Греція і Туреччина на порозі війни: Європа розділилася на два табори

Le Figaro
Le Figaro

Популярна французька щоденна газета новин 

Греки таємно висадили військовий десант на острів Кастелорізо в 2 км від берегів Туреччини в спірних районах Східного Середземномор'я

з відкритих джерел

Греція і Туреччина перебувають на порозі війни через поклади газу в спірному районі Середземного моря, конфлікт щодня загострюється. Франція, Греція і Кіпр загрожують Туреччині новими санкціями, в той час як Німеччина, Іспанія та Італія дотримуються більш примирливого підходу.

Про це пише Le Figaro.

Був час, коли швидше Москва, ніж Анкара, розколювала Німеччину і Францію всередині ЄС. Німеччина, розташована в центрі Європи, пов'язана зі своїм великим сусідом на сході географією і міцними економічними зв'язками, завжди розглядала Росію як важливого партнера для збереження стабільності на континенті. Франція ж, яка розташована південніше, розвивала свої відносини з Росією, перетворюючись то на союзника, то на противника, залежно від господаря Єлисейського палацу і дій Володимира Путіна. Такі відмінні підходи іноді зближували Берлін і Париж, як, наприклад, в нормандському процесі, але так само регулярно зіштовхували дві столиці.

Однак з початку літа Анкара стала дратівливим фактором для двох великих країн Євросоюзу. У відкритому конфлікті з Туреччиною Франція встала на бік Греції. Франція відкинула турецький "доконаний факт" у східному Середземномор'ї і повідомила про "зростаюче розчарування" щодо Анкари. І, щоб відбити бажання у Туреччини продовжувати її геологорозвідувальні роботи в грецьких водах, Франція разом з Грецією, Кіпром та Італією провела військові навчання в цьому регіоні. Цього літа Еммануель Макрон повторив, що дії Туреччини на міжнародній арені сприяють "смерті мозку НАТО". На його думку, "експансіоністська політика" Ердогана несумісна з європейськими інтересами.

Париж, чия підтримка курдів викликала роздратування Анкари, звинуватив Туреччину за її дії в Сирії, Лівії, Східному Середземномор'ї, а також за її шантаж щодо мігрантів, за придбання російської системи ПРО С-400 і за політичне втручання турецького уряду на національні території. Франція, Греція і Кіпр займають більш жорстку позицію, погрожуючи Туреччині новими санкціями, в той час як Німеччина, Іспанія та Італія дотримуються більш примирливого підходу. Берлін зараз головує в Раді ЄС і виступає за діалог, дипломатію і посередництво. Берлін сухо "відреагував" на нарощування французької військової сили в східному Середземномор'ї і заявив, що військові навчання такого роду "не сприяють деескалації". На території Німеччини проживають 2,5 мільйона турків. Берлін також побоюється, що Ердоган знову відкриє кордони для мігрантів, щоб випустити в Європу чотири мільйони сирійських біженців, розміщених в Туреччині.

Новини за темою: Нове газове родовище в Чорному морі: "Турецький потік" втрачає своє значення?

Як і у випадку з Росією, французькі та німецькі офіційні особи розійшлися думками стосовно того, як впоратися з турецькою кризою. І це зрозуміло, оскільки Реджеп Таїп Ердоган і Володимир Путін діють на міжнародній арені практично однаково. Будучи спадкоємцями імперій, що їх вони хотіли б відродити, обидва президенти покладаються на особисту владу і військову силу, щоб захоплювати частини території у своїх сусідів, переписати історію, яка їх не влаштовує, і приховати внутрішні економічні труднощі. Перед обличчям подібних тактичних і стратегічних ігор західні демократії, що засновують свою легітимність на повазі до міжнародного права і правил, виявляються безсилими.

У Європейському Союзі буде ще важче досягти єдності, оскільки деякі східні країни, такі як Польща і Угорщина, підтримують хороші відносини з Ердоганом і цінують його авторитарний підхід і популізм. Але вирішити кризу всередині НАТО буде не менш складно. НАТО завжди самоусувався від вирішення турецьких проблем. Стурбований ризиком військової ескалації між двома її членами, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вважає за краще приєднатися до дипломатичних зусиль Німеччини і закликає до "діалогу" і "деескалації". Франція, яка опинилася в меншості, оскільки тільки 8 країн з 30 підтримали її вимогу прийняти більш тверду позицію щодо Анкари, підкреслює, що нинішнє посередництво Німеччини марне. Еммануель Макрон не перестає закликати Берлін до більш агресивної політики щодо Туреччини.

Внесення ясності всередині ЄС і НАТО необхідне, оскільки відхід убік американської адміністрації в цьому питанні покладає на європейців нову відповідальність. "Ердоган, як і Путін, розуміє тільки силу. Проявити твердість - ось єдиний спосіб приборкати його експансіоністські плани. Інакше Ердоган обкрутить навколо пальця нас разом з греками, як це зробив Путін з грузинами й українцями", — попереджає один дипломат. Він сумнівається в тому, що Туреччина може "приєднатися до світу західних демократій". Але він упевнений в тому, що якщо Європа проявить єдність і рішучість, то вона знову буде в грі. До наступного європейського саміту 24 вересня залишилося три тижні.

Ізабель Лассер

За матеріалами: ІноЗМІ

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...