live

Після скасування карантинних заходів дива не станеться: Як пережити кризу?

Юрій Костоглодов
Юрій Костоглодов

Керуючий партнер ICOM Capital

Facebook

Пандемія коронавірусної інфекції COVID-19 стала тригером очікуваної світової кризи й запустила "механізми", які абсолютно змінюють її глибину і масштаби. Світ, а отже й Україна, вже опинився "в обіймах" найжорстокішої за останні сторіччя кризи.

Про це пише Юрій Костоглодов на своїй сторінці в Facebook.

Я - "криза-довгожитель" і застав всі кризи, які мали місце ще з часів нашого соціалістичного минулого. Так! При соціалізмі теж були кризи. Перші усвідомлені кризові враження припали на "тютюнову кризу" кінця 80-х.

Якось літнього дня я повертався додому і вирішив купити пару пачок "Космосу". Але десяток магазинів, в яких можна було купити сигарети, "показали" мені порожні прилавки. Зрештою з'ясувалося, що вводиться карткова система і нічого, в тому числі і сигарет, не буде в продажу. Але є вихід - треба зайти на ринок, і там стоїть кілька людей, тримаючи в руках нерозпечатану пачку сигарет. Я пішов на ринок і побачив півтора десятка людей, що мовчки стоять і демонструють хтось "Космос", хтось "Родопі", хтось "Опал". У мене відлягло від серця, підійшов і купив цілих 5 пачок "Космосу" по рублю за штуку замість 70 копійок. Ті, хто курив чи курить, зрозуміють стан, в якому я перебував протягом цих кількох годин пошуку сигарет. Паніка. Страх. Безвихідь. Картинки похмуріші одна за одну, і найголовніше - повна невизначеність.

Чому я докладно змалював цей момент? Набагато пізніше я сам зрозумів, що в той момент я відтворив типову поведінку людини, яка потрапляє в кризовий стан, і ключовим фактором тут є невизначеність. Якщо людина, так само як і суб'єкт господарювання, не може передбачити, що буде завтра, вона усілякими способами намагається взяти під контроль якомога більше "речей" і таким чином убезпечити себе. Як? Створити запас, резерв, зупинити проєкт, "притримати" розрахунки та збільшити кредиторку, перевести гроші в кеш і покласти їх "під матрац". Ця не завжди раціональна поведінка є не чим іншим, як кризовим очікуванням, станом, коли гадаєш, що завтра буде гірше, ніж сьогодні.

По ланцюжку ці "кризові очікування" охоплюють галузі, країни, весь світ. Активи - розпродаються і дешевшають, ціни знижуються, зайнятість - зменшується. Уряди вживали заходи - в економіку "вливалися" дешеві гроші. Якась частина економічної системи "видавлює" з себе те, що спровокувало цей панічний стан, і світ повертається до звичайного життя. При цьому найбільш відчутні наслідки кризи мали місце у фінансовому секторі, реальний сектор, в основному, скорочувався і після відновлення фінансових ринків починав зростання з новою силою. Криза - нормальний стан ринкової економіки, під час кризи ринок "відторгає" ті елементи системи, які створюють труднощі для розвитку.

Так було до лютого 2020 року.

Пандемія COVID-19, ставши тригером очікуваної світової кризи, запустила "механізми", які абсолютно змінюють і її глибину і масштаби, і, найголовніше, ступінь впливу на реальний сектор, який, очевидно, очікують деструктивні трансформації.

Новини за темою: Летальна загроза коронавірусного ізоляціонізму, або Як Китай приходить на зміну Заходу

Чому? До звичайного набору "кризових очікувань" - загрози втратити доходи, загрози втратити роботу, загрози втратити заощадження, загрози втратити активи - додалася ще одна загроза, яка спрацьовує на рівні інстинкту самозбереження, - загроза захворіти і померти. У поєднанні з прийнятими в більшості країн карантинними заходами це і запустило механізми деструкції в економічній системі, при цьому цілі галузі не "стискаються", як зазвичай, через скорочення попиту, а згортаються майже повністю у зв'язку з його відсутністю.

У чому проявляються і де найбільш помітні деструктивні чинники?

Найбільш сильно вже зараз страждає індустрія туризму та готельного бізнесу.

В 2018 році весь обсяг світового ВВП становив близько 86 трлн дол., з них на частку цього сегменту припадало близько 10% - 8,8 трлн дол., а кількість зайнятих у галузі становить близько 380 млн ос.

В 2019 році, за даними Всесвітньої туристичної організації (UNWTO), було скоєно 1,5 млрд міжнародних туристичних поїздок. З них основними туристичними центрами були:

• Франція (90,2 млн туристів);
• Іспанія (83,8 млн);
• США (78,7 млн);
• Китай (67,5 млн);
• Італія (64,6 млн);
• Туреччина (52,5 млн);
• Мексика (44,9 млн);
• Таїланд (39,7 млн);
• Німеччина (39,4 млн).

Пандемія вже зараз охопила ці основні туристичні центри, і навряд чи можна очікувати, що в цьому році "сезон відпусток", якщо він буде, забезпечить вагомий туристичний потік.

За найскромнішими і на сьогоднішній день оптимістичним сценаріями, збитки галузі складуть від 1,5 до 5 трлн дол.

Від пандемії вже зараз постраждала галузь авіаційних перевезень. Прогнозовані втрати становлять близько 131 млрд дол. А враховуючи, що майже 1/3 всіх авіаційних перевезень пов'язана з туристичними потоками, втрати можуть бути значно вищими.

Деструктивний ефект, що почався в туристичній галузі, за "принципом доміно" зачіпає суміжні сегменти і цілі кластери. Туризм - це не тільки готелі, а музеї, кафе, ресторани, видовищні заходи, виробництво сувенірної продукції і т. д. Якою буде глибина деструкції в суміжних сегментах, зараз можна тільки припускати, і залежить вона, в першу чергу, від фінансових можливостей кожної держави.

Можна побудувати безліч таких "ланцюжків" і простежити, як змінюється попит і зменшуються потреби, але спільним для всього світу є те, що криза, викликана пандемією, вносить корективи в структуру людських потреб.

Ми живемо не на Марсі, і загальні процеси не можуть не зачепити Україну.

На наступний день після скасування карантинних заходів дива не станеться. Світ, а отже й Україна, вже опинився "в обіймах" найжорстокішої за останні сторіччя кризи.

У зоні "ризику", крім готелів та туристичного бізнесу, практично всі галузі, крім хіба що сільського господарства, переробки продуктів харчування, фармацевтики.

Карантин, якщо не "вимив", то "вимиє" всі резерви бізнесу, за винятком, можливо, тих підприємств, які мають довгі контракти. Деформований споживчий попит на продукти тривалого зберігання, засоби гігієни, медикаменти і т. п. через зростання цін, яке ми вже зараз спостерігаємо, перерозподілить заощадження населення, і, що показово, дуже нерівномірно між рітейлом, фармацевтами та переробниками продуктів харчування.

Мікробізнес і малий бізнес зіткнуться з тим, що попит на їхні товари та послуги буде мізерним, середній і великий бізнес, підрахувавши збитки за рахунок виплат заробітних плат, податків і зборів за час карантину, зіткнеться з тим, що він буде позбавлений оборотних коштів і зміною кон'юнктури.

Ми живемо в бідній країні і розраховувати на фінансову допомогу держави - навряд чи доводиться. Єдиним засобом, який може витягнути економіку з прірви, є максимальна фіскальна лібералізація. Якщо держава не може "залити" економіку грошима, як це планується в США, то вона повинна максимально спростити життя бізнесу: вивести з "фіскальної обойми" всіх самозайнятих і подякувати їм за те, що вони беруться самі забезпечувати себе і свої сім'ї, мінімізувати і спростити соціальні нарахування, провести податкову амністію за карантинний період і так далі. Альтернатива цьому сценарію - відхід бізнесу в тінь і повна делегітимізація влади.

Яким шляхом ми підемо, покажуть найближчі дні. Дуже хочеться вірити, що 90-ті не повторяться!

Юрій Костоглодов

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...