Новий виток ядерного беззаконня: Чи зможе Байден зупинити гонку озброєнь?

The Guardian
The Guardian

Щоденна газета у Великобританії

У 1952 році Сполучені Штати скинули ядерну бомбу Ivy King на північ від острова Руніт National Nuclear Security Administration

Новообраний президент США Джо Байден зіткнеться з погрозами на численних фронтах. Крім іншого, американському лідерові доведеться вирішувати майбутнє американського військового арсеналу. Які дії може зробити Байден в ситуації, що склалася?

Про це пише The Guardian.

Джо Байдену доведеться ухвалити важливі рішення щодо контролю над озброєннями в перші дні перебування в Білому домі. Ці рішення визначать, чи можна запобігти новій гонці ядерних озброєнь і повернути її назад.

Новий президент складе присягу 20 січня, він матиме 16 днів до закінчення дії Договору СНО-III з Росією, останнього юридичного обмеження двох найбільших у світі ядерних арсеналів, що залишився після епохи правління Трампа.

Водночас майбутній адміністрації доведеться терміново рятувати ядерний договір з Іраном, підписаний у 2015 році. Після того як Дональд Трамп вийшов із нього у 2018 році, він розвалюється на очах.

Минулого тижня Міжнародне агентство з ядерної енергії підтвердило, що Іран вперше з моменту підписання договору став до виробництва урану, збагаченого до 20%. Це важливий крок до можливості створення збройового матеріалу.

Новини за темою: Протистояння ядерних арсеналів США й Росії: Чия зброя виявиться ефективнішою в умовах реального зіткнення

Всього за кілька місяців команді Байдена з національної безпеки доведеться надати першу заявку на оборонний бюджет. Їм доведеться ухвалити рішення продовжувати, призупинити або знищити нові, розпочаті Трампом, програми ядерної зброї.

Байден і його найближчі соратники демонструють інтерес до продовження договору СНО-III, що обмежує розгорнутий стратегічний арсенал до 1550 боєголовок в обох країн. Цей крок цілком можливо здійснити й в час, що залишився, позаяк для продовження Вашингтон і Москва всього лише повинні обмінятися офіційними нотами.

Росія демонструє готовність до продовження, однак питання в тому, на який термін. Кандидат Байдена на роль держсекретаря Ентоні Блінкен у листопаді розповів The New York Times, що нова адміністрація хоче продовжити договір на п'ять років, це максимально можливий термін. Однак відтоді з'явилися повідомлення про те, що нова команда з національної безпеки вважає, що період повинен бути коротшим, оскільки це спосіб тиснути на Росію для укладення нового договору.

Роуз Гетемюллер, яка виступала головним представником США на переговорах за договором СНО-III, відкидає ці доводи.

"Ми будемо гаяти час, намагаючись розібратися, у кого більше важелів впливу, тоді як нам потрібно вести переговори про нову фазу скорочення, – розповіла The Guardian Гетемюллер, яка нині працює в Стенфордському університеті. – Крім того, п'ятирічний період потрібен нам ще й для того, щоб створити імовірне середовище для модернізації нашого власного ядерного арсеналу".

Новини за темою: Секретні навчання НАТО: Як в Альянсі відпрацьовують ядерну війну

Команді Байдена також доведеться вирішити, як поєднати продовження договору СНО-III та бажання більш жорстко поводитися з Москвою з інших питань, зокрема її недавні кібератаки на інститути США.

"За перші 100-200 днів правління нової адміністрації Росія і США повинні відновити обговорення стратегічної стабільності, під час якого, я сподіваюся, вони розглянуть широкий спектр питань і зможуть підготувати ґрунт для більш формальних переговорів", – вважає Кінгстон Рейф, керівник програми реалізації політики роззброєння і скорочення загроз в асоціації з контролю за озброєннями.

Як і у випадку із СНО-III, дії щодо багатостороннього Спільного всеосяжного плану дій (СВПД), підписаного у 2015 році, повинні бути настільки ж терміновими. За умовами цього договору, Іран погодився обмежити свою ядерну активність в обмін на зняття санкцій. Трамп намагався зруйнувати цю угоду (не в останню чергу тому, що договір уклав його попередник), він вийшов із нього і розпочав безжальну кампанію санкцій. У відповідь Іран почав скидати із себе обмеження, що спричинило збагачення урану до 20%.

Розрив відносин Вашингтона з Іраном стане ключовим питанням в ядерній політиці Байдена. (На фото іранець наступає на палаючий прапор США в Тегерані) EPA

"Якщо Іран повернеться до виконання своїх ядерних зобов'язань, я знову вважатиму СВПД відправною точкою для своїх дій і почну працювати з нашими колегами в Європі й в усьому світі, щоб зміцнити та продовжити договір", – розповів Байден організації Council for a Livable World (Рада за придатний для життя світ) під час серії запитань і відповідей, на які перехідна група посилається в питаннях ядерної зброї.

Однак повернення до договору може виявитися непростим. Процес, коли США зніматимуть санкції, а Іран повертатиметься до виконання зобов'язань, може викликати суперечки. Те саме стосується і бажання Байдена розпочати обговорення окремої угоди щодо обмеження кількості балістичних ракет.

"Ми переживаємо переломний момент"

Наступну низку важливих рішень слід ухвалити до березня. До цього часу нова адміністрація вже повинна буде скласти свій перший оборонний бюджет, зокрема пункти програми ядерної модернізації. До моменту початку терміну Трампа вартість цієї програми становила понад 1 трлн дол. Відтоді ця цифра тільки збільшилася. Адміністрація Трампа розгорнула малопотужний варіант ракетної боєголовки "Трайдент" і стала до роботи над ядерними крилатими ракетами морського базування. Це на 50% збільшило витрати на створення та обслуговування боєголовок.

"Я ставлюся до цих програм з певною часткою скептицизму, інші, як мені здається, теж, – говорить Геттемюллер. – Я вважаю, що ці "доповнення" буде піддано ретельному перегляду, після чого вже вирішать, потрібні нам вони чи ні".

"Я впевнена, на потенціал ядерних крилатих ракет морського базування, що перебувають сьогодні на етапі досліджень, подивляться неупередженим поглядом", – вважає Лінн Растен, яка обіймала посаду старшого директора з контролю над озброєннями та нерозповсюдженням у Раді національної безпеки Обами.

Більш радикальним кроком стане уповільнення роботи над новим поколінням міжконтинентальних балістичних ракет. Нині вона перебуває на початкових стадіях, чекаючи перегляду ядерної тріади, що складається з міжконтинентальних балістичних ракет, ракет морського і повітряного базування.

Чимало прихильників контролю над озброєннями вважають міжконтинентальні балістичні ракети найбільш нестійкою і небезпечною частиною тріади. На це є три причини: вони статичні, запускати їх потрібно в разі небезпеки вхідної атаки, крім того, їх можна взагалі втратити.

"Ми переживаємо переломний момент, коли міжконтинентальні балістичні ракети ще не виробляються", – говорить Пранай Вадді, колишній високопоставлений чиновник Держдепартаменту з контролю над озброєннями. Нині він працює у "Фонді Карнегі за міжнародний мир", що висував пропозиції щодо роззброєння в епоху Байдена.

"Є сенс сказати: "Агов, ми хочемо дві або три сотні міжконтинентальних балістичних ракет замість 400 розгорнутих нині", і почекати, що росіяни захочуть скоротити у відповідь".

Чимало спостерігачів очікують, що адміністрація Байдена повернеться до політики ери Обами, яка полягає в продовженні широкої модернізації арсеналу США при спробах укласти новий двосторонній договір із Росією. При цьому є підстави вважати, що вона більш уважно поставиться до корисності ядерної тріади.

У 2017 році Колін Каль, висунутий на посаду заступника міністра оборони з військово-політичних питань, заговорив про те, чи зможуть США обійтися діадою, повністю відмовившись від міжконтинентальних балістичних ракет.

Новини за темою: Кінець ери ядерної стабільності: Як випробування американської ракети зруйнували крихкий баланс

У книзі "Бомба: президенти, генерали та секретна історія ядерної війни" (The Bomb: Presidents, Generals, and the Secret History of Nuclear War) журналіст Фред Каплан розповідає про симуляцію, проведену Радою національної безпеки Обами. Вони змоделювали ситуацію, в якій Росія вдерлася до однієї з країн Балтії та застосовує малопотужну ядерну зброю проти бази НАТО. Більшість генералів виступила за ядерну відповідь. Проте Каль, який обіймав посаду радника з національної безпеки за віцепрезидента Байдена, голосував проти, кажучи, що вони "упускають загальну картину".

Відповівши в такий спосіб, пояснював Каль, США втратять можливість згуртувати світ проти Росії та нормалізують використання ядерної зброї. Він виступав за неядерну відповідь.

"Я не думаю, що ми просто повернемося до нормального життя, – каже колишній чиновник сфери контролю над озброєннями, який планує працювати в адміністрації Байдена. – Загрози, з якими ми стикаємося сьогодні, не мають нічого спільного зі зброєю. Безпека – це щось більше, ніж просто гармати, бомби й танки".

Джуліан Боргер

За матеріалами: ІноЗМІ

 

 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...