Коронавірус та економіка: Три принципи державної економічної політики під час кризи

Тимофій Милованов
Тимофій Милованов

Ексміністр економіки України, професор економіки в Університеті Піттсбурга, почесний президент Київської школи економіки

Пішохід проходить повз дисплея, який показує інформацію про фондові ринки EPA-EFE

Через поширення коронавірусу та відповідні рішення урядів низки країн щодо запобігання зараження хворобою громадян - світова економіка переживає рецесію,  що може призвести й до дефолтів. Як уряд має реагувати на сьогоднішні економічні виклики?

Про це пише Тимофій Милованов на своїй сторінці в Facebook.

1. Потрібно отримати програму МВФ.

Без програми МВФ економічна криза в Україні буде набагато сильніша. З великою ймовірністю значно зростуть ціни на продукти та підвищиться курс валют. Це призведе до повної втрати рейтингу влади і політичних наслідків. Спочатку на місцевих виборах. А потім, можливо, і на національному рівні.

Для програми МВФ потрібно прийняти банківський закон, який не дозволяє повернення збанкрутілих банків та обмежує компенсацію колишнім власникам (це, насправді про ПриватБанк). Бажано також прийняти закон про обіг землі. Але цей закон, насамперед, потрібен для економіки України. По-перше, він покаже всім, що структурні (системні) реформи продовжуються. По-друге, що Президент доводить почате до кінця і має достатньо політичної влади проводити складні і непопулярні зміни. І, по-третє, надасть поштовху розвитку економіки.

Розмови про те, щоби послати МВФ подалі і оголосити дефолт, - це "врєдітельство". Я погоджуюсь з Тімоті Ешом, який в нещодавньому листі сказав, що ці ідеї розповсюджують або ідіоти або люди, які хочуть відкинути Україну в минуле років на п'ять, створити хаос і паніку і заробити на цьому.

Також існують повністю необґрунтовані ідеї про те, що можна взяти гроші десь в інших партнерів (інших країн, місцевого бізнесу, олігархів, тощо). Цього не станеться (можливо, за винятком Росії, але це ми вже робили і наслідки всім відомі). Під час кризи фінансові ринки закриваються, а приватні інвестори стають більш обережними. Тому роль міжнародних фінансових інституцій в фінансуванні України стає більш вагомою. Часто вони стають єдиним джерелом фінансування під прийнятні відсотки.

2. Фінансова та податкова підтримка бізнесу.

Серед світових економістів є консенсус: під час кризи потрібно стимулювати економіку за рахунок боргів, а під час зростання віддавати борги. Що це означає на практиці? Збільшення бюджетного дефиціту в цьому році. Це дозволить зменшити податки та збільшити бюджетну підтримку людей та бізнесу.

Зараз є багато хороших і поганих ідей про те, як стимулювати економіку. Дехто пропонує секвестр бюджету і зупинку програми "велике будівництво". Це погана ідея. Таки дії призведуть до зменшення економічної активності та поглиблення кризи. Інші люди пропонують збільшити виплати по безробіттю та зробити одноразові виплати пенсіонерам. Це гарні ідеї. Вони дозволять підтримати людей і бізнес.

Ще один приклад не дуже продуманих дій - це зменшення податків на нерухомість та землю. Під час кризи потрібно зменшувати податки на бідних та на спрощений та малий бізнес. А вони мають небагато нерухомості. Більше того, для стимулювання економіки ефективніше знижувати податки на бізнес операції та споживання (податок на прибуток, ПДВ, ЄСВ, тощо), а не на активи.

Не потрібно боятись нарощувати бюджетний дефиціт під час кризи. Навпаки - правильно стимулювати економіку за рахунок такого дефиціту.

3. Максимальна дерегуляція та мінімальне обмеження для бізнесу.

Під час кризи потрібно дуже обережно втручатись в економіку. Чому? Тому, що кожне обмеження вимагає відповідного пристосування бізнесу, або інколи взагалі унеможливлює його роботу. Це особливо боляче під час кризи. У бізнеса немає вільних ресурсів і навіть виживання є під питанням. Будь які обмеження або зміни правил можуть стати останньою краплею і, як наслідок, призвести до банкрутства.

Тут також наведу приклади добрих і поганих пропозицій. Дехто пропонує обмежити імпорт задля покращення макроекономічної ситуації. Ця ідея звучить гарно, але насправді є поганою. Через кризу у бізнеса і так є проблеми з поставками для свого виробництва. Вільна міжнародна торгівля надає можливості замістити міжнародних постачальників якщо вони перестали бути надійними або підняли ціни. Обмеження на імпорт роблять це заміщення складнішим і негативно вплине на бізнес і робочі місця в Україна. Хтось може опонувати і сказати, що обмеження на імпорт створить мотивацію для імпортозаміщення і розвитку виробництва в Україні. Так, такий ефект існує, але він не працює під час кризи. Імпортозаміщення вимагає часу, від місяців до років. А існуючому бізнесу потрібно замінити постачальників сьогодні. Тобто імпортозаміщення неефективне під час тимчасового економічного шоку через коронавірус.

Гарним прикладом регулювання під час кризи є ціновий та кількісний контроль товарів першої необхідності. Наприклад, регулювання націнки на медичні товари або обмеження обсягу продажу в одні руки. Це дозволяє зменшити негативні наслідки паніки та економічно необґрунтованих спекулятивних дій певних учасників ринку.

В підсумку:

  • потрібна програма МВФ та інших міжнародних інституцій для фінансування бюджету (так, МВФ інколи фінансує і бюджет);
  • потрібно стимулювати бізнес і підтримувати людей через бюджетний дефиціт. Пряма фінансова підтримка може бути найдієвішим інструментом. Не потрібно згортати державні програми інвестицій та розвитку або робити секвестр бюджету;
  • потрібно мінімізувати втручання в економіку і максимально дерегулювати бізнес.

Тимофій Милованов

 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.