіслав Мурашов.

Вимушена економія після опасистого десятиліття 2000-х років — це один фактор. Інший — контрсанкції, які Путін ввів у 2014 році, практично перекривши імпорт західних сільськогосподарських продуктів. "Негативні наслідки ембарго на імпорт більш боляче вдарили по економіці Заходу, ніж обмеження, введені Заходом на експорт спеціальних технологій і товарів подвійного призначення", — говорить один з керівників Aerbus Брук.

Товарообмін скоротився на чверть

Торгова статистика ЄС ілюструє обсяги збитків. Двосторонній товарообмін ЄС і Росії, який у 2012 році досяг рекордного показника в 322 мільярди євро, в період до 2016 роки впав на 43% — до позначки в 193 мільярди, перш ніж знову трохи піднятися і досягти минулого року показника у 232 мільярди.

Проте експорт з ЄС до Росії був на 25% нижче, ніж показник 2012 року, а в сільськогосподарському секторі падіння досягло 38%. А ось товарообмін з США постраждав меншою мірою, тому що вони не так тісно пов'язані з Росією в економічному плані.

Сьогодні експорт до Росії становить лише 4,1% всього європейського експорту (у 2012 році — 6,7%), а Росія відправляє 42% своїх товарів до ЄС (у 212 році ще було 50%). Тобто, товаропотоки змінилися або просто ослабли, тому що у Росії тепер недостатньо грошей, а знецінення рубля здорожило закупівлі за кордоном.

В аграрному секторі це дійсно призвело до зростання всередині країни. "Ми були змушені включити мізки, щоб компенсувати імпорт", — сказав Путін в інтерв'ю ТАСС. Але ціна виявилася високою, як пояснив Олексій Макаркін, віцепрезидент московського Інституту політичних технологій в інтерв'ю газеті "Вельт": "Через відсутність конкуренції продукти стали дорожчими, ціна їх у багатьох випадках зросла, а якість залишилася низькою".

Російський народ знову все це терпить. Однак падіння реальних доходів, що триває ось уже кілька років, не пройшло для нього непоміченим. Як відзначають російські соціологи, розв'язання внутрішньоросійських проблем люди зараз вважають більш важливою справою, ніж пропаговані засобами масової інформації ворожість стосовно Заходу.

В ході опитування, проведеного незалежним соціологічним інститутом "Левада-центр" на початку року, 42% висловили симпатію до США і 49% — до ЄС. А на початку 2018 року ці показники становили 25% і 32% відповідно. Крім того, 67% опитаних висловилися за те, щоб Захід був партнером Росії, а 11% — навіть її другом. Тільки 16% бачили в Заході противника. Всупереч пропаганді в засобах масової інформації ставлення людей до Заходу повернулося до рівня до кримської кризи 2014 року. Так Карина Піпія з "Левада-Центру" прокоментувала результати опитування.

Санкції діють не так, як замислювалося

Іншими словами, на відміну від 2014 року Кремль більше не може мобілізувати людей за допомогою антизахідної риторики. "Народ втомився від зовнішньополітичної конфронтації", — говорить політолог Макаркін, який бачить в цьому успіх санкцій, нехай Захід і не досяг своєї головної мети — відходу Росії зі сходу України.

І в економіці Захід досяг чогось іншого. Хоча російська економіка дійсно, як пише дослідницька служба "Райффайзенбанку" у своєму останньому аналізі, виявилася "досить резистентною" стосовно нинішнього обсягу санкцій, ввівши вільний курс рубля, убезпечивши бюджет від коливань ціни на нафту, створивши валютні резерви та звільнивши банківську систему від заборгованості через держпідтримку.

Але економічний розвиток сповільнилося, а відрив від технологічно розвинених країн збільшився, тим більше що прямі закордонні інвестиції різко скоротилися, про що свідчать, наприклад, дослідження Вищої школи економіки. "А партнерство з Китаєм, що пропагується Росією, яке повинно було замінити партнерство із Заходом, не працює, тому що у Китаю немає партнерів, і він їх не потребує", - вважає Макаркін.

Але є і країни, які отримують вигоду від санкцій, наприклад, Швейцарія і Туреччина. Вони не беруть участі в санкціях, і за це Росія їх винагороджує — останнім часом ще й тим, що, крім жменьки країн, таких як Танзанія і Великобританія, на них не розповсюджується заборона на в'їзд, який змушені дотримуватися всі інші країни через пандемію коронавірусу.

Але на це є й інші причини, як жартують економісти в Росії: до Туреччини росіяни їздять відпочивати, в Танзанію — полювати, а в Великобританії та Швейцарії вони зберігають свої гроші.

Едуард Штайнер

За матеріалами: ІноЗМІ

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.



Loading...