live

Новий неоколоніалізм, або Як Росія використовує коронавірус для експансії Африки

Мішин Олександр
Мішин Олександр

Старший аналітик в PRP Ukraine. Раніше працював в МЗС України. Фахівець з вивчення конфліктів в Африці.

Коронавірус в країнах Африки Facebook

Росія направляє свою гуманітарну допомогу в африканські країни з метою допомогти подолати COVID-19. Кремль робить свої ставки в величезному регіоні і буде намагатися їх капіталізувати в майбутньому.

Про це пише Олександр Мішин на своїй сторінці в Facebook.

Новий неоколоніалізм: Африка лишається на радарах російського керівництва

25 травня щорічно за традицією, якій вже понад пів століття, в світі буде відзначатися День Африки, або якщо більш офіційно згідно визначення ООН – "День визволення Африки". Це постійне нагадування про те, що в 1963 р. в Аддис-Абебі лідери 32 африканських держав, які ледь скинули колоніальне ярмо, домовилися в рамках панафриканської ідеї вести рішучу боротьбу за повне визволення усього континенту. Тоді було сміливо проголошено, що повинен стартувати африканський ренесанс, початися відновлення гідності, мужності та національної стабільності країн континенту. Так само було необхідно уникнути пасток неоколоніалізму, що вже готувалися тими, хто, за словами гамбійського історика та активіста Аль-Хаджі Чам Джуфа, наприкінці ХІХ століття в Берліні безжально різав на шматки карту Африки заради своїх егоїстичних забаганок.

Він не помилявся, бо з різних причин постколоніальна історія розвитку молодих африканських держав виявилася сумішшю гіркоти, безнадії, розчарування та багатьох мільйонів втрачених життів. До початку ХХІ століття за континентом закріпилося кліше регіону безнадії. І лише останні 20 років докорінно змінили ситуацію, перетворивши Африку на місце підвищеної уваги глобальних гравців. Понад 30% світових мінеральних ресурсів, молоде населення та щорічний приріст ВВП на рівні 4-5% змусив переглянути ставлення до регіону. Тим паче, що Африканський Союз, як головне інтеграційне об’єднання континенту, всерйоз почав займатися справжньою інтеграцією африканського простору з метою побудови до 2063 р. місцевого аналогу Європейського Союзу.

Також західний світ із занепокоєнням спостерігав, як Китай підбирає африканські країни під себе. Для прикладу в 2019 р. товарообіг Китай-Африка склав 208 млрд $, поступово наздоганяючи все ще більший показник торгівлі ЄС-Африка – 300 млрд $.

Звісно свої корективи в майбутній розвиток африканських країн внесе пандемія COVID-19. Хоча В країнах Африки найменша кількість підтверджених випадків коронавірусу та смертей від нього 20 травня генсек ООН Антоніу Гуттереш закликав світову спільноту розробити додатковий пакет заходів реагування в обсязі 200 млрд $ аби уникнути руйнівних наслідків пандемії для Африки.

Новини за темою: Фінтех і "вертольотні гроші": Африканські відповіді на коронавірусну кризу

Дійсно лунають доволі песимістичні прогнози щодо майбутнього розвитку африканських країн, і навіть звучать моторошні формулювання про чергове втрачене через коронавірус покоління. Ціни на сировину з країн Африки падають, антидемократичні тенденції міцнішають, і навіть Пекін поступово послаблює тут свої позиції, бо в 1 кварталі цього року обсяг товарообігу вже впав на 14%.
Але поки китайці підраховують збитки та втрати, на Заході та в середині країн Африки триває рефлексія щодо сумного майбутнього є країна, яка демонстративно нарощує увагу до континенту.

Для України буде важливо знати, що Росія, яка продовжує здійснювати свою агресію проти нас, збирається наростити свої м’язи там, де інші перебувають в тимчасовому паралічі бездіяльності. А саме в Африці.

По-перше, 21 квітня в МЗС РФ заявили, що кілька африканських країн звернулися до Москви з проханням про допомогу з метою подолати COVID-19. Африканці відчувають потребу у широкому спектрі медичного обладнання, апаратах ШВЛ, тест-системах, засобах індивідуального захисту, засобах дезінфекції. Росія розглядає отримані заявки та визначає країни, які найбільше потребують допомоги. В експертному середовищі РФ кажуть, що зараз росіяни самі в надскладній ситуації, і ресурсів для подібних жестів допомоги вкрай бракує, тим паче, що рейтинг російського керівництва впав до історичного мінімуму і довіра Кремля далі слабшатиме. Втім, попри відсутність фінансових можливостей, Москва може зробити символічні жести солідарності: обмінятися досвідом в боротьбі з пандемією, сприяти дослідженням коронавірусу та надати гуманітарну допомогу. Це закладе добрі підвалини на майбутнє за використання мінімуму ресурсів.

По-друге, уряд РФ 27 квітня ц.р., тобто в розпал пандемії COVID-19 у себе на території, ухвалив рішення виділити 10 млн $ коштів Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН – ФАО для боротьби з нашестям сарани в країнах Африки. З цих коштів по 3 млн $ будуть відправлені до Ефіопії, Кенії та Уганди, а ще 1 млн $ до Південного Судану.

По-третє, 18 травня ц.р. стало відомо, що заступник директора Департаменту Африки МЗС РФ – Олег Озеров був призначений послом з особливих доручень та керівником Секретаріату "Форуму партнерства Росія-Африка". Йому вже зараз доручено готувати другий саміт Росія-Африка, що запланований на 2022 рік. Перед ним поставлені завдання організації політичних консультацій з МЗС країн Африки, координація розвитку співробітництва, політико-дипломатичний супровід проєктів за участю провідних російських компаній. З огляду на те, що Озеров був послом у Саудівській Аравії та постпредом при Організації ісламського співробітництва особливий акцент буде робитися росіянами на мусульманські країни Африки.

В даний час непросто однозначно сказати, чи не будуть переглянути плани експансії Росії до Африки через зміни глобальної ситуації. Можливі різні повороти. Проте зрозуміло, що Кремль робить свої ставки у величезному регіоні та намагатиметься їх капіталізувати в майбутньому.
Україна, на відміну від Росії, не розглядає Африку, як стратегічний пріоритет, тому ці думки більше для ознайомлення з тим, якими неоколоніальними задумами займається Москва в даний час поза межами української, європейської чи азійської проблематики.

Хоча в 2020 році відзначається 60 років феномену, що отримав назву "Рік Африки", коли одразу народилося 17 суверенних держав цього регіону. Можливо це наштовхне когось з української державної сфери чи сфери бізнесу зробити символічні кроки на зустріч Африці. Це не про сьогодення, а про майбутнє. Як казав класик: "Хто не думає про майбутнє, той не буде його мати". Дещо пафосні слова, але є надія, що доречні. І в контексті теми Україна-Африка теж.

Олександр Мішин

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...