Китай і Росія тиснуть на Німеччину, а США все роблять ще гірше

Business Insider
Business Insider

Провідний новинний портал з інсайдерських новин у світі

Фото з відкритих джерел

Оригінал на сайті Business Insider

Експерт з питань безпеки Джон Кампфнер з британського дослідницького інституту Royal United Services Institute показує похмуру картину. Якщо вірити його аналізу, Німеччина у новій холодній війні Заходу з Росією та Китаєм стала "фронтом". При цьому Росія і Китай активно намагаються втручатися в політику країни і сіяти нестабільність в регіоні.

При цьому Росія і Китай все частіше намагаються активніше поширювати свій вплив на земельному та муніципальному рівні, в обхід федерального уряду. У той час як Росія діє переважно в політичній сфері, Китай концентрується насамперед на економічних питаннях.

Насправді, Росія і Китай бачать в Німеччині ключ до Європи. ФРН має не тільки найсильнішу економіку континенту. Унаслідок британського Брекзиту та внутрішніх проблем Франції, що тривають, Німеччина і в політичному плані набрала більшу вагу.

Трамп не фанат ані НАТО, ані ЄС, ані Меркель

Тим не менш багаторічний канцлер Німеччини Ангела Меркель в минулі роки не робила життя Росії і Китаю легким. Вона була політичним двигуном антиросійських санкцій, які ЄС ввів через кримську кризу. Вона також значно критичніше розглядає прагнення Китаю розширити свій вплив, ніж це роблять сінофільські глави держав на півдні і південному сході Європи.

Довгий час на боці Меркель були і США. Але з приходом Дональда Трампа в Білий дім ситуація з прикриттям тилу з Вашингтона стала проблематичною. "Погані відносини між Дональдом Трампом і Меркель посилили відчуття у Німеччині, що вона вразлива для погроз з боку Китаю і Росії, що США її в такій ситуації не захистять", - пише Кампфнер.

Новини за темою: Азія як центральне поле битви в новій холодній війні, яка вже почалася

Трамп не фанат західного військового альянсу НАТО. Він не фанат ЄС. Він також не фанат Німеччини. Більше того: він вважає, що Німеччина наживається на його країні економічно (ключове слово - профіцит торгового балансу) і у військовому плані (ключове слово - недосягнення Німеччиною планки оборонних витрат в 2% від ВВП). Тому вже навесні 2017 року Меркель заявила: "Часи, коли ми могли покладатися на інших, залишилися в минулому. Ми, європейці, повинні взяти нашу долю в свої руки".

З цього моменту німецько-американські відносини погіршувалися дедалі сильніше. Трамп, за чутками, за лаштунками називав фрау Меркель "дурепою" і "лузером". Крім того, він публічно оголосив про виведення близько третини розміщених в Німеччині американських військових. Депутат бундестагу від ХДС Петер Беєр, що відповідає за фракції за німецько-американські відносини, назвав це "абсолютно неприйнятним". Цей християнський демократ метафорично висловився: "Моє трансатлантичне серце обливається кров'ю".

При цьому Німеччина ще до Трампа не завжди танцювала під дудку США. Вона, наприклад, співпрацює з Росією в енергетичній сфері. Гостроту питання показали дебати навколо "Північного потоку — 2". І стосовно української кризи Меркель виступає не так жорстко, як члени по той бік океану. Але незважаючи на це, відносини Меркель з Путіним вважають натягнутими.

Путін шукає проросійських політиків — і знаходить їх

Мабуть, з цієї причини глава Кремля давно шукав більш проросійських німецьких політиків - і він знайшов їх у правопопулістській партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН), а також лівопопулістській партії "Ліві". Але також серед прем'єр-міністрів східних земель від ХДС і СДПН (Соціал-демократичної партії Німеччини), які рік тому одностайно виступили за скасування антиросійських санкцій. Економіка колишніх територій НДР історично більш тісно пов'язана з Росією, ніж економіка заходу країни.

Крім того, Кампфнер вказує на відомих колишніх функціонерів провідних партій ФРН, типу колишнього міністра закордонних справ Зігмара Габріеля (СДПН), який вже незабаром після відходу з федерального уряду примудрився виступити на впливовому Німецько-російському форумі. Голова форуму - Маттіас Платцек, колишній прем'єр-міністр землі Бранденбург.

Для Китаю Німеччина — ключовий партнер

Китай здається далекою від Німеччини країною. Географічно це, безперечно, так. Але економічно це вже давно не так. Тоді як Росія не з'являється навіть у десятці німецьких торговельних партнерів 2019 року, Китай минулого року став торговельним партнером № 1.

Та й у політичному плані Китай теж демонструє м'язи — це очевидно, принаймні, з приходу до влади впевненого в собі глави держави Сі Цзіньпіна. Китай не особливо приховує своє бажання до середини століття економічно і політично скинути з п'єдесталу США як провідну державу світу.

Для Китаю Німеччина - країна, з якою режим поки що хоче мати якомога добріші відносини. І навпаки, федеральний уряд знає про економічне значення Китаю, і, мабуть, тому дотримується стриманої позиції у вибухонебезпечному конфлікті навколо Гонконгу.

Новини за темою: Протест мільйону: Чого хочуть мітингувальники у Гонконгу і чому непокояться США

Кампфнер, серед інших вразливостей, вказує на два слабкі місця Німеччини, на яких Китай може зіграти. По-перше, мова йде про інноваційні німецькі технологічні компанії, які купують китайські інвестори, - природно, не без підтримки з Пекіна. Він називає фірму-виробника робототехніки з Аугсбурга. Фірма називається Кука (Kuka), і нею ще в 2016 році заволоділа китайська компанія Midea. Після цього німецький уряд ускладнив процес придбання інвесторами з третіх країн.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель AP

По-друге, мова йде про китайські інвестиції у німецькі виробничі майданчики, що буксують. Кампфнер називає, наприклад, Дуйсбург. Рівень безробіття в місті більш ніж в два рази перевищує середній по країні, пише автор. При цьому у Дуйсбурга стратегічно вигідне розташування, в місці злиття Рейну і його припливу, річки Рур. Тут розташований найбільший в Європі внутрішній порт, до аеропорту Дюссельдорфа всього 20 хвилин. У Дуйсбурзі повинен буде закінчуватися проєкт століття Китаю "Новий шовковий шлях".

Китай вдається до російської тактики

Як і Росія, Китай використовує зв'язки на місцевому рівні, щоб здобути вплив в Німеччині. Це ті канали до влади, які можна використовувати, минаючи критичні погляди національних політиків, зазначає Кампфнер. Дуйсбург вітав китайські інвестиції. У тому числі і мер Дуйсбурга.

Поки Меркель залишається канцлером, в політиці щодо Росії і Китаю фундаментальних змін чекати не варто. У цьому не сумнівається і експерт Кампфнер. Навіть в еру Трампа зберігає свою істинність принцип: Німеччина завжди буде за основними політичними і економічними параметрами ближче до США, ніж до авторитарних режимів Китаю і Росії. І федеральний уряд знає переваги західного альянсу. Але ось що буде після Меркель?

Три фактори істотно визначають політику Німеччини. По-перше, президентські вибори в США в листопаді. По-друге, вибір кандидата у канцлери від блоку ХДС і ХСС не пізніше початку 2021-го року. І по-третє, наступні вибори в бундестаг, які, ймовірно, відбудуться восени 2021 року. "Не буде великим перебільшенням сказати, що майбутнє європейської та західної стабільності залежить від всіх трьох факторів", - відзначає Кампфнер.

Адам Пейн

Переклад ІноЗМІ.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.