Ліван після вибуху в Бейруті: Місяць, що змінив країну, й досвід для України

Ілія Куса
Ілія Куса

Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього

Демонстрант сидить на жердині з національним прапором під час антиурядової акції в центрі Бейрута, Ліван Reuters/Ali Hashisho

Пройшов місяц з дня вибуху складу аміачної селітри в Бейруті у Лівані, який значно вплинув на політичне життя ліванського народу.

Про це пише Ілія Куса на своїй сторінці в Facebook.

Ліван після вибуху: через місяць. Проміжні підсумки такі:

1. Майже 200 загиблих, 6,5 тисяч поранених, 300 тисяч бездомних, $ 8-15 млрд збитку, втрата частини морських вантажопотоків, відставка уряду, продовольча криза.

2. Різке посилення зовнішніх сил через ерозію центральної влади та її нездатність забезпечити базові функції держави перед громадянами, падіння легітимності еліт практично до нуля, внаслідок чого домінуючими стають зовнішні гравці. Відбувається інституційна маргіналізація Лівану, що вбиває залишки його суверенітету. Візит Емманюеля Макрона 1 вересня - чудова ілюстрація.

3. Загострення соціально-економічної обстановки, що призвело до запеклої боротьби політичних кланів за ринки, що звужуються, і потоки, що знаходить відображення в зростанні злочинності, радикалізації політичних ідей, поляризації поглядів прихильників різних угруповань і фракцій, ускладнення політичної комунікації серед еліт.

Новини за темою: Хроніки ліванської кризи і Україна: Ситуація виходить з-під контролю

4. Формування величезного вакууму морально-етичних ідеалів, авторитетів, норм, що призводить до морально-етичного краху, зростання нігілізму, цинізму і почуття "обложеної фортеці", що знаходять відображення в запереченні всього навколо і зростанні антиелітарних безкомпромісних настроїв. Прекрасним прикладом цього падіння став екзальтований натовп ліванців, які зустрічали Емманюеля Макрона 5 серпня в Бейруті як "рятівника нації".

5. Колапс старого порядку, заснованого на постколоніальній французькій політичній системі етноконфесійного компромісу і суспільного договору, що виник на зорі становлення сучасної ліванської олігархії в 1990-х роках. Це відкриває для ліванців можливість побудувати щось абсолютно нове, щось краще або гірше, перегорнути сторінку і почати з чистого аркуша.

Який урок це дає Україні? А ось такий.

Держава, яка нездатна забезпечувати свої базові функції, є неадекватною, нестабільною і непослідовною, яка не бажає вириватися за межі нав'язаного стійкого і звичного укладу, здатного здійснювати лише короткострокові ривки, зрештою потрапляє в сильну залежність від тих, хто сильніший, і перестає належати сама собі.

А це - прямий шлях до міжнародної маргіналізації, деіндустріалізації, декапіталізації та втрати суверенітету, який може продовжувати існувати на папері, але за фактом буде відсунутий різними сучасними формами зовнішнього управління.

Ілія Куса

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.



Loading...