"Ковбасний" аналіз: В СРСР було жити дешевше?

Радіо Свобода
Радіо Свобода

Інтернет-видання та радіостанція, що фінансується Конгресом США

Середня зарплата в СРСР в 1970 році становила 122 рубля, вже через п'ять років вона досягла позначки 145,8 рублів, а в 1980-му – 168,90 TASS

1 грудня 1991 року відбувся референдум про проголошення незалежності України. Тоді 28 мільйонів українців вирішили, що вони не хочуть більше жити в СРСР, і підтвердили Акт про незалежність. Ось наш великий радіофільм про те, як це відбувалося на Донбасі.

Але досі жителі регіону (та й усієї України) люблять поностальгувати в соцмережах: о, як ми жили при Союзі... Журналісти "Радіо Свобода" підрахували, де було жити дешевше.

У знаменну дату референдуму ми вирішили зробити для вас чисто "ковбасний" аналіз, не чіпаючи питання національного самовизначення і прав людини: чи правда, що радянська людина могла дозволити собі більше товарів і послуг? Для порівняння ми взяли ціни 70-х років минулого століття і сучасні ціни в містах Донбасу – і порахували, яка частина зарплати йшла і йде на кожен продукт або послугу.

І відпочивали, і подорожували, і в театри постійно ходили. І це все – на зарплату в 150 рублів! Так виглядає справедливий, добрий, ситий і загублений світ любителя СРСР. Згадують такі люди і дефіцити, і черги, але все одно – "було краще". Давайте просто рахувати.

Новини за темою: Туга за радянським минулим: Кожен третій українець шкодує про розпад СРСР, – дослідження

Скільки грошей у нас є

Середня зарплата в СРСР в 1970 році становила 122 рублі, вже через п'ять років вона досягла позначки 145,8 рубля, а в 1980-му – 168,90. Правда, по республіках середня зарплата різнилася. Наприклад, в РРФСР вона становила 126,1 рубля, в Україні в 1970 році отримували 115,2 рубля, в сусідній Білоруській РСР – 106,4 рубля. Найменша середня зарплата фіксувалася в Молдові – 102,8 рубля, а ось "шикувала" Естонія – 135 рублів. Ми візьмемо для розрахунку зарплату УРСР 1970 року.

Середня зарплата в сучасній Україні в жовтні 2020 року, за даними Державної служби статистики, становить 12174 гривні. У Луганській області – 10548 гривень, у Донецькій – 13544 гривні. Ми візьмемо для розрахунку найменшу з них – Луганської області.

Статистична ремарка: середня зарплата в СРСР враховувалася за доходами робочого "класу". При її підрахунку виключалися зарплати працівників адміністрацій і керівників. Зараз же вважають за загальною сумою – і багатих, і бідних.

Ціни на продукти

У Радянському Союзі ціни регулювала держава і підвищувала їх рідко – раз в 10 років. Така стабільність компенсувалася дефіцитом, продуктами по талонах і відсутністю асортименту.

Десяток яєць в СРСР коштував 1,1-1,3 рубля в залежності від категорії. Це 1% від зарплати. Зараз – 16-22 грн – 0,2%.

За літр молока нежирного заплатили б 22 копійки, жирного – 24 копійки. Це 0,2% зарплати. Зараз – 23-30 грн. – 0,2%.

1 кг яловичини коштував 1,80-2 рубля. Це 1,7% зарплати. Зараз 140-160 грн. – 1,3%.

Говорячи про продукти, важливо пам'ятати, що їх ціна ще не означає, що ви ці продукти в 1970-му купили б, коли захотілося – просто зайшовши в найближчий гастроном.

"Мандарини коштували 2,40 (2% зарплати). Але за ними завжди були величезні черги. Та й з'являлися вони тільки до Нового року. Саме тому вони асоціюються зі святом. У маленькі міста типу Алчевська або Красного Луча їх ще й привозили небагато. Пам'ятаю, щоб порадувати дітей, доводилося їхати в Луганськ перед Новим роком, а там люди стояли перед магазинами мало не з 6 ранку. Грудень. Морози. Магазин відкривається в 8, а ми вже мерзнемо з 6, тому що треба пару кілограмі дітлахам купити. Це зараз – вийшов в магазин. Захотів влітку мандарин – ось тобі турецькі за 45 грн. Перед Новим роком треба купити – на вибір, за будь-яку ціну від 22 до 40", – розповідає переселенець з Алчевська Ігор.

Новини за темою: Розпад СРСР як дороговказ з минулого, або Як руйнується сучасне суспільство

Розваги

Вартість квитка в кінотеатр для дорослого становила на той час на Донбасі 25 копійок (0,2% зарплати), для дітей – 10 копійок (0,08% зарплати). На вечірні сеанси від 25 до 50 копійок на односерійний фільм, і вдвічі більше на двосерійний.

Ціни на квиток в театр варіювалися від 3 до 6 рублів (2,6-5,2% зарплати).

Запросити дівчину в ресторан обходилося у 20-25 рублів (17-21% зарплати), якщо не "по-бАгатому".

Купити собі нову книжку – дістати з гаманця 1-3 рублі (0,8-2,6% зарплати), все залежало від палітурки та розміру книги.

А ось випити кави на вулиці для радянської людини до 80-х років було чимось з іншої планети. Кав'ярні та шоколадниці відкрилися вже пізніше, і туди були колосальні черги. За каву заплатили б 50 копійок (0,4% зарплати).

Якщо радянська людина хоча б раз на місяць відвідала кінотеатр, найдорожчу виставу, купила би найдорожчу книгу і "средненько" сходила би в ресторан – заплатила би близько 32 рублі, і 27% від середньої зарплати в УРСР.

"Буде чесно відзначити, що дуже часто квитки зі знижкою, а іноді й безкоштовно, видавалися профспілками підприємств, де ви працювали. Кожен місяць з вашої зарплати йшов 1,5-3% до Фонду профспілок, а потім раз на кілька місяців тобі приходили такі бонуси – квитки на вистави, підписки на нові книги, подарунки дітям до свят. Але в цьому був і свій мінус. На ажіотажні заходи були списки, в які потрапляли кращі працівники, або по зв'язках", – розповідає Ігор.

Що в Луганській і Донецькій областях зараз?

  • Квиток в кіно – 45-120 грн (0,4-1,1% зарплати). Стало дорожче
  • Квиток в театр – 70-200 грн (0,6-1,8% зарплати). Стало дешевше
  • Ресторан на двох – від 1000 грн. (9,4% зарплати). Стало дешевше
  • Книга – 100-500 грн (0,9-4,74% зарплати). Майже так само
  • Кава на вулиці – 15-45 грн (0,1-0,4 зарплати). Майже так само

Тобто, за такий же набір (хоча б раз відвідав кінотеатр, найдорожчу виставу, купив найдорожчу книгу і "средненько" сходив в ресторан) – в місяць українець витратить близько 1900 грн – 18% від середньої заробітної плати. Тобто відчутно менше, ніж "при Союзі".

Одяг та меблі

30 рублів – штани, 45 – черевики. Разом це практично 65% від середньомісячної зарплати. Фірма, звичайно, не закордонна, а радянська, Не важливо, як на вашу ногу такий черевик "сяде". Костюм двійку чоловічий можна було купити за 178 рублів (півтори зарплати, тобто 150%!), чоботи – від 70 рублів (60,7% зарплати), пальто зимове – 189 рублів (півтори зарплати). Іноді потрібно було вносити своє прізвище в списки та чекати появи товару.

Зараз можна купити штани від 400 грн. Черевики – від 600 грн. Разом це 9,5% зарплати. Костюм чоловічий обійдеться в 1,5 тисячі грн (14,2% зарплати). Чоботи в середньому коштують 2000 (18,9% зарплати). Пальто зимове – від 3500 (33% зарплати). При цьому будь-якої якості, виробництва, кольору, на свій смак.

Зібралися облаштувати квартиру?

  • Шафа для одягу – 228 рублів (майже 2 зарплати, 200%),
  • диван-ліжко – 225 (майже 2 зарплати),
  • обідній стіл – 140 рублів (трохи більше зарплати за місяць),
  • 2 стільці – 34 рублі (29,5% зарплати).

Можна було купити цілий меблевий комплект – "стінка" (не забудьте стати за нею в чергу): диван, два м'яких крісла, стіл, 6 стільців і тумбочка, і заплатити від 1500 до 4700 рублів (13-40 зарплат), в залежності від якості та вибору дерева.

Гуртожиток в СРСР Фото з відкритих джерел

У сучасній Україні ціни на меблі далеко не низькі, але навіть в цьому випадку, не треба збирати по 4 роки зарплату, щоб замовити собі стінку у квартиру.

  • Шафа – від 5 тисяч грн (47,2% зарплати),
  • диван-ліжко – від 6 тисяч (56,8% зарплати),
  • стіл обідній – 2 тисячі (18,9% зарплати),
  • стільці – 2600 (24,6% зарплати),
  • повний меблевий комплект – від 10 тисяч (майже середня зарплата в Луганській області)

Техніка

  • Магнітофон "Дніпро-12" – 147 руб. (майже півтори зарплати).
  • Холодильник "Мінськ-16" – 390 руб. (понад 3 зарплати).
  • Кольоровий телевізор "Юність" – 430 руб. (майже 4 зарплати).
  • Пральна машина "ЕАЯ" – 600 руб. (5 зарплат).
  • Автомобіль "Москвич" – 5000 руб. (43 зарплати, тобто практично 3,5 року без інших витрат).
  • Автомобіль "Волга" – 8000 руб. (70 зарплат, практично 6 років).

"Навіть якщо у тебе були гроші на машину, це не означало, що ти міг купити нову відразу ж. Б/у – без проблем. Ти приходиш на своє підприємство, кажеш, що хочеш "Москвич" і чекаєш, коли до тебе дійде черга. А на машини вона була розписана на кілька років. Насправді в Радянському Союзі дуже багато вирішували "хороші відносини" з потрібними людьми. Це з трибуни політики кричали про рівність, а по факту – хто дружив з тими, хто складав списки, той і вигравав", – говорить Ігор.

Машини коштували 40-70 зарплат TASS

Вважаємо, що проводити аналоги радянської техніки та сучасної все ж неправильно. Адже за цей час вона дуже змінилася. Але навіть вибираючи останні "види", сучасний українець витрачає менше, ніж радянська людина. Судіть самі.

Замість магнітофона – музичні центри, які коштують від 1000 грн (10%). Холодильники можуть бути різні за розмірами, але ми за двокамерні (великі), і це 12 тисяч (трохи більше зарплати), телевізори – від 5 тисяч (50%), пральні машини – від 7 тисяч (66%).

Поїздка на море

Для поїздки на відпочинок було три варіанти: путівка від підприємства, поїхати своїми силами до знайомих, хто здає квартири, або відпочити дикуном.

"Путівка від підприємства оплачувалася 30% вами та 70% профспілкою. Можна було так навіть в інші країни поїхати. Наприклад, в Болгарію було близько 600 рублів (5 зарплат). Головне, щоб вас ще випустили, звичайно. А так путівка в санаторій на 24 дні була 35 рублів (30%). Ось тільки потрібно враховувати, що не у всіх підприємств санаторії були саме біля моря. У Луганську до 80-х років такими санаторіями не могли похвалитися ні заводи, ні шахти. З часом наші профспілки зверталися до донецьких профспілок і викуповували у них путівки в санаторії", – розповідає Ігор.

Поїхати на море "до бабусі в кімнату" було найдоступнішим і популярним варіантом. Навіть якщо у вас були гроші на пансіонат, ніхто Вам за них путівку не продав би, бо він – відомчий.

"Квиток в Сочі на поїзді коштував 15 рублів, плюс 1 рубль. Кімната – 4-5 рублів день. Туалет і душ за будиночком. Готували самі на плиті з балонним газом. А обідали ми в їдальні. Правда, черги там були величезні. Дитячий обід коштував 50-70 копійок, а дорослий – близько рубля", – розповідає донеччанка Катерина.

Виходить, поїздка на один тиждень на море в Сочі обходилася в 74 рублі (65% зарплати), але це без сніданків і обідів.

При цьому важливо враховувати, що знайти житло біля моря було справжнім випробуванням. Найчастіше господині таких будиночків розписували оренду будиночка на літо з грудня. І в першу чергу вписували своїх постійних мешканців або їх близьких і знайомих.

Поїхати дикуном, безсумнівно, обходилося дешевше.

Зараз же з відпустками простіше. Хочете за кордон? Можна звернути по допомогу в турфірму, або прорахувати самостійно всі найзручніші варіанти – від знижок на авіаперельоти до найдешевших, але зручних хостелів.

Не у всіх підприємств були пансіонати біля моря, Крим, 1977 рік TASS

Наприклад, на противагу 600 рублям в Болгарію, можна на тиждень прорахувати тур в цю ж країну зараз, який буде коштує 300$, тобто близько 9 тисяч грн. Майже зарплата в Луганській області, але не 5, як у Радянському Союзі.

Дикунами зараз їздити все ще популярно. Порівнювати цей вид дозвілля не будемо, відзначимо тільки, що з собою можна взяти будь-яку їжу – від сухпайків до свіжого м'яса – та й за місцем, найімовірніше, десь недалеко буде магазин.

Комунальні послуги

У 70-80-х минулого століття оплачувалися квадратні метри не всієї квартири, а лише її житлової частини – кімнат. Простіше кажучи, балкони, комори та розмір кухні ніяк не впливав на величину квартплати. Неважливо, у вас квартира в "сталінці" або тісна "хрущовка" – якщо однакова загальна площа кімнат, то оплачувалася вона однаково.

З 1961 року квартплата становила 13,2 копійки за квадратний метр, але була низка професій, які мали бонуси – військові, вчителі, медики тощо. Водночас "служителі релігійних культів" платили практично за подвійним тарифом. В цілому, саме квартплата за двокімнатну квартиру обходилася до 6 рублів.

Ціна за електрику не змінювалася практично до розвалу СРСР: кіловат-годину в будинках із газовими плитами коштував 4 коп., з електроплитами – 2 коп. За місяць набігало до 5 рублів.

Також до комунальних послуг входили холодна вода, каналізація та опалення. В сумі це займало до 3 рублів.

У 70-80-х не стояли ще лічильники на воду: вартість одного кубічного метра води становила 7-9 копійок, а ось норма витрати води на людину варіювалася в залежності від типу будинку.

Також оплачувалося радіо (50 копійок), телевізійна антена (15 копійок), якщо був телефон, то 2 рублі 50 копійок.

Разом, оплата звичайної однокімнатної квартири (без жодних пільг) обходилася приблизно в 8-10 рублів, двокімнатної – 10-12. Тобто, 8-10% відсотків від середньої зарплати.

Зараз же, за даними статистики, українці платять 20-30% доходу за комуналку.

За електрику в будинках з газовими плитами тариф був 4 коп. TASS

Комунальні витрати – окрема тема, адже в ній з тих далеких часів змінилося рішуче все, і поверхнево не розібратися. Але якщо коротко – сучасна техніка стала енергоефективною, але її стало більше. Газ перестав бути економічною голкою, адже в СРСР за нього не платили за ринковою ціною. Нарешті, людство з'ясувало, що ресурс води у світі обмежений.

В областях України нині розрізняються тарифи на газ, воду, електрику. Крім того, відрізняються і додаткові виплати – ліфт, вивезення сміття, робота консьєржів. У когось стоять лічильники на все, хтось платить середню вартість, в одних своє опалення, в інших – тепла підлога. Простіше кажучи, ціни дуже сильно можуть різнитися.

Але, наприклад, комунальні послуги за однокімнатну квартиру в Слов'янську з центральним опаленням і газовою плитою за листопад обійшлися в 1524 грн. І це 11% від середньої заробітної плати в Донецькій області.

Купівельна спроможність людей в сучасній Україні все ще низька, а пандемія погіршила становище. Але все ж, ви самі можете, відштовхуючись від свого гаманця, вибирати: в якому саме ресторані будете їсти, хочете поїхати на море з турагентством або "дикуном"; вам не обов'язково працювати на підприємствах, які належать державі, щоб дозволити собі купити техніку і машину.

Загалом, щось було дорожче, щось дешевше, але цінового раю в країні, що існувала 50 років тому, не виявилося. Але хоча ми й спробували все прискіпливо порахувати, набагато важливіше в цій суперечці розуміти, що минуле неможливо порівнювати зі сьогоденням апріорі, адже навіть описані нами "хороші 70-ті" не протрималися довго в самому Радянському Союзі – його навіть не потрібно було розвалювати, щоб економічна система зайшла в глухий кут.

Ольга Стрижова

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...