Новини » Світ Читать эту новость на русском

Хто буде працювати в майбутньому: Роботи чи люди?

Le Monde
Le Monde

Французька щоденна вечірня газета

Промислові роботи на міжнародній виставці роботів IREX в Токіо РІА Новини, Ксенія Нака

Штучний інтелект поступово захоплює усі сфери людського життя. Під загрозою опинилися ті професії, які здавалися непорушними: лікар, адвокат, бухгалтер, архітектор і т. д. Чи будуть люди і далі здійснювати роботу у нашому мінливому світі?

Про це пише Le Monde.

Поява дресирувальників штучного інтелекту

У зв'язку з побоюваннями щодо майбутнього скасування людської праці під напором хвилі розумних автоматів нашим суспільствам необхідно навчитися задавати правильні питання. Здоровим рішенням буде не зациклюватися на точному числі робочих місць, які у перспективі будуть замінені, а зосередитися на поточних метаморфозах у сфері "цифрової праці".

Впродовж десятиліть зростаюче впровадження цифрових технологій у фізичну і розумову працю збільшує виробничу частку даних в кожній професії. Тенденція пов'язана з прагненням підприємств до фрагментації і уніформізації виробничих процесів у зв'язку з екосистемою зовнішніх підрядників, субпідрядників і навіть спільнот непрофесійних виробників.

Це пояснює також поширення цифрових платформ, які координують цих учасників і перетворюють їх на слухняну і дешеву робочу силу, доступну на чітко визначений термін для виконання все більш фрагментованих завдань. Всюди на наших очах ця робота по виробництву даних визначає життя кур'єрів і водіїв, які працюють через додаток Über і встановлюють своє місце розташування по GPS.

Те саме стосується і модераторів Ютюб і Фейсбука, які цілий день займаються перевіркою мультимедійного контенту. Навіть та безкоштовна робота, яку ми здійснюємо, проходячи перевірку reCAPTCHA (спливаючі вікна, де вам потрібно довести, що ви — не робот) для Google, вчить автономні автомобілі інтернет-гіганта розпізнавати світлофори і пішохідні переходи.

Така низькооплачувана або зовсім не оплачувана діяльність формує цілий простір і сприяє автоматизації наших професій. Професія майбутнього: дресирувальник штучного інтелекту, настроювач алгоритмів, які дозволять нашим роботам здійснювати доставку, водити і маневрувати.

Хоча ця цифрова робота є секретною складовою нашої автоматизації, вона сьогодні вкрай слабо регулюється соціальним захистом і не отримала політичного визнання. Ця людська робота залишиться з нами надовго, але якщо наша боротьба не призведе до нових соціальних завоювань, вона так і залишиться непомітним для більшості предметом експлуатації.

Антоніо Казиллі, соціолог, професор Télécom Paris і науковий працівник Вищої школи соціальних наук.

Ремісниче виробництво допомагає "творцям"

З 2008 року в сфері праці спостерігаються дві тенденції. З одного боку, штучний інтелект, міжнародні платформи і фінансова глобалізація призвели до найсильнішого поділу праці з появою мікрозадач. З іншого боку, набирає сили і протилежна течія: "творці" (makers).

Мова йде про людей, які користуються цифровими технологіями для перенесення виробництва в так звані "виробничі лабораторії" (fabrication laboratory). Вони можуть виробляти предмети загального вжитку (одяг, меблі, велосипеди, персоналізовані комп'ютери…), так і самі різні речі аж до маленьких будинків площею близько 100 квадратних метрів.

Цей рух став продовженням довгої традиції "Зроби сам" у США. Організовану і міжнародну форму воно прийняло у 2005 році, коли був заснований журнал Make. Головна виробнича лабораторія у США називається Artisan's Asylum. Вона розташована у Сомервіллі (муніципалітет в рамках великого Бостона) і дозволила сформувати близько півсотні підприємств і стартапів за перший рік з відкриття.

Творці — це теслярі, дизайнери, архітектори, молоді інженери, фахівці з гуманітарних та суспільних наук, обробці металу, цифрових технологій та інформатики.

Їх виробництво знаходиться на локальному рівні, спирається на короткі ланцюжки і невеликі обсяги. Зрозуміло, в самому підході "Зроби сам" немає нічого нового. Новизна стосується альянсу цифрових технологій, економіки вільних ліцензій і ремісничого виробництва. Мова йде про появу свого роду цифрового ремісництва, яке прокладає шлях новим способам організації праці, поштучному виробництва, без ієрархії і поділу праці на периферії капіталізму.

Цей рух підштовхує до дії, творення і поширення на індивідуальному рівні, перегукується з екологічними побоюваннями пост-продуктивізма. Філософія творців передбачає повернення людиною влади над предметом.

Мова йде про те, що створювати предмети, аналізувати їх для подолання створених вертикальним капіталізмом перешкод, наприклад, запланованого старіння. Творці виступають за демократизацію виробництва і зв'язку між споживачами і виробниками. Їх кількість зростає по всій планеті.

Ізабель Берребі-Хоффманн, соціолог Національного центру наукових досліджень.

Питання освіти

В кінцевому підсумку чи будуть машини зі штучним інтелектом домінувати і замінять нас? Суперечки, що ведуться всюди щодо етики ШІ, безумовно, цікаві, але поки що являють собою виключно домисли. Тому вони не повинні витісняти в бік набагато важливіші й актуальніші питання регулювання інтернет-гігантів (в тому числі китайських) та їх алгоритмів. Справа в тому, що "платформізація" економіки цими підприємствами ще більше посилює глобалізацію і послаблює тих, хто повинен був би регулювати їх: держави.
Крім того, "алгоритмізація" все більшої частини нашого життя веде до того, що людина втрачає орієнтири, а іноді навіть не усвідомлює відчуження, з яким зіткнулася. Хоча цифрові інновації несуть в собі безпрецедентний прогрес і перетворення, а також перерозподіляють владу на користь індивіда, не можна не визнати, що сьогодні вони також ведуть до "уберизації" праці, позбавляючи працівників частини соціального захисту.

Чи можуть міста, регіони і політична влада повною мірою приймати рішення про політику облаштування території, якщо дома можуть перетворюватися в готелі (Airbnb), вулички — магістралі, а тротуари — у доріжки для самокатів (Waze, Google Maps, Uber, Lime) через один простий додаток, який змінює використання просторів без їх фізичної зміни? Чи вийде завтра зберегти колективні механізми солідарності, якщо наші діти будуть отримувати освіту з допомогою каліфорнійського онлайн-курсу, а ми будемо лікуватися через китайську медичну платформу?

В заміщенні частини праці роботами немає нічого нового: воно почалося ще в 1970-х роках. Єдине виключення в тому, що в минулому ця тенденція зруйнувала і змінила працю робітників, а сьогодні береться за службовців: під ударом все.

Відзначимо, що зараз під загрозою опинилися ті професії, які здавалися нам непорушними: лікар, адвокат, бухгалтер, архітектор і т. д. Це не означає, що прийом у лікаря замінить чат з ботом. Ні, лікар, як і багато інших професій, збереже свою роль у підтвердженні діагнозу і лікуванні пацієнта.

Вплив штучного інтелекту не стільки руйнує, скільки змінює професії, і в цьому зв'язку питання освіти буде ставати тільки важливіше. Для цього потрібна сильна державна політика, хоча платформи починають конкурувати з державами і істотно послаблювати їх.

Зараз нам треба в першу чергу обговорювати саме це питання, а не етику ШІ, який все ще залишається в гіпотетичній сфері. Це трохи нагадує сурвівалізм і колапсологію, які йдуть тільки на шкоду екології.

Бенуа Тьелен, засновник агентства цифрових інновацій La Netscouade, колишній голова Національної ради з цифровим технологіям.

За чарами ШІ прихована людська праця

В кінці XVIII всі європейці стали жертвою розіграшу: "механічний турок" був представлений як гравець у шахи-автомат, хоча насправді він був маріонеткою, над якою сидів у прихованому приміщенні справжній гравець. Сьогодні все це вже не жарти: штучному інтелекту цілком до снаги шахи. Тим не менш, він все ще не вміє орієнтуватися в місті для доставки вантажів, готувати і упаковувати страви або прибирати в кабінеті.

Цифрові платформи, що використовують ШІ створюють враження, що все автоматизовано, що і одного натискання кнопки досить, щоб товар або послуга виникли як за помахом чарівної палички. Насправді для цього потрібна безліч людських рук.

В 2019 році Amazon був другим за величиною американським роботодавцем (750 000 співробітників), поступаючись тільки гігантській мережі Walmart. Більш того, підприємство сприяло створенню великої кількості робочих місць у сфері доставки та логістики, де безліч людей важко працюють, щоб товар "чарівним чином" опинився у замовника в день покупки.

Один час вважалося, автономні автомобілі і дрони зроблять людину непотрібною в доставці. Це не так. Жодна автономна машина не в змозі їздити по зонах з самим щільним рухом, а дрон не може звернутися до сусідів або залишити посилку, якщо одержувача немає вдома.

З появою "логістики останнього кілометра і пропонованих через платформи локальних товарів і послуг, ШІ активно створює робочі місця. Тим не менш часто вони непомітні оку. Ці люди працюють десь далеко, на складах або кухнях. Крім того, вони зазвичай не є штатними співробітниками, які працюють за строковим договором, у зв'язку з чим вони частково випадають із статистики.

Початок автоматизації праці не повинен приховувати іншу, ще більш важливу тенденцію: заміщення "хороших" і захищених робочих місць "поганими", тобто низькооплачуваними і нестабільними. Майбутня мета праці полягає у формуванні інститутів соціального захисту і профспілок, які допоможуть цим людям отримати гідне життя.

Летіція Віто (Laetitia Vitaud), експерт по перспективам праці і споживання.

За матеріалами: ІноЗМІ

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.



Loading...