live

Крах післявоєнної світової системи арабо-ізраїльського миру імені Кіссінджера-Буша-Клінтона

Ілія Куса
Ілія Куса

Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього

Голова палестинської автономії Махмуд Аббас і президент США Дональд Трамп в Білому домі, 3 травня 2017 року Reuters/Carlos Barria

Палестинці оголосили про розрив усіх відносин з Ізраїлем і США через підготовку на липень анексії третини палестинських територій. А це означає, що обрушилася ще одна частина післявоєнної світової системи. 

Про це пише Ілля Куса на своїй сторінці в Facebook.

Крах арабо-ізраїльського миру імені Кіссінджера-Буша-Клінтона. В які часі живемо...

Обрушилася ще одна частина післявоєнної світової системи - субрегіональний порядок, заснований на ізраїльсько-палестинських мирних угодах, насамперед - на мирних домовленостях в Осло 1993 року.

Єдине, що залишається - це дві мирні угоди Ізраїлю з Єгиптом (1978) і Йорданією (1994). І той, останній ледве дихає через те, що Ізраїль готується анексувати Йорданську долину.

За великим рахунком, це все було очікувано. Цей порядок торпедували із завидною люттю і динамікою вже кілька років з подачі Дональда Трампа і Беньяміна Нетаньягу.

Ця ситуація, мабуть, краще всього (разом з анексією Криму та окупацією Донбасу в 2014 році) демонструє, на якому днищі знаходиться міжнародно-правова система, не здатна справлятися з подібними викликами і запобігати конфліктів.

Новини за темою: Кіссинджер: Пандемія коронавірусу назавжди змінить світовий порядок

Коли у вас є прем'єр-міністр, який намагається побудувати етноцентричну державу в багатонаціональній країні заради того, щоб переобиратися до кінця своїх днів, і ніхто нічого не може зробити.

Голанські висоти були зондуванням грунту. І воно пройшло досить успішно.

ЄС пригрозив пальчиком Ізраїлю, і повернувся до своєї внутрішньої порядку. Заяви Ліги Арабських Держав і Організації ісламської конференції ніхто навіть не помітив. ООН всі послали на три букви, а їх агентство в Палестині мало не прикінчили. А арабська солідарність розсіялася на очах.

Таймінг палестинського демаршу невипадковий.

По-перше, Махмуд Аббас втрачає підтримку, а протиріччя всередині руху ФАТХ загострюються через питання наступності влади. Він старий, і хоче, щоб його команда мала політичне майбутнє.

По-друге, йому треба реагувати, і не обмежуватися простими заявами, бо його винесуть свої ж. Крім того, був божевільний тиск інших фракцій ООП.

По-третє, вони увійшли в американський передвиборний цикл. Аббас тонко натякнув, що вони готові співпрацювати з США, але з іншою адміністрацією, натякаючи на Джо Байдена, який займає більш помірковану позицію по відношенню до палестинців.

Відразу зазначу, що тут не стоїть питання, а як же палестинці будуть воювати, у них нічого немає, вони бідні і ні на що не здатні. Вони про це не думають і їм це не потрібно. Вони загнані в кут, і будуть робити те, що вважають правильним. Так було завжди.

Тих ресурсів, які у них є, достатньо, щоб зробити життя ізраїльського уряду незатишним, особливо зараз, коли там сформувався вкрай нестабільний, громіздкий, слабкий і фрагментований уряд (через 508 днів кризи).

Тепер година "Х" - це червень-липень. Чи зробить Ізраїль анексію, і що буде далі? Чи почнуть палестинці чергову інтифаду? Чи введуть санкції Канада та ЄС, як вони вже натякнули на минулому тижні?

А найцікавіше - яку позицію займе Україна?

Ілія Куса

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...