Новини » Спорт Читать эту новость на русском

Огляд ЗМІ. Зачекалися

Футбольний клуб
Футбольний клуб

Щоденна спортивна інтернет-газета

У центральному поєдинку туру в неділю, 31 травня, зустрічалися донецький "Шахтар" і київське "Динамо" dynamo.kiev.ua

Футбол повернувся – і це головна подія тижня, родзинкою якої стало всеукраїнське дербі – матч "Шахтаря" і "Динамо". Втім, обговоренням виключно спортивної складової преса не обмежилася. Знову в центрі уваги з непривабливої сторони виявилася скандальна діяльність ФФУ/УАФ

Про це пише "Футбольний клуб".

"ШАХТАР" – "ДИНАМО": ДОСВІД ПРОТИ МОЛОДОСТІ 

Рестарт чемпіонату України, призначений на 30 травня, цілком природно, позначився на спрямованості публікацій у ЗМІ. В країну повернувся "живий футбол", відповідно – з'явилося набагато більше їжі для роздумів і приводів для статей. Тим більше що в першому посткарантинному турі зустрічалися вітчизняні гранди – "Шахтар" і "Динамо", чиї дуелі завжди позначені підвищеною увагою.

У численних прев'ю й анонсах центрального матчу вікенду висловлювалися різні прогнози, але більшість зводилася до того, що все покаже гра. Крім того, численні ЗМІ, навіть неспеціалізовані, акцентували увагу на місці проведення матчу.

Як було оголошено за кілька днів до гри, в останніх домашніх поєдинках сезону-2019/2021 гірники будуть приймати суперників на НСК "Олімпійський". Таким чином, динамівці на своїй рідній арені опинилися в незвичній ролі гостей.

Преса інтерпретувала цей казус на різний манер. Але тут, в першу чергу, слід віддати належне керівництву київського клубу. Маючи ексклюзивний договір з центральною ареною країни, "Динамо" пішло назустріч головному конкурентові. Адже враховуючи, що матчі проходять без глядачів, у гірників, які базуються в Києві  немає ніякого резону їздити грати на "Металісті". Тим більше що варіант з НСК зручніший за харківський і трьом з шести їхніх суперників по другому етапу. 

Тут доречно нагадати, що спочатку з'явилася ідея провести в Києві всі матчі топшістки, що залишилася, – з такою пропозицією виступила "Десна". Але "Олександрія" та "Зоря" відмовилися від тимчасового переїзду в столицю, хоча тим же луганчанам був запропонований досить зручний варіант. І знову, до речі, з боку "Динамо". 

Ось що з цього приводу говорив президент столичного клубу Ігор Суркіс в середині травня:

"Ми готові надати луганській "Зорі" базу нашої клубної ДЮСШ. Там є абсолютно всі умови для повноцінних тренувань і відновлення професійної команди. Наш клуб готовий йти назустріч і допомогти суперникам у даному питанні" (Unian.net, 13.05.20). 

Таким чином, у нинішніх непростих умовах менеджмент "Динамо" проявив гнучкість та готовність до розумних компромісів, які націлені на об'єднання українського футболу. Це, безсумнівно, є ще одним показовим фактом корпоративної відповідальності.

Що ж стосується безпосередньо матчу "Шахтар" – "Динамо", то цього разу сильнішими виявилися "гірники", які здобули перемогу з рахунком 3:1. Втім, як випливає з публікацій у пресі, не все було так однозначно, як цифри на табло.

Складно, наприклад, не погодитися зі словами наставника переможців Луїша Каштру, який визнав, що перша третина гри була за суперником: 

"Динамо" було кращими протягом 20-30 хвилин першого тайму. Вони були дуже агресивні при нашому розіграші від воріт і забирали у нас практично всі зони" (Terrikon.com, 31.05.20).

У свою чергу наставник "Динамо" Олексій Михайличенко віддав належне гірникам, але відзначив, що його команда заслуговувала кращої долі і у нього немає претензій до підопічних: 

"Шкода, що не досягли потрібного результату, хоча всі передумови до цього були. Такій команді, як "Шахтар", не можна дозволяти подовгу розігрувати м'яч. На жаль, той ігровий тонус, який є, ще не дозволяє до кінця втілити це в життя. "Шахтар" краще використав свої моменти, які створив" (Fcdynamo.kiev.ua, 31.05.20).

Оцінки тренерів в цілому приблизно збігаються з тими думками, які висловлювали після гри журналісти.

Зокрема, Олександр Риженко хвалить "Динамо" за перший тайм, по ходу якого кияни провели набагато більше небезпечних атак, ніж гірники, і зазначає, що на другий тайм у динамівців явно не вистачило сил та запалу:

"Схоже, Михайличенко хотів "зробити запас" у стартові 45 хвилин, в той час як Каштру поставив на другу половину" (Ua-football.com, 31.05.20).

Мова тут не йде про якийсь явний тренерський прорахунок – просто потрібно враховувати стиль гри команд і рівень виконавців, який у донеччан все ж помітно вищий. 

"Динамо" після двох місяців простою, природно, ще не спроможне демонструвати свої головні козирі", – помічає Костянтин Паткевич (Footclub.com.ua, 31.05.20).

"У "Шахтаря" просто більш вибудувана гра, і цей фактор "Динамо" не могло компенсувати за рахунок фізичних кондицій", – вказує на один з ключових аспектів протистояння Дмитро Литвинов (Ua.tribuna.com, 31.05.20). 

І ще один істотний фактор – досвід, який теж спочатку свідчив на користь донецької команди. Ось що з цього приводу написав ще перед початком гри аналітик Євген Гресь на своїй сторінці в Facebook:

"Середній вік "Шахтаря" – 28,9 років, середній вік Динамо – 24,1 року. В основі "Шахтаря" вийшло шість гравців, яким вже виповнилося 30 років. В основі "Динамо" – чотири футболісти, які можуть грати в молодіжній збірній..." (Football24.ua, 31.05.20). 

При цьому, як вважають ЗМІ, шальки терезів цілком могли схилитися у бік "Динамо" – скажімо, зарахуй арбітр Катерина Монзуль гол Сидорчука на 20-й хвилині. До речі, епізод із скасуванням взяття воріт багатьом видався дуже спірним: перед тим, як капітан "Динамо" вразив ціль, суддя побачила фол у Попова на Степаненка, який картинно впав на газон біля своїх воріт.

Ексглава арбітрів англійської Прем'єр-ліги Кіт Хакетт, який на прохання журналістів "Трибуни" дав свою оцінку епізоду, вважає, що в даному епізоді суддя припустилася помилки. 

"Катерина Монзуль правильно зробила, що подивилася сама цей момент на екрані VAR – це складний випадок, який не повинен був вирішуватися відеоасистентом. Але Тарас Степаненко, на мій погляд, впав на газон дуже легко. Це був акт симуляції. Гол потрібно було зараховувати", – резюмував британський експерт (Ua-tribuna.com, 31.05.20). 

Між тим, скасований гол явно не найкраще позначився на "Динамо". Той же Олександр Риженко та ще кілька його колег звертають увагу, що саме після цього епізоду запал киян став слабшати. Тобто рішення Монзуль вплинуло на розвиток матчу, що, втім, не повинно бути виправданням для динамівців.  

Природно, ЗМІ традиційно відзначають й індивідуальний внесок гравців. Ось що з цього приводу пише Павло Булах:

"У складі переможців слід, у першу чергу, виділити двох натуралізованих збірників – не тільки автора дубля, Марлоса, який ефектно відіграв, але і Жуніора Мораєса, який проробив відмінну роботу з розвантаження зон для партнерів і записав на свій рахунок дві гольові передачі. Може, десь менш ефектно, але дуже ефективно зіграв.

У киян слід відзначити старанність і завзяття Цітаішвілі, а також хороші переміщення під передачі в лінії атаки Буяльського"
 (Footboom.com, 31.05.20).

Ну а в цілому, головний матч туру справив на пресу сприятливе враження: і в плані змісту гри, і у всіх інших відносинах. Досить часто зустрічався жаль у зв'язку з тим, що киянам не вдалося хоча б трохи відродити інтерес до боротьби за титул. Але в той же час усі визнають: реальна інтрига в питанні про чемпіона була знята з порядку денного ще до карантину. Зате тепер до краю загострилася суперечка за друге місце, в який вклинилася "Олександрія", яка обіграла "Зорю" (1:0). Так що нудно на фініші сезону не буде. Ну і практично у всіх текстах автори торкалися важливості моменту: а саме – повернення футболу на наші поля.     

"При всій повазі до команди, які грали до учасників "Класичного", цей матч виглядав ідеальною точкою для того, щоб зрозуміти масштаб впливу карантину на хід сезону, – виніс резюме Дмитро Литвинов –  Варто визнати – чергове "Класичне" вдалося. Навіть без глядачів і при далекою від ідеалу "фізики" команд. Тут були і голи, і вольова перемога, і спірні суддівські рішення, і емоції – все те, чого не вистачало в ці місяці без футболу. Все те, на що ми вправі розраховувати, очікуючи вивіски "Динамо" – "Шахтар". І цей острівець життя після нескінченного і безмежного Саргасового моря карантину – та емоційна точка, від якої можна відштовхуватися, думаючи: "Здається, життя налагоджується" (Ua.tribuna.com, 31.05.20).

Хоча, поза сумнівом, на тлі емоційного підйому у багатьох публікаціях відчувалася і тривога. Особливо після того, як стало відомо про форс-мажор "Карпат".    

"Матч 24-го туру "Карпати" – "Маріуполь" за рішенням Дирекції УПЛ не відбудеться. Причина — тестування на COVID-19 виявило позитивні результати в окремих гравців та серед персоналу "Карпат". Згідно з отриманою інформацією, інфіковані одразу ж були переведені на режим самоізоляції, симптоми захворювання відсутні", – повідомив у суботу офіційний сайт УПЛ (Upl.ua, 30.05.20).  

ЗМІ уважно стежать за розвитком подій. Повідомляється, що за підсумками тестування представників "Карпат" було отримано три позитивні результати і ще три опинилися під підозрою. 1-го червня команда пройде повторне тестування, після чого УПЛ спільно з ФФУ/УАФ прийме рішення, як бути далі.

АСОЦІАЦІЯ АБСУРДУ  

Ситуація з "Карпатами" – дуже тонка.  Можна сказати, життєво важлива. Тут, поза всяким сумнівом, потрібні найбільш ґрунтовний підхід і максимально зважений вердикт. Чи зможе наша футбольна влада знайти єдино правильний вихід, покаже час. Поки ж в організаційних моментах, з якими було пов'язане відновлення чемпіонату країни, до них висловлювали переважно претензії.

ФФУ/УАФ, зокрема, до останнього тягнула з датою рестарту, поставивши клуби у вкрай незручну ситуацію: по суті ще у вівторок ніхто не знав, коли грати – у найближчі вихідні або ж у наступні. Ця невизначеність критикувалася в багатьох публікаціях.

"Новини на тему можливого і ймовірного відновлення футбольного сезону наздоганяють одна одну, а іноді і суперечать одна одній, що в рази збільшує плутанину в середовищі самих клубів, не кажучи вже про пересічних вболівальників.

На офіційному сайті української Прем'єр-ліги станом на ранок вівторка – ніякої конкретики, ні календаря найближчого туру, ні датованого розкладу матчів...",
– констатував Віталій Павлишин (Depo.ua, 26.05.20). 

"У топчемпіонатах дату відновлення матчів підтверджують принаймні за два тижні до першого поєдинку",  нагадав загальновизнані європейські стандарти Ігор Цвік (Sportanalytic.com, 27.05.20).

"У якій ще країні на початку тижня команди не знають, чи відбудеться офіційний матч в її кінці? – задався питанням Андрій Шахов. – Та коронавірус тут ні при чому! Угорці, чехи, німці оголосили про відновлення чемпіонату за два-три тижні до рестарту, данці взагалі мало не за місяць. У нас же думають сказати командам за пару-трійку днів до години Х! Про яку підготовку в таких умовах можна говорити?..

Абсурдна ситуація, яка в черговий раз демонструє нездатність УАФ брати відповідальність і приймати важливі для нашого футболу рішення"
 (Dynamo.kiev.ua, 26.05.20). 

Явно незадоволені ситуацією і тренери команд.

"Я думаю, що не тільки мене не влаштовує дата 30-31 травня. Чув багатьох тренерів, які висловлювали свою думку, що краще пізніше. Але не від нас це залежить...", – висловився наставник "Олександрії" Володимир Шаран (Footballua.tv, 26.05.20).

Проте нагорі думку наставників проігнорували: ввечері 26-го червня Виконком ФФУ/УАФ оголосив своє рішення, призначивши рестарт УПЛ на 30 травня. У підсумку всі опинилися в авральній ситуації: логістика, тестування представників команд, підготовка стюартів – ці питання довелося вирішувати, як то кажуть, на ходу. Не кажучи вже про те, що у клубів було зовсім мало часу на те, щоб футболісти втягнулися в робочий процес.

І це – аж ніяк не єдиний момент, який викликав критику на адресу горе-управлінців з Будинку футболу. 

ФФУ/УАФ до останнього тягнула з призначенням арбітрів на матчі 24-го туру, що, безсумнівно, теж викликало певні незручності.

"До першого матчу 24 туру чемпіонату України ("Колос" – "Десна", 30 травня, 14:00) залишилося трохи більше двох діб, а арбітри на ігри туру все ще не призначені. І сайт УАФ, і сайт УПЛ зберігають із цього приводу мовчання. Зазначимо, що Регламент змагань не визначає точний термін призначення суддів, але говорить, що за 48 годин до гри арбітри вже повинні повідомити клуб-господар про місце і час свого прибуття.

Додамо, що в умовах відсутності авіарейсів і обмеженості міжобласних перевезень у суддів залишається не так багато варіантів цього "прибуття"
 (Dynamo.kiev.ua, 28.05.20). 

ФФУ/УАФ неприємно здивувала і обмеженим допуском журналістів на матчі. Тут доречно нагадати, що на початку травня Андрій Павелко обговорював з президентом Асоціації спортивних журналістів Олександром Гливинським питання висвітлення чемпіонату в посткарантинний період. І тоді він запевняв, що подбає про майстрів пера і мікрофона.

"Серед іншого обговорили можливість акредитації і роботи журналістів на матчах чемпіонату і Кубку України, які сподіваюсь, обов’язково відбудуться в найближчі місяці. І для УАФ, і для АСЖУ важливо, щоб представники ЗМІ мали змогу також висвітлювати ці поєдинки", – повідомив Павелко на своїй сторінці в соцмережі (Facebook.com, 08.05.20).

Але, як це регулярно трапляється у глави ФФУ/УАФ, слова з ділом діаметрально розійшлися в протилежні боки. У протоколі матчів УПЛ знайшлися вакансії виключно для представників ретранслятора і клубних сайтів.

"Приємно, що футбол повертається на стадіони України після тривалої відсутності через пандемію COVID-19. Прикро, що поки без глядачів, і дуже прикро, що поки спортивні медіа не можуть бути присутні на медіатрибуні, щоби безпосередньо виконувати свою роботу, адже пандемія завдала удару по спортивній журналістиці не меншого, ніж по спорту", – прокоментував розклад Гливинський на офіційному сайті АСЖУ (Usра.соm.ua, 29.05.20). 

Втім, далеко не всі представники журналістського корпусу були настільки толерантні.

"Я ось думаю: це наскільки ж злобно-дріб'язкове керівництво ФФУ/УАФ ненавидить журналістів – щоб вписувати в протокол виключно трансляторів і клубні сайти! Жодній країні не приходить в голову тотальний недопуск журналістів на матчі – навіть у країнах з реальними, а не уявними епідеміями. Навіть там, де матчі без глядачів мають абсолютно реальний, практичний сенс! Костюченко там мовить щось з розумним виглядом – ось тільки він ніколи не відповість, яка ще просунута країна, точніше, у якому ще національному футболі настільки ж ідіотичні люди нагорі!" – куди більш жорстку позицію з цього приводу висловив Артем Франков (Dynamomania.com, 27.05.20).

Ну а найбільш показова по дурості історія, що передувала рестарту чемпіонату, пов'язана з віковим цензом для присутніх на матчах. Ось що говорив пункт 7 початкової рекомендації МОЗ, затвердженої головним санітарним лікарем України Віктором Ляшком:

"Одночасно на всій території стадіону можуть перебувати не більше 200 осіб. Ці осіби повинни бути не молодші за 18 та не старші за 60 років…" (Uaf.ua, 26.05.20).

Цілком зрозуміло, чим керувалися в МОЗ, пропонуючи вікові обмеження. А ось чому тут не врахували футбольну специфіку – це вже питання до ФФУ/УАФ і її вождя. Адже він протягом останнього часу не раз підкреслював, що підтримує найтісніші комунікації з представниками МОЗ. Про це неодноразово повідомляла офіційна сторінка А. Павелка в Facebooк і сайт ФФУ/УАФ.

"Ми на постійному зв’язку з урядом, міністром охорони здоров’я Максимом Степановим…" (Facebook.com, 30.04.20).

"Керівник УАФ обмінявся думками щодо відновлення спортивних активностей в Україні з міністром охорони здоров’я Максимом Степановим" (Uaf.ua, 05.05.20).

"Андрій Павелко, зокрема, розповів про співпрацю УАФ і Міністерства охорони здоров’я України в частині створення медичного протоколу для відновлення футбольних змагань" (Uaf.ua, 16.05.20). 

Виходить, Павелко особисто тримав руку на пульсі і, можна сказати, контролював процес підготовки медичного протоколу МОЗ. Але чому тоді він не уточнив і не ініціював такий важливий момент, як недоцільність обмежень для категорії "60+".

Адже очевидно: цей ценз не враховує реалій і специфіки футболу, згідно з яким для офіційних осіб і представників клубів не існує такого поняття, як пенсійний вік. Такий принцип, зокрема, прийнятий як на рівні керівних органів ФІФА і УЄФА, так і в кадровій політиці національних асоціацій. І Павелко, чиїм найближчим соратником є 69-річний Мирон Маркевич, чудово це знає. Тим не менш, глава ФФУ/УАФ і його радники проігнорували цей делікатний нюанс. Тим самим вони вкотре продемонстрували відсутність в керівництві Будинку футболу будь-якого рівня професійних знань та адміністративної компетентності.

Під табу для вікової категорії "60+" потрапляли представники багатьох команд. Приміром, начальник "Зорі" Станіслав Оганов, лікар "Олександрії" Костянтин Кубрак, його колега з "Дніпра-1" Микола Ліневич, легендарний адміністратор дніпрян Роман Канафоцький… А найбільше у списку під недопуск виявилося представників "Динамо" – президент клубу Ігор Суркіс, асистент головного тренера Вадим Євтушенко, тренер воротарів Михайло Михайлов, адміністратор Віктор Кашпур…

Як наслідок – серйозний розголос у ЗМІ. І що характерно: ряд видань, лояльних і підконтрольних главі ФФУ/УАФ, не приховували зловтіхи щодо "Динамо" та його президента. Заодно акцентуючи увагу на тому, що матчі не зможе відвідувати і почесний член УЄФА Григорій Суркіс.

"Братам Суркісам заборонили бути присутніми на футболі" – таким був основний посил цих матеріалів. Мимоволі закрадається думка, що ФФУ/УАФ не просто так створило проблему на рівному місці. Враховуючи особливе ставлення Павелка до столичного клубу і його керівників, проти яких він давно веде холодну війну, можна зробити припущення про заздалегідь сплановану провокацію. З банальною метою – в черговий раз "зіпсувати повітря" навколо найбільш титулованого, але ненависного йому клубу країни.  

Втім, якщо і так, то мерзенна спроба не вдалася. Через кілька днів Кабмін і МОЗ розрулили ситуацію, керуючись логікою і здоровим глуздом.

"Представник Кабінету міністрів України Олег Немчанінов повідомив, що уряд дозволив особам старше 60 років займатися організацією і бути присутніми на спортивних заходах. Їм можна тренувати, судити і представляти спортивні організації на території України.

Раніше в медичному протоколі для проведення матчів української Прем'єр-ліги в одному з пунктів було зазначено, що на матчі допускаються лише особи віком від 18 до 60 років.

Сьогодні головний санітарний лікар України Віктор Ляшко вніс зміни в постанову №27 від 26.05.2000, прибравши з пункту 7 вікові обмеження" 
(Footclub.com.ua, 30.05.20). 

Загалом, хай там як, та ФФУ/УАФ знову постала не в кращому світлі: адже все виглядає так, що люди, які засідають у головному українському футбольному штабі, просто не знають і не розуміють азов спорту номер один. 

Тому не дивно, що в пресі регулярно звучать ностальгічні спогади за тими часами, коли наш футбол перебував на підйомі, а його просуванням займалася компетентна команда. Зокрема, цікаво було почути з вуст колишнього віцепрезидента ФФУ Сергія Стороженка оцінку тієї роботи, яку проводив на чолі федерації Григорій Суркіс.

"Розвиток тоді був дуже динамічний, впевнений і конструктивний. Григорій Суркіс – людина, яка закохана у футбол і всім серцем бажала розвитку футболу України. Його внесок був величезним", – сказав Стороженко (Sport.ua, 29.05.20).

І це – незважаючи на те, що в свій час Стороженко став в жорстку опозицію до Григорія Суркіса. Воістину: велике бачиться на відстані.

ПЕРША ЛІГА АБО "ПЕРШІСТЬ ЛАЗНІ"?

Не менш активно по ходу звітного тижня у ЗМІ обговорювалася ситуація, що склалася в першій лізі. Як відомо, 21-го травня вісім з 16-ти клубів другого за рангом українського дивізіону на загальних зборах проголосували за те, щоб не догравати сезон. І це, само собою, викликало у преси подив і запитання. Не тільки до самих клубів-"відмовників", але і до керівних структур.  

Зокрема, інтернет-видання "Спорт Арена" звернулася за коментарями до спортивного директора Професійної футбольної ліги Євгена Мороза.

"Ліга не змінює свою позицію: ми наполягаємо на завершенні сезону за спортивним принципом, проте в форматах, які можливі в обставинах, що склалися", – повідомив Мороз (Sportarena.com,  25.05.20).

У пошуках компромісу ПФЛ розіслала клубам спеціальний опитувальник, в якому було запропоновано кілька усічених варіантів завершення сезону, – з тим, щоб визначити три команди, які підвищаться у класі, і провести обмін між першою та другою лігами.

Всі ці варіанти явно не викликали у ЗМІ схвалення.

"Незрозуміло, навіщо було взагалі проводити голосування. Є Регламент змагань, клуби заплатили внески за участь, і дали зобов'язання грати в чемпіонаті", – пише Анатолій Хамаєв (Ua.tribuna.com, 30.05.20).

"Перша ліга – не першість лазні", – з таким заголовком опублікував матеріал за темою журналіст В'ячеслав Кульчицький. Компромісні варіанти, запропоновані ПФЛ клубам першої ліги, на його думку, не витримують жодної критики: 

"Жоден з них не передбачає того, що наказано святая святих всіх турнірних документів – Регламентом. У кожному із запропонованих варіантів все пов'язано лише з однією темою – визначенням трьох команд, які повинні вийти в Прем'єр-лігу. Причому все крутиться або навколо перших шести колективів, або трьох лідерів… Що ж до команд, які розташовані у другій частині таблиці, то їх ніби не існує" (Ua-football.com, 27.05.20).

В подібному контексті висловлюються експерти, з якими поспілкувався Кульчицький. 

"Ніяких шісток або п'ятірок не повинно бути!.. Треба догравати сезон у відповідності з Регламентом, проводячи повністю всі матчі одинадцяти турів, що залишилися. Потрібно поважати футбол. Адже може дійти до того, що скоро ми почнемо грати в нього по онлайну!..

Для прийняття єдино правильного рішення відповідальним особам потрібно було вдарити кулаком по столу і твердо заявити "Дограємо!", і не слухати з трибуни то одного, то іншого з числа противників",
– вважає Анатолій Волобуєв, який довгі роки працював головним тренером алчевської "Сталі" (Ua-football.com, 27.05.20).

"У даній ситуації, як мені здається, організація, що проводить змагання, повинна твердо сказати: ми продовжуємо чемпіонат – і крапка!" – вторить колезі колишній тренер "Карпат" і "Львова" Степан Юрчишин (Ua-football.com, 27.05.20).

Претензії висловлювалися не тільки на адресу ПФЛ, яка обіцяє остаточно розставити крапки над "і" в цій історії на Раді ліг, наміченій на 5 червня. Громадськість явно здивована і пасивною позицією ФФУ/УАФ. Більше того: ряд факторів, які приводять журналісти, вказують на те, що відомство А. Павелка просто не зацікавлене в тому, щоб відновити футбол у першій лізі. 

Про це, зокрема, пише сайт Footballhub:

"Поки вболівальники раділи поверненню УПЛ, ми дізналися цікаві подробиці домовленості між УАФ і МОЗ. За нашою інформацією, асоціація футболу направила до МОЗ запит для збільшення квоти учасників на футбольних змаганнях, не вказавши у переліку матчів, які мають підпасти під необхідну квоту, поєдинки під егідою ПФЛ. Таким чином, цілком ймовірно, що УАФ гальмує повернення Першої Ліги" (Footballhub.com.ua, 26.05.20).

Широкий відгук також дістав пост Кирила Крижанівського в Facebooк. Автор зазначає, що основною причиною відмови клубів першої ліги догравати сезон називаються економічні мотиви, а саме – нездатність клубів оплатити тести на коронавірус.

"Моя особиста (як громадянина) точка зору – УАФ повинна була, просто зобов'язана фінансово допомогти в цьому питанні, відкрити засіки батьківщини і оплатити медичний протокол для клубів першої ліги. Наприклад, за допомогою скорочення диких зарплат своїх співробітників.

Але замість цього вони підняли Баранку зарплату до 15-ти тисяч євро в місяць, продовжують платити сотні тисяч гривень маркевичам, костюченкам, запісоцьким та іншим видатним діячам. Допомога клубам? В дорозі, в блакитному вертольоті разом з чарівником...

Очевидно, що "контора" особливо не зацікавлена в самому футболі (як явищі), а після того, як главхряка відсторонили від бюджетного корита – залишилися тільки корита від УЄФА і ФІФА. І нічого ділитися зі всякими клубами!"
 (Dynamo.kiev.ua, 27.05.20).

При цьому Крижановський зауважує один факт, який красномовно характеризує керівництво ФФУ/УАФ. В той час, як Павелко, Протасов та інші представники федерації розповідають усім, що їхній пріоритет – дограти сезон, серед клубів, які голосують проти, виявляється краматорський "Авангард", який патронує… віцепрезидент ФФУ/УАФ Максим Єфімов.

"Оцінили красу гри? – пише Крижанівський. – Президент УАФ волає на всю країну, що треба догравати сезон, що на першому місці "спортивний принцип", а віцепрезидент УАФ приймає рішення НЕ ГРАТИ…Вам не здається, що це натуральна шизофренія?.." (Dynamo.kiev.ua, 27.05.20).

Між тим, про необхідність фінансової підтримки клубів з боку ФФУ/УАФ говорить і головний редактор журналу "Футбол" Артем Франков, який чітко і аргументовано обґрунтовує свою позицію, розповідаючи про антикризові заходи, прийняті Польським футбольним союзом.

"Ще наприкінці березня, коли ледь стартували карантинні заходи, керівництво PZPN розробило і оприлюднило програму допомоги (пакет підтримки) клубам відразу за декількома напрямками. Загальна сума – 116 млн злотих (26,7 млн євро)", – повідомляє Франков (Footclub.com.ua, 27.05.20).

Посилаючись на дані, опубліковані на офіційному сайті PZPN, автор чітко розписує, які саме суми і куди були направлені в польському футболі: починаючи з клубів Екстракляси і аж до дитячих футбольних шкіл.

Безумовно, приклад поляків дуже показовий. І цілком природно напрошується питання: чому ж ФФУ/УАФ, незважаючи на значні грошові надходження з УЄФА (цільовий авансовий платіж у розмірі 4,3 млн євро), відмовилася виділяти якісь кошти на підтримання безперервності змагань і допомогу клубам, які зіткнулися з додатковими витратами у зв'язку з обов'язковим тестуванням, дезінфекцією стадіонів, організаційними складнощами?   

"Логіка очевидна: інакше самим на зарплату не вистачить. 15 тисяч євро за новим контрактом Баранку, 800 тисяч гривень Костюченку, 730 – Маркевичу і т. д., що характерно, без перерви на карантин! Слухайте, а може, так і треба було? Нехай ці професійні клуби самі вирішують свої проблеми?" – цитує Франкова Fc-metalist.com (27.05.20).

Крім того, нагадуючи, що українська федерація отримує від УЄФА ніяк не менше грошей, ніж польська, автор слушно зауважує, що ця проблема виходить далеко за суто спортивні рамки. Можливо, у польському футболі просто не крадуть, робить припущення Франков. 

УБИВЧИЙ  ВИРОК

З Франковим складно не погодитися, якщо згадати бекграунд скандального футбольного керманича. Прикриваючись красивими гаслами, А. Павелко безсоромно вибудував під дахом Будинку футболу формену корупційну піраміду. При цьому багатотомна історія його шахрайського "бізнесу" на штучній траві з загадковим "кишеньковим" заводиком та привласненням коштів з держбюджету вже давно стала притчею во язицех навіть у ЗМІ за межами України. І якщо колишнє керівництво країни досить довго дозволяло Павелкові зберігати хорошу міну при поганій грі, то за нинішньої влади його корупційна імперія почала стрімко руйнуватися.

Як ми вже згадували в попередньому огляді, 15-го травня формально закінчився термін роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, що розслідує можливі факти порушень і зловживань президентом Української асоціації футболу Андрієм Павелком і керівництвом ФФУ/УАФ при будівництві футбольних полів зі штучним покриттям. Однак остаточні висновки комісії на обговорення винесені не були. Більшістю голосів члени ТСК запропонували продовжити терміни її повноважень. 

Як повідомив пресі заступник голови комісії народний депутат Григорій Мамка, багато фактів вимагають додаткової перевірки, до того ж протягом півтора років правоохоронні органи фактично нічого не робили по кримінальних справах за фактами зловживань при будівництві футбольних полів за бюджетні кошти.

Робота ТСК не дає главі ФФУ/УАФ спокійно спати, змушуючи судорожно звиватися в пошуках лазівки, яка допомогла б вислизнути від правосуддя. Так десь у кабінетах Будинку футболу "народився" наївний маніфест на захист Павелка, під яким підписалися три володарі "Золотих м'ячів", що перебувають на службі в його відомстві.  

"Постріл" з "важкої артилерії" вийшов гучним "пуком"..

"Ви б ще протест у ФІФА настрочили – з приводу ганебного вигнання Андрія Павелка з тамтешнього дисциплінарного комітету", – іронічно запропонував Артем Франков (тижневик "Футбол", 25.05.19).

Тільки, судячи з усього, інших варіантів для контргри у Павелка вже просто немає. Він істерично вішає ярлики на комісію Верховної Ради, називаючи її "скандальною" і "політизованою". Причому традиційно робить це чужими вустами.

Слідом за "Золотими м'ячами" на захист Павелка хором заспівали Мирон Маркевич, Анатолій Дем'яненко та Владислав Ващук. А на початку минулого тижня глава ФФУ/УАФ кинув на амбразуру наставника Олександра Петракова, який минулого літа привів молодіжну збірну України до сенсаційного тріумфу на чемпіонаті світу U-20. 

До речі, останній підневільний спікер з ім'ям видав в ефір кілька воістину дивних фраз, які сумно свідчать як про рівень його підготовленості до подібної дискусії, так і про… особисту мотивацію:

"Ця комісія – хто її створив і навіщо?.."

"За п'ять років нашої роботи з Андрієм Павелком, ось уже шостий рік пішов, він мені жодного разу ні в чому не відмовив…" 
(Gazeta.ua, 26.05.20). 

Реакція преси на анекдотичні ролі футбольних зірок була відповідною. Зокрема, Костянтин Андріюк на своїй сторінці в Facebook зізнався, що нічого, крім смутку, виступ Петракова не викликає.

"Запитай цього шанованого тренера, а що це за абревіатура така – ТСК?

А хто був головою бюджетного комітету ВР у 2014-2019 роках?

Вагную – самотужки не відповість!

На жаль, думаю людину просто поставили до відома. Мовляв: "буде такий от текст, ми за тебе його напишемо і видамо!.. 

Боюся припустити, що далі? Чиї далі будуть заяви зі стін УАФ? Охоронців? Прибиральниць?.."
  (Facebook.com, 27.05.20).

А найбільш чітко все по поличках розклав Сергій Васильєв, чий резонансний пост у Facebook передрукували півтора десятка видань.

"Ніхто з "альтернативних експертів" – ні Маркевич, ні Протасова, ні Ващук з Дем'яненком, ні Петраков, ні навіть тріо володарів "Золотих м'ячів" не в змозі чітко та аргументовано артикулювати претензії до діяльності ТСК. Всі вони звелися до того, що "нам здається" і "складається враження"…

Воно й зрозуміло, коли людям складно читати з чужого листа, навіть елементарна логіка у їхніх маніфестах геть відсутня. А тут їх змушують кидати гучні звинувачення на адресу професійних юристів. Але ж крім демагогії крити нічим…

Таким чином, створити з мухи слона і торгувати слоновою кісткою у Павелка не вийшло. Альтернативний рух підконтрольної йому групи працівників УАФ, які виступили на захист "непорочної" честі і гідності начальника, виглядав як пересічна циркова вистава.

Ніхто з парламентаріїв всерйоз навіть не сприйняв демарш футбольних зірок у непрофільному для них флешмобі, хоча самодіяльність і була розрахована на публіку в будівлі під куполом на Грушевського. А головний режисер цих совкових постановок в черговий раз довів, що ніякий він не топменеджер, а так собі – дешевий приколіст. Або – понтовитий аферист, який злодійкувато ховається в істериці від майбутнього вердикту ТСК за чужими спинами"
(Gordonua.com, 27.05.20). 

Подібні оціночні характеристики ЗМІ – убивчий вирок очільнику ФФУ/УАФ. Але найголовніший сигнал казнокраду Павелку пролунав у недавньому відеозверненні Генерального прокурора України Ірини Венедіктової. Вона, зокрема, жорстко розкритикувала роботу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

"Вивчення стану організації розслідування кримінальних проваджень засвідчило про численні порушення та неналежне виконання службових обов'язків керівництвом та прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У актуальних та резонансних провадженнях по 2, 3, а іноді 4 роки тому повідомлено про підозру високопосадовцям, а слідство досі не завершене, винні до відповідальності не притягнуті, багатомільйонні збитки не відшкодовані.

Президент України Володимир Зеленський обіцяв громадянам нещадно боротися з корупцією і показати результати такої боротьби на ділі, а не на словах, як дехто раніше(Gp.gov.ua, 26.05.20).

Таким чином, Генеральний прокурор дала зрозуміти: вона не дозволить, щоб резонансні справи спускалися на гальмах. Адже трюк Павелка з бюджетними грошима анітрохи не менш скандальний, ніж, наприклад, справа "свинарчуків" в "Укроборонпромі".

Тому є всі підстави вважати, що Верховна Рада погодиться з пропозицією членів ТСК вимушено продовжити її роботу ще на пів року. В даному випадку фактор часу не настільки важливий, а принципове – об'єктивне розслідування цієї ганебної історії для українського футболу, для країни в цілому.

Віктор Журавльов

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...