Чому саме Норвегія допомагає білоруській опозиції?

Die Welt
Die Welt

Інформаційна німецька щоденна газета видавництва "Аксель Шпрінгер-ферлаг"

Зустріч прем'єр-міністерки Норвегії Ерни Сульберг з президентом США Дональдом Трампом Jonathan Ernst (NTB scanpix)

Автор німецького видання пише про активну й усвідомлену політику скандинавських країн з відриву від Росії колишніх республік СРСР, включаючи Білорусь.

Про це пише Die Welt.

Прем'єр-міністерка Норвегії Ерна Сульберг зустрілася в Литві з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською і стала, таким чином, першою главою уряду серед усіх західноєвропейських країн, яка зробила цей крок. Її поїздка в Литву стала чітким сигналом, в тому числі і на адресу Москви. А вся справа тут в делікатній передісторії.

Вже майже місяць Світлана Тихановська перебуває у Литві. Кандидат в президенти Білорусі безпосередньо після виборів 9 серпня за не до кінця з'ясованих обставин була вивезена на територію сусідньої країни. За її власним визнанням, на батьківщині вона не почувалася в безпеці. Після двотижневого карантину, пов'язаного з коронавірусом, Тихановська, яку велика частина опозиції вважає обраним президентом, почала зустрічатися в литовській столиці Вільнюсі з іноземними політиками.

Крім литовських політиків, зокрема, глави МЗС Лінаса Лінкявічюса, вона вже встигла зустрітися, наприклад, з генеральним секретарем німецької партії ХДС Паулем Ціміаком (Paul Ziemiak) і заступником держсекретаря США Стівеном Біганом (Stephen Biegun). Але глави держав і урядів із Західної Європи її досі не відвідували.

І ось з Тихановською зустрілася прем'єр-міністерка Норвегії. Ерна Сульберг висловила цим візитом свою оцінку діяльності лідера білоруської опозиції і одночасно послала чіткий сигнал. В першу чергу, він направлений на адресу Москви, яка визнала переможцем виборів автократа Олександра Лукашенка, який за всіма ознаками фальсифікував їхні результати на свою користь.

Норвегія, а також Швеція не тільки входять до числа головних партнерів та інвесторів країн Прибалтики і координують свої дії в цьому напрямку. Білорусь, для якої Литва є важливим економічним партнером, вони вважають своєрідним "продовженням" Прибалтики і сприймають як країну, яка, хоча і не має прямого виходу до моря, експортує свої товари через литовські порти.

Зустріч Сульберг з Тихановською підкреслила цей зв'язок скандинавських країн з Білоруссю і єдність країн Прибалтики в протистоянні Росії. Адже відносини, в першу чергу, Норвегії та Швеції з Росією можна назвати досить напруженими. Сторони вже багато років обмінюються різними взаємними докорами, звинувачуючи одна одну, зокрема, в шпигунстві в регіоні Балтійського моря.

Литві при цьому також відведена особлива роль. Ця маленька країна, населення якої становить всього близько 2,8 мільйона осіб, в 2019 році ініціювала обмін агентами, в рамках якого були звільнені два ймовірні російські шпигуни. Москва у відповідь звільнила трьох осіб - двох ймовірних литовських і одного норвезького шпигуна.

Норвежцем був Фроде Берг (Frode Berg), заарештований у 2017 році російськими спецслужбами в Москві за звинуваченням у зборі секретної інформації про російські атомні підводні човни. Берг був засуджений до 14 років позбавлення волі. Протягом двох років норвежці безуспішно наполягали на його звільненні. У підсумку цього звільнення вдалося домогтися литовцям. Відтоді відносини між двома країнами, Литвою і Норвегією, вважають особливо дружніми.

"Обмін агентами сприяв подальшій активізації відносин Норвегії та Литви", сказав в інтерв'ю нашому виданню головний редактор найбільшого прибалтійського інформаційного агентства BNS Вайдотас Бенюзіс (Vaidotas Beniusis), який з самого початку пильно стежив за розвитком ситуації. За його словами, в першу чергу йдеться про співпрацю на рівні спецслужб і військових відомств. Так, Вільнюс купує норвезьку систему ППО Nasams, а норвезькі солдати, у свою чергу, беруть участь у місії НАТО Enhanced Forward Presence (EFP) на території Литви.

Поїздку глави норвезького уряду до Тихановської Бенюзіс назвав "природною", тим більше що Сульберг раніше зустрілася також зі своїм литовським колегою Саулісом Сквернялісом. У заяві за підсумками зустрічі Сульберг назвала відносини Норвегії та Литви "міцнішими, аніж будь-коли".

Крім того, гостя з Осло підкреслила, що її країна, яка сама не є членом ЄС, підтримує ідею введення європейських санкцій проти Білорусі, причому в першу чергу проти її перших осіб. Так що в цьому питанні сторони також сходяться думками.

Зазвичай Литва і Норвегія узгоджують свої дії в рамках формату "Північно-Балтійської вісімки" (NB8), в який входять також Данія, Швеція, Фінляндія, Ісландія, Латвія та Естонія. Члени групи стурбовані дезінформаційними кампаніями на своїй території, спрямованими проти солдатів НАТО, а також військовими маневрами Росії на Балтійському морі. Це змусило Швецію, яка не є членом Північноатлантичного альянсу, серйозно збільшити свій військовий бюджет.

Новини за темою: Субмарина "Сівулф" ВМС США ясно дала зрозуміти Москві, де її місце

Так, саме шведське керівництво в 2008 році спільно з тодішнім главою МЗС Польщі Радославом Сікорським (Radoslaw Sikorski) виступило з ініціативою щодо створення так званого Східного партнерства. Його заявленою метою було сприяти зближенню шести колишніх республік СРСР (Вірменії, Азербайджану, Грузії, Молдови, України, а також Білорусі) з Євросоюзом, залишаючи Росію за бортом. Норвегія не є членом Європейського Союзу, але тісно співпрацює зі Швецією, а тепер — після зустрічі своєї прем'єр-міністерки Сульберг з Тихановською — по суті, приєдналася до цієї політики.

"Ми бажаємо вам успіхів у роботі, бажаємо, щоб вам вдалося сісти за стіл переговорів з Лукашенком", — сказала Сульберг Тихановській після зустрічі в посольстві Норвегії у Вільнюсі. Тихановська, у свою чергу, під блиск фотоспалахів укотре підкреслила, що Білорусь потребує уваги міжнародної спільноти.

І вона всіма силами намагається залучити її. Після зустрічі з Сульберг Тихановську на цьому тижні чекає перша поїздка поза Литвою - до Варшави. Там вона зустрінеться з польським прем'єром Матеушем Моравецьким.

Поряд з Литвою Польща також відразу виступила за жорсткі санкції проти Білорусі. Крім того, Варшава прийняла на своїй території кілька представників білоруської опозиції, а польські політики регулярно критикують дії режиму Лукашенка. До того ж польське керівництво належить до найбільш жорстких критиків зовнішньої політики Росії. І Світлані Тихановській це, безсумнівно, добре відомо.

Філіп Фрітц

За матеріалами: ІноЗМІ

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...