Інновації по-українськи: Чому держава – найгірша "інвестиційна няня"?

Артем Бронжуков
Артем Бронжуков

Політолог

Міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет kmu.gov.ua

Місяць тому президент Зеленський на Міжнародному економічному форумі в Давосі із пафосом розповідав про те, що в Україні більше не існує корупції, запрошував бізнес інвестувати та, навіть, обіцяв особисті привілеї для тих, хто все ж таки принесе свої гроші в нашу економіку.

На справді ж, ситуація трохи інша. За гучними скандалами, як то в Нових Санжарах, зміною керівників Офісу президента та 4000 правок в законопроєкті про обіг землі, українська держава не змінила підходу до ведення бізнесу та відношення до інвестиційних проєктів.

Днями Міністр Кабінету Міністрів виступив з заявою, що йому вдалося викрити корупційну схему в держзамовленні. Про що він одразу ж розповів у себе в Facebook

По факту ж, заява прямий сигнал до розриву міжнародної угоди, держава не збирається виконувати взяті на себе зобов’язання в рамках інвестиційної угоди, створює небезпечні фінансові ризики і взагалі не бажає боротись з тіньовим обігом товарів, послуг, контрафактними продуктами, які шкодять економіці.

Уявіть, ви тримаєте в руках телефон, наводите відеокамерою на QR-код і програма вам одразу показує: підроблений товар, який ви тримаєте в руках чи оригінал. І це придумали наші українські підприємці, тому що Україна переповнена контрафактами та підробками. Спеціалісти знайшли рішення, а держава, тобто один з міністрів, проти. Як це розуміти?

Трохи бекграунду додам. В минулому році держава уклала договір на створення державної інформаційної аналітичної системи моніторингу, аналізу та контролю обігу товарів та обробки отриманої інформації відповідно до потреб державного управління. Розробка софту дозволить проводити електронне акцизне маркування товарів. Завдяки чому кожен покупець міг би перевірити походження своєї покупки. Водночас, таке рішення дозволяє боротися з сірим ринком та підробками. В першу чергу, нововведення мало б стосуватися алкогольної продукції та ліків, сфери де в Україні найбільше підробок.

Державна інноваційна фінансово-кредитна установа оголосила та провела конкурс з метою пошуку інвестора для фінансування зазначеного проєкту. Переможцем конкурсу держава, в особі Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, визначила компанію з Гонконгу Azatek.

Тендер пройшов, Azatek запустила розробку софту, але сьогодні потрапила в немилість до Міністра Кабінету Міністрів, через що реалізація проєкту знаходиться на межі зриву. Паралельно міністр Дубілет заявляє, що готовий особисто зайнятися розробкою аналогічного програмного забезпечення.

Реальних доказів про порушення закону в уже укладеній угоді не існує. Права на розробку системи електронного акцизного маркування запатентовані та мали б бути захищені законом, але на жаль в нашій країні ніхто не дотримується чітких правил гри. Тому складається враження, що ідею хочуть банально привласнити. З одного боку, українська держава створює антирейдерські інституції, а з іншого самі чиновники використовують посадове становище для привласнення чужих ідей.

Тим часом Azatek реалізує подібні проєкти в багатьох країнах, де держава дійсно зацікавлена в тому, аби проводити контроль якості за продукцією, поки українські чиновники намагаються влізти в держконтракти та нагрітися на цьому.

Артем Бронжуков

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...