Економіка України: Поточний стан і перспективи до кінця року

Богдан Данилишин
Богдан Данилишин

Український політик, економіст і державний діяч. Міністр економіки України у 2007-2010 рр

Національний банк України rp.gov.ua

Ситуація в економіці України продовжує залишатися складною. Які тенденції та перспективи до кінця 2020 року?

Про це пише Богдан Данилишин на своїй сторінці в Facebook.

За оперативними даними Держстату зниження ВВП України у 2 кварталі 2020 року становило 11,4% р/р, зниження промислового виробництва за січень-липень – 7,7%. Інфляційна динаміка як на споживчому ринку, так і у виробничому секторі підтверджує глибину кризових явищ, пов’язаних зі стійким зниженням попиту в економіці. Споживча інфляція у липні другий місяць поспіль залишалася на рівні 2,4% у річному вимірі, тобто майже удвічі нижче від інфляційної цілі Національного банку, і нижче від нижньої межі діапазону допустимих відхилень від цільового значення – з січня 2020 року. Індекс цін виробників промислової продукції у липні знизився на -7,7% порівняно з відповідним періодом минулого року, тим самим посилюючи вплив негативних процесів у промисловому виробництві. Як результат - капітальні інвестиції підприємств у 1 півріччі 2020 року були на 30% нижчими, ніж за відповідний період минулого року.

Водночас попри продовження кризових явищ, виконання доходної частини Державного бюджету здійснюється із перевиконанням планових показників. Зокрема, у серпні понадпланові податкові надходження становили понад 14 млрд грн (+33,2% до плану). Загалом, у січні-серпні фактичні надходження податків і зборів перевищили планові на 5,1%, що дозволило скоротити відставання виконання Державного бюджету від річного плану до 2,8% (або менше ніж 20 млрд грн). Це дозволяє розраховувати на те, що за підсумками року Державний бюджет буде виконаний в повному обсязі.

Новини за темою: Інфляція та поточні тенденції розвитку економіки України

Активна боргова політика Міністерства фінансів дозволила акумулювати на рахунках Уряду достатньо коштів в іноземній валюті для погашення другої серії облігацій зовнішньої державної позики, випущених під час реструктуризації у 2015 році. Загальна сума платежу становила понад 2 мільярди доларів США, в тому числі погашення єврооблігацій на суму майже 1.7 млрд доларів США та 0.4 млрд доларів США процентних виплат за єврооблігаціями з терміном погашення у 2020-2027 роках. До кінця року залишок валютних платежів за державним боргом становить близько 1,6 млрд доларів США.

Новини за темою: Деталі "гострого схематозу" Мінфіну, або Навіщо Україна викупила ВВП-варанти за рахунок JP Morgan

Для зниження вартості державних запозичень в іноземній валюті необхідно підвищити міжнародні кредитні рейтинги України, які наразі за результатами переглядів (березень-вересень 2020 року) провідних рейтингових агентств знаходяться у категорії спекулятивних цінних паперів із рейтингом B зі стабільним прогнозом, до інвестиційного рівня. В свою чергу, для здешевлення державних запозичень в національній валюті потрібна активна політика Національного банку з управління доходністю на ринку гривневих ОВДП.

Банківське кредитування поступово відновлюється. У липні зростання корпоративних кредитів банків становило 2.3%, домашнім господарствам – 1,4%. З початку року зростання кредитів становило 4,6% та 2,1% відповідно. Закріпленню цього тренду сприятимуть високі показники достатності капіталу банків (на 01.08.2020 H2 становив 21,5% за нормативного значення не менше 10%) та заплановані зміни у банківському регулюванні, спрямовані на підвищення гнучкості банків з оцінки ризиків за кредитними операціями.

Збільшення доступності фінансування інвестицій та оборотних коштів підприємств сприятиме розширенню ємності внутрішнього ринку та його привабливості для іноземних інвесторів. Це, в свою чергу, дозволить зламати негативний тренд до відпливу прямих іноземних інвестицій з України, який триває з січня 2020 року та за підсумками 7 місяців поточного року вже призвів до вилучення ПІІ в обсязі майже 3,2 млрд доларів США.

У найближчі дні Радою Національного банку у відповідності до статті 100 Конституції України та статей 8, 9 та 24 Закону України "Про Національний банк України" буде затверджено Основні засади грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу.

Світова економічна криза, спровокована епідемією коронавірусу, стала одним із викликів як для економіки України в цілому, так і для розробників головного стратегічного документа Національного банку зокрема. Поширення кризових явищ вимагає від нас підвищення гнучкості монетарної політики задля мінімізації негативних наслідків кризи для економіки країни та добробуту громадян та забезпечення збалансованого впливу монетарної політики на показники цінової стабільності та економічного зростання.

Богдан Данилишин

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...