Боротьба з повенями на Закарпатті: Як влада заробляє політичні бали без реального вирішення проблем

Юрій Бутусов
Юрій Бутусов

Журналіст, головний редактор сайту "Цензор. НЕТ"

Наслідки негоди в Івано-Франківську ДСНС

Раз на чотири-п'ять років в Україні повторюється національна гра - "боротьба з повінню на Закарпатті". Вода сходить з гір, змиває населені пункти та дороги, гра починається.

Про це пише Юрій Бутусов на своїй сторінці в Facebook.

Першими в гру вступають керівники країни. Вони рятують народ від чергового "раптового" стихійного лиха. Летять міністри, вертольоти, рятувальники, телекамери, вивергають турботу, співчуття, скорботу, казенну допомогу, обіцянки все виправити та всім повернути дах і все відбудувати краще колишнього коштом резервного фонду.

Потім в гру вступає місцева влада - вона, сором'язливо відводячи убік очі, каже, що непоборна стихія змила взагалі все, треба терміново направити кошти з держбюджету, все, що нажито непосильною працею...

Потім вибухають соцмережі та суспільство, адже люди знову обговорюють фотографії вирубаних лісів, які рубали та продовжують рубати, всі постять карпатські пеньки.

Новини за темою: Порахують кожен стовбур: Як в Україні будуть боротися з незаконними вирубками лісів

Потім вступають у справу експерти-екологи, які дають професійні оцінки комплексній проблемі, зміні клімату, втручанню людини в екосистеми, забрудненню сміттям.

Потім героями новин стають постраждалі - вони втратили все, їх дуже шкода, публікуються картки та номери рахунків.

Потім президент звітує, скільки людей врятували, скільки будинків відновили, скільки грошей виділили, а Кабмін звітує, що план боротьби з повенями затверджений, і гроші в бюджеті наступного року передбачені, мовляв, якщо вони будуть працювати ще рік, то всі необхідні мільярди знайдуть і виділять.

Таким чином, провал влади перетворюється на подвиг.

І за пару тижнів все стихає і забувається, адже повені є скрізь, буває, а що масштаб у нас великий, так ви в інші країни подивіться.

Ніхто не відповідає за те, що в боротьбу з повенями зарили за попередні десятиліття мільярди, куди вони пішли, чи можна було скоротити масштаби збитку?

Ніхто не вивчає відповідальність місцевої влади, надзвичайних служб, як велася робота на випередження?

Ніхто не вивчає, а як фінансуються держпрограми по розширенню захисних споруд і як захищаються від забудови охоронні зони водойм, як контролюється господарська діяльність у зонах ризику, де передбачається сходження води?

Ніхто не проводить парламентські слухання, щоб оцінити, як змінюється екологічна ситуація в країні, що треба робити щоб уникнути лиха в майбутньому?

Ніхто не контролює, як виконуються рішення РНБО й укази президентів щодо захисту населення від стихійних лих?

Тому що в наступному році либонь не заллє.

Україна не вміє жити планами розвитку на роки, тому що про плани розвитку тут згадують тільки після стихійних лих, катастроф, війн, і забувають негайно, як біда й обличчя жертв йдуть з телеекранів.

Юрій Бутусов

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...