Чи можуть російськомовні українці реалізувати своє право навчатися рідною мовою?

Могильницький Максим
Могильницький Максим

Адвокат з кримінальних справ

Мітинг активістів з вимогою прийняти закон про мову парламентом України, 25 квітня 2019 року EPA-EFE

Українців ставлять перед вибором: відмовитися від своєї національності, щоб держава дозволила навчатися рідною мовою в школі.

Про це пише Максим Могильницький на своїй сторінці в Facebook.

А ось давайте прямо зараз і з'ясуємо! Спойлер: не все так очевидно, як може здатися на перший погляд.

Отже, сьогодні в Україні абсолютно кожен може отримати середню освіту українською мовою. Винятки та поблажки у вигляді навчання (цілком або частково) на рідних мовах передбачені законом лише для корінних народів і національних меншин.

Почнемо з корінних народів, бо для них створені найбільш сприятливі умови. Тільки представникам корінних народів дозволено всі дванадцять класів здобувати освіту рідними мовами.

Але хто ж це? В Україні корінним народом заведено вважати кримських татар. Хоча правових підстав для цього не існує. Все тому, що визначення корінних народів і перелік таких в нашому законодавстві відсутні.

Новини за темою: Рік з мовним законом: Як змінилась Україна

Тобто, жоден з народів, що проживають нині в Україні, за законом корінним вважатися не може. А відповідно до Закону України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин", кримські татари є не корінним народом, а національною меншиною. Ось це поворот!

Втім, ще у 2014-му Турчинов від імені Верховної Ради підмахнув дивовижну постанову, якою доручив Кабміну терміново (!!!) подати законопроєкти, що закріплюють статус кримських татар як корінного народу. А віз і нині там! Сьомий рік пішов, а Кабмін (який вже за рахунком?) навіть не почухався.

Виходить, що прямо зараз російськомовних українців (як і кого-небудь ще) корінним народом вважати не можна. А якщо національною меншиною?

Відповідно до третьої статті Закону України "Про національні меншини", такими вважаються ті групи українських громадян, що не є українцями за національністю, виявляють почуття національної самосвідомості та спільності між собою.

Дилема! Я, наприклад, вважаю російську мову рідною, але вважаю себе українцем за національністю. З народження, знаєте, живу в Україні, і предки мої – українці. Виходить, що не належу до національних меншин.

І адже ні паспорт громадянина України, ні свідоцтво про народження інформації про національність людини не містять. Встановити або довести свою національність чи етнічну приналежність на підставі офіційних документів рішуче неможливо. Іншими словами, важливо лише те, як людина себе визначає.

"І на що ж це впливає?" - нетерпляче запитаєте ви. А все просто! Право навчатися рідною мовою, а також вивчати її в комунальних і державних установах освіти російськомовним українцям не надається. Натомість надається національним меншинам.

У другій статті Закону України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" перераховані місцеві національні меншини: білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, російська, румунська, словацька та угорська.

Ні до одного з перерахованих ані я, ані мільйони російськомовних українців не маємо честі належати. А якщо ми національною меншиною не є, то і права навчатися мовою національної меншини не маємо.

І що ж виходить? А виходить, друзі мої, сумно. Рідна держава ставить нас перед абсолютно свинським вибором. Ми вільні відмовитися від своєї національності, щоб держава милостиво дозволила (!!!) нашим дітям навчатися рідною мовою в молодшій школі та вчити її в старших класах. Або ж нам доведеться відкинути мову батьків і дідів, на якій були сказані наші перші в житті слова.

Максим Могильницький

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...