Чому дорожчає комуналка, або Як грабують споживачів

Скубченко Олександр
Скубченко Олександр

Громадський діяч

Найбільшими проблемами киян є: вартість комунальних послуг, завантаженість вулиць транспортом, неналежний рівень медицини, незаконні забудови та низька якість комунальних послуг   Фото з відкритих джерел

Нам брешуть, коли кажуть, що вартість опалення знизити не можна, а тарифи на опалення треба підвищувати.

Про це пише Олександр Скубченко на своїй сторінці в Facebook

Давайте розбиратися, що таке централізоване опалення, на чому і як крадуть, і точки докладання сили, де ми повинні побачити владу.

Централізоване опалення (постачання тепла) — це підприємства, які генерують тепло, доставляють його і розподіляють; це мережі, по яких теплоносій надходить і розподіляється; це багатоквартирні будинки, інфраструктура споживання тепла; і, нарешті, це ми — нещасні споживачі, які позбавлені можливості оплачувати тільки спожите за лічильником та регулювати споживання вентилем у своїх квартирах, а змушені — всі злочини, що нам виставляють в платіжці.

А що таке платіжка? Це результат множення тарифу (вартості 1 Гкал) на обсяг (кількість Гкал при наявності лічильника або їх встановлену норму при відсутності лічильника).
Сьогодні це - добуток двох множників: завищені тарифи і завищені обсяги споживання.

Новини за темою: Ексміністр економіки назвав рішення, яке допоможе знизити тарифи на газ в Україні

Значить знижувати треба не просто тарифи - знижувати треба не в меншій мірі і обсяги споживання. Причому першочергово - прибрати всі схеми крадіжки, а в другу чергу — заходами енергоефективності.

Тариф - грошовий вираз вартості виробництва і доставки 1 Гкал. Визначається як результат господарської діяльності (всі виробничі і невиробничі витрати) підприємства, розділений на кількість всіх вироблених Гкал.

Тобто в структурі тарифу - все: і собівартість (включаючи і фіктивні договори, і завищення вартості матеріалів, і ліві послуги), і податки (включаючи 20% ПДВ), і рентабельність (норма прибутку), і схема під назвою "інвестиційна складова".

У 2019 році, наприклад, Нацполіція порушила кримінальну справу стосовно Київтеплоенерго за фіктивний договір охорони на 50 мільйонів гривень. А це - тариф, тобто кожного споживача лише одним фіктивним договором пограбували майже на 100 гривень. А скільки таких договорів у тарифі?

Точка докладання сили держави: нагляд за всіма складовими в структурі тарифу, щоб виключити все злодійство. Можливо - пільгова ставка ПДВ, що теж знизить тариф.

Новини за темою: Гарантоване зростання тарифів: Електроенергія для населення подорожчає вже в 2021 році

"Інвестиційна програма" - це просто цифра під "розпил". Єдина об'єктивна оцінка програми - зниження втрат тепла і зниження тарифів. Але втрати не знижуються, тарифи зростають, а "інвестиції" успішно розкрадаються.

Точка докладання сили держави: повна відмова від "інвестиційної складової" в тарифі і перехід до цивілізованого інституту концесії.

Концесія не тим, хто умовний мільярд 30 років "інвестувати" буде, "виймаючи" його з тарифів (з нашої кишені) весь цей час, а тим, хто в змозі відразу інвестувати свої гроші, а після — 30 років заробляти на інвестиції. Спочатку інвестиція і модернізація мереж — після плата за користування.

Втрата.

До 70% втрат припадає на виробництво і доставку тепла споживачам (близько 30% інших — у багатоквартирних будинках).

Частина з них — виробничі та об'єктивні: доставка і розподіл — це час, а час - це втрата температури носія. Але є і злодійські "втрати", і вони величезні.
Наприклад, Київтеплоенерго перевищує і норму і наднорму втрат більш ніж на 5% максимально допустимого рівня вже третій рік поспіль, незаконно порушуючи нормування своїх витрат.

При тарифі 1654 гривень за 1 Гкал безпідставно крадуть близько 100 гривень з кожної Гкал у киян. При обсязі виробництва в опалювальному сезоні 2019-2020 це приблизно 750 мільйонів гривень злодійства. За два роки - 1,5 мільярда. І ще близько мільярда - цієї зими вкрадуть.

Тиск і температура.

Від тиску в мережі залежить час, за який теплоносій пройде через систему будинку. Зниження тиску теплоносія призводить до значного падіння його теплових можливостей: в квартирах буде холодно, хоча температура на вході в будинок буде відповідати нормативній. А якщо при цьому і температура теплоносія не буде відповідати температурному режиму?

Це дозволяє в рази економити на виробництві тепла і грабувати споживачів завищеними обсягами споживання. Особливо в будинках, не обладнаних приладами комерційного обліку.
А якщо опалювальну площу збільшити? Адже площу взяти можна тільки в техдокументації, а близько 80% будинків такої документації не мають. Маленька приписка в платіжці - і вже сума більша. По копійці, по гривні з кожного в приписках - мільярди в масштабах країни.
Отже, завищення обсягів - це завищення (і навіть незаконне перевищення) норм втрат, це норми споживання замість лічильників, це зниження тиску в мережі і невідповідність температури носія температурному режиму, і навіть — завищення опалювальної площі.
Точки прикладання сили держави: ніяких норм — 100% облік і автоматизація, контроль обсягів споживання і всіх параметрів якості: безперервності подачі, тиску і температури теплоносія.

Повірте: при наявності волі і впровадженні правильних законодавчих, нормативних і технічних рішень, можливо не тільки платіжку за опалення знизити, але і підвищити при цьому якість послуги.

Головне, змінити ставлення до ЖКГ: комунальні послуги — це не бізнес, а сервіс.
Не "ринок" без правил і позамежна злодійська рентабельність 100%+, якої немає ніде в світі, а жорстке регулювання, контроль і обмежена державою рентабельність до 10%.

Олександр Скубченко

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...