Кінець ери ядерної стабільності: Як випробування американської ракети зруйнували крихкий баланс

Bloomberg
Bloomberg

Провідний постачальник фінансової інформації для професійних учасників фінансових ринків

Офіцер ВМС США в рубці управління корабля системи Aegis ("Іджіс") під час навчань в Румунії, архівне фото AP Photo, Vadim Ghirda

Стримування вже не працює в тому випадку, якщо одна сторона може збивати на підльоті ракети з ядерними боєголовками. Загроза застосування ядерної зброї збільшувалася і раніше. А тепер вона стала більш серйозною.

Про це пише Bloomberg.

Цього місяця був проведений пуск міжконтинентальної балістичної ракети приблизно в напрямку Гавайських островів. За кілька хвилин під час її спуску, коли вона ще перебувала за межами земної атмосфери, в неї потрапила інша ракета та зруйнувала її.

З моменту цього вибуху існуючий крихкий ядерний баланс, судячи з усього, може бути порушений. І раніше вже збільшувалася загроза застосування ядерної зброї. А тепер вона стала ще більш серйозною.

Ця міжконтинентальна балістична ракета, що летіла над Тихим океаном, насправді була спеціальною мішенню, яка була запущена для перевірки нової технології, призначеної для перехоплення такого роду цілей. Під час польоту цієї ракети її виявив супутник, який і передав інформацію про неї на розташовану в штаті Колорадо авіабазу Військово-Повітряних сил США, а звідти вона була направлена на борт одного з есмінців Військово-морських сил, який в цей момент знаходився на північний схід від Гаваїв. Цей есмінець, "Джон Фінн" (John Finn), здійснив пуск власної ракети, яка, якщо використовувати військовий жаргон, "потрапила" в ракету, що  наближалася, і "знищила" її.

Новини за темою: Протистояння ядерних арсеналів США й Росії: Чия зброя виявиться ефективнішою в умовах реального зіткнення

На перший погляд, подібного роду технологічне диво повинно було стати джерелом не тільки трепету, а й радості, оскільки це свідчить про можливість створення захисту Сполучених Штатів від ракетних атак – наприклад, з боку Північної Кореї. Однак, відповідно до дивної логіки ядерної стратегії, цей технологічний прорив, який повинен був би, по ідеї, зробити нашу ситуацію більш безпечною, робить її менш безпечною.

Причина в тому, що ці нові технології в області перехоплення ракет обривають зв'язок між наступом і обороною, яка і знаходиться в основі всіх розрахунків щодо ядерних сценаріїв. З моменту початку холодної війни стабільність – і, отже, мир – зберігалася на тлі існування моторошної реальності гарантованого взаємного знищення (mutual assured destruction – MAD). Жодна держава не стане завдавати перший удар, якщо вона очікує отримати у відповідь такий же удар. Але є й інший спосіб пояснення принципу гарантованого взаємного знищення – це взаємна вразливість.

Якщо один гравець в рамках цього сценарію з області теорії ігор отримує у своє розпорядження щит – не випадково ця американська система отримала назву "Іджіс", – то подібного роду взаємна вразливість зникає. Противники – в цьому випадку йдеться, в основному, про Росію, але також про Китай, – повинні виходити з того, що їх власні засоби залякування більше не є ефективними, оскільки вони не здатні забезпечити успішне ураження у відповідь.

З цієї причини суперечки з приводу посилення оборони стали майже такими ж гострими, як і з приводу наступу. Росія піддає різкій критиці американські протиракетні комплекси наземного базування в таких місцях як схід Європи та Аляска. Однак в ході проведених в цьому місяці випробувань вперше перехоплення було здійснено ракетою, яка була запущена з корабля. Це означає, що незабаром Сполучені Штати (або інша держава) зможуть захистити себе з усіх боків.

Виникаюча нова невизначеність робить ще більш заплутаною ситуацію, яка і без того ставала все складнішою. Сполучені Штати й Росія, на частку яких припадає 90% ядерного потенціалу всього світу, за два десятиліття позбулися двох договорів в області контролю над озброєннями. Залишився тільки договір СНО-III, але термін його дії закінчується 5 лютого наступного року, всього через 16 днів після вступу на посаду Джо Байдена. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, за допомогою якого протягом 50 років робляться спроби зробити так, щоб держави без ядерної зброї його не отримали, теж знаходиться в дуже складній ситуації, і його положення знову будуть обговорюватися в наступному році. Наміри Ірану поки залишаються невідомими.

Новини за темою: Як Трамп створює загрозу ядерного беззаконня у світі, або Чому Америка не хоче укладати договори, які стримують розповсюдження зброї

Водночас і Сполучені Штати, і Росія проводять модернізацію своїх ядерних арсеналів, а Китай продовжує збільшувати свій арсенал з гранично можливою для себе швидкістю. Серед нових видів зброї слід згадати ядерні боєголовки, що встановлюються на гіперзвукових ракетах. Швидкість їх наскільки висока, що керівники держав, що стали об'єктом нападу з використанням таких ракет, матимуть у своєму розпорядженні лише кілька хвилин для визначення того, що точно до них наближається, і прийняття рішення про те, як слід на це відповісти. Серед гіперзвукових ракет є також так звані тактичні засоби доставки з "меншою" (у відносному сенсі) бойовою частиною, що робить їх більш придатними для війни із застосуванням звичайних озброєнь, в результаті чого відбувається зниження порогу їх використання.

Тому збільшується небезпека того, що ядерна війна може початися в результаті інциденту, невірного розрахунку або помилкової тривоги, особливо якщо враховувати сценарії, в яких враховуються такі фактори як тероризм, країни-ізгої або конфлікти в космічному просторі та кіберпросторі. Намагаючись якимось чином висловити свій протест проти подібного божевілля, 84 країни, що не володіють ядерною зброєю, підписали договір про заборону ядерної зброї (Treaty on the Prohibition of Nuclear Weapons), який набуде чинності в наступному році. Однак жодна з дев'яти ядерних держав такий договір не підпише, як не підпишуть його і їх найближчі союзники.

Натомість існуючі ядерні держави сприйматимуть повідомлення про успішні випробування протиракети як стимул для нової гонки озброєнь. Вони будуть створювати ще швидші ракети з ще більшою кількістю помилкових бойових блоків і заходів протидії, будуть виробляти боєголовки для більш гнучкого їх використання в більшій кількості стратегічних сценаріїв, а також, зрозуміло, свої власні щити.

Цей процес потрібно зупинити. А серед світових лідерів кращу позицію для того, щоб взяти на себе ініціативу і зупинити це безумство, має обраний президент США Джо Байден. Відразу після вступу на посаду Байден повинен негайно виступити з пропозицією про те, щоб Сполучені Штати й Росія продовжили ще на п'ять років договір СНО-III для того, щоб виграти час. Одночасно він повинен запросити за стіл переговорів Китай та інші ядерні держави.

Першою метою має стати заява всіх дев'яти країн про те, що ядерна зброя має єдину мету – залякування, і вона ніколи не буде використана в агресивних цілях. Крім того, вони повинні надати неядерним державам нові гарантії безпеки та допомоги, а також розробити комунікаційні протоколи на випадок кризи. І, звичайно ж, вони повинні сьогодні дати згоду не тільки на те, щоб обмежити свої наступальні озброєння і дати можливість здійснювати контроль не тільки над наступальними озброєннями один одного, але також над системами захисту.

Період існування загрози взаємного гарантованого знищення та уразливості був жахливим, але в якомусь сюрреалістичному сенсі він був також стабільним. Прийдешня Ера сумнівного стримування та асиметричної уразливості буде менш стабільною і тому ще більш лякаючою. Байден наступного січня матиме багато повідомлень у своїй поштовій скриньці. Він повинен зробити так, щоб питання про контроль над озброєннями не опинилося на самому дні.

Андреас Клут

За матеріалами: ІноЗМІ

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...