Чому й хто боїться російського газопроводу "Північний потік-2"

Bloomberg
Bloomberg

Провідний постачальник фінансової інформації для професійних учасників фінансових ринків

Трубоукладчик Пасьянс швейцарсько-голландського підрядника Allseas Group, який прокладає трубопровід "Північний потік - 2" EPA-EFE

У міру наближення до завершення будівництва "Північного потоку-2" трансатлантична напруженість все більше наростає. "Північний Потік-2" лякає лідерів країн Східної Європи, викликає роздратування у президента США Дональда Трампа і ставить канцлера Німеччини Ангелу Меркель в незручне становище.

Про це пише Bloomberg.

Новий газопровід, який на даний час прокладають дном Балтійського моря з Росії безпосередньо в Німеччину, перетворився на подразнюючий чинник в геополітиці. "Північний потік-2" турбує ті країни Східної Європи, чиї території він огинає, оскільки вони бояться втратити транзитні збори. Крім того, цей газопровід додає напруженості у відносини зі Сполученими Штатами, які стверджують, що він стане для Кремля новим інструментом впливу на Німеччину та інші країни НАТО. У міру наближення до завершення будівництва "Північного потоку-2" трансатлантична напруженість все більше наростає, а Дональд Трамп загрожує скоротити чисельність американського військового контингенту в Німеччині — частково через цей газопровід.

1. Що собою являє "Північний потік-2"?

Це газопровід довжиною в 1230 кілометрів, по якому природний газ буде доставлятися з російських родовищ в європейський газовий хаб на півночі Німеччини. Він дозволить в два рази збільшити пропускну спроможність існуючого підводного газопроводу — "Північного потоку", який був введений в експлуатацію в 2011 році. Власником цього проєкту є російська компанія "Газпром", а компанія Royal Dutch Shell і ще чотири інвестора, включаючи німецькі компанії Uniper і Wintershall, взяли на себе половину витрат на будівництво проєкту, що становлять 10,6 мільярда доларів. Спочатку планувалося ввести цей газопровід в експлуатацію в 2019 році, проте його будівництво затяглося через американські санкції, які змусили швейцарську компанію Allseas Group відкликати її судна для укладання труб. Данія, в чиїх водах повинні вестися будівельні роботи, розглядає запит "Північного потоку-2" про залучення нових суден.

2. Чому "Північний потік-2" так важливий?

До запуску "Північного потоку" Росія відправляла приблизно дві третини свого природного газу в Європу через газопроводи, що проходять територією України — країни, з якою у Росії склалися непрості відносини після розпаду Радянського Союзу. В результаті "Газпром" неодноразово стикався з перебоями в поставках. У 2009 році суперечки через ціни на газ змусили російське керівництво припинити постачання газу через Україну на 13 днів. Відтоді відносини між цими двома країнами продовжували погіршуватися, і кульмінацією цього процесу стала українська революція, в результаті якої народ повалив проросійського президента, а Росія захопила Кримський півострів. Нитки "Північного потоку" — це лише один з елементів багаторічних спроб "Газпрому" диверсифікувати його експорт в Європу. Росія очікує, що попит на газ в Європі зросте, тому що деякі країни вже поступово відмовляються від ядерної енергії та вугілля, а обсяги їхнього власного видобутку газу знижуються.

Новини за темою: За крок до завершення обхідного газопроводу "Північний потік-2": Якими будуть наслідки для України?

3. Чому Сполучені Штати залучені в цей процес?

Дональд Трамп і конгресмени США стурбовані тим, що "Північний потік-2" зробить Європу надмірно залежною від Росії. Одного разу Трамп навіть сказав, що Німеччина перетвориться на "заручницю Росії". Крім того, очевидно, що Сполучені Штати прагнуть збільшити продажі того, що вони називають "газом свободи". У червні двопартійна група сенаторів запропонувала розширити діючі санкції проти "Північного потоку-2" і ввести санкції проти страхових компаній, органів сертифікації та IT-компаній, які беруть участь у реалізації цього проєкту. Один з авторів цього законопроєкту сенатор Тед Круз (Ted Cruz) заявив, що цей газопровід являє собою серйозну загрозу для національної безпеки Америки, і допускати завершення його будівництва не можна". Комітет з питань економіки та енергетики нижньої палати німецького парламенту відповів, що ці нові санкції суперечать міжнародному праву, а адміністрація канцлера Німеччини Ангели Меркель, з чуток, розглядала можливість домогтися скоординованих дій Євросоюзу в тому випадку, якщо Сполучені Штати дійсно посилять санкції.

4. Чим ці санкції можуть обернутися для "Північного потоку-2"?

Прокладку труб на морській ділянці "Північного потоку-2" довелося припинити в кінці 2019 року, і з того часу ні оператор проєкту Nord Stream 2 AG, ні батьківська компанія "Газпром" не оприлюднили новий план дій. Проте раніше в 2020 році Росія відправила судно-трубоукладач "Академік Черський" в тримісячне плавання з тихоокеанського узбережжя до балтійського порту Мукран в Німеччині, де зберігаються труби для "Північного потоку-2". Це судно здатне завершити процес укладання труб, якщо Данія видасть дозвіл на ці роботи. Перевірка тиску, очищення та заповнення трубопроводу буферним газом може зайняти близько шести або семи тижнів після того, як його будівництво буде завершено. У червні представники "Газпрому" знову заявили про те, що компанія планує почати постачання газу по "Північному потоку-2" в кінці 2020 року або на початку 2021 року. Проте посилення американських санкцій може порушити ці плани.

Російський трубоукладчик "Академік Черський" не може вийти в море і докласти труби "Північного потоку-2", так як не може працювати без допоміжного судна, без крана gazprom.ru

5. Хто ще заперечує проти будівництва "Північного потоку-2"?

Країни, які знаходяться між Росією і Німеччиною отримують плату за транзит природного газу через їхні території. Це Україна, Польща та Словаччина. Вони стурбовані тим, що вони можуть втратити як мінімум частину своїх доходів після запуску "Північного потоку-2". Ці тривоги трохи пом'якшилися після того, як "Газпром" підписав угоду про те, що він збереже транзит свого газу через Україну як мінімум до 2024 року. Хоча Німеччина підтримує цей проєкт, німецький регулятор заявив, що цей проєкт повинен відповідати європейським вимогам, що стосуються конкуренції.

6. Європа дійсно є заручницею російського газу?

Європейський газовий ринок став більш конкурентним, оскільки зріджений природний газ поступово компенсує зменшення видобутку в Північному морі і в Нідерландах. За оцінками "Газпрому", в 2019 році його частка на європейському ринку склала 35,5%, а в 2018 році вона була 37%. Російський конкурент "Газпрому", компанія "Новатек", теж розширює свої продажі ЗПГ в Європі. Але не всі європейські країни в однаковій мірі залежать від російського газу. "Газпром" є традиційним головним постачальником газу в Фінляндію, Латвію, Білорусь і на Балкани, в той час як Західна Європа отримує газ з набагато більшої кількості джерел, включаючи Норвегію, Катар, африканські країни і Тринідад. Багато країн, від Німеччини до Хорватії, хочуть побудувати термінали СПГ, щоб отримувати постачання газу зі всього світу.

7. Чи будуть Сполучені Штати продавати більше свого газу в Європу?

До того, як пандемія COVID-19 спровокувала різке скорочення глобального попиту на паливо і стрімке падіння цін, Сполучені Штати були важливим постачальником газу для північного-заходу Європи. Однак, щоб відправляти свій газ танкерами через Атлантику, Сполученим Штатам необхідно охолоджувати його і переводити в рідку форму, що в свою чергу вимагає додаткових витрат. Росія транспортує свій газ в основному за допомогою найбільшої в світі мережі трубопроводів, яка існує вже кілька десятиліть. В цьому році трансатлантичні постачання СПГ стали ще дорожчими. Однак американські виробники зосереджені на довгостроковій перспективі, і їм вже вдалося укласти угоди з Польщею. У більш широкому контексті їм доводиться сподіватися на врегулювання торгового конфлікту між Сполученими Штатами та Китаєм, чий імпорт американського газу різко зменшився після того, як Пекін ввів тарифи у відповідь на мита, введені Білим домом. Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що Сполучені Штати стануть найбільшим постачальником СПГ у світі до 2025 року.

Ганна Ширяєвська, Діна Хреннікова

За матеріалами: ІноЗМІ



Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...