live

Богдан проти Єрмака: Історія конфлікту за вплив на Зеленського

Юрій Бутусов
Юрій Бутусов

Журналіст, головний редактор сайту "Цензор. НЕТ"

Конфлікт Андрія Богдана та Андрія Єрмака був закладений з першого дня президентства Володимира Зеленського 112.ua

Відкрите протистояння між Андрієм Богданом та Андрієм Єрмаком розпочалося ще при створенні Офісу президента, Богдан не включив посаду помічника в штатний розклад ОП. Згодом це протистояння переросло у війну за сфери впливу в Києві та довіру президента Володимира Зеленського. Боротьба тривала з переміним успіхом, але врешті решт Єрмаку вдалося отримати бажане. Які ключові фактори вплинули на призначення нового керівника ОП?

Про це пише Юрій Бутусов на своїй сторінці в Facebook.

Єрмак переміг Богдана і в офісі і в Києві. Історія війни

Андрій Єрмак в травні 19-го отримав посаду без функціоналу - помічник президента, і перший час доступ до президента для Єрмака був обмежений, в кабінеті Зеленського було постійне місце тільки для Андрія Богдана та Сергія Шефіра. Але пройшло якихось вісім місяців - і всемогутній Богдан зметений, і Єрмак стає тріумфатором боротьби за владу в Офісі.

Конфлікт Андрія Богдана та Андрія Єрмака був закладений з першого дня. Богдан вів війну за вухо Зеленського - і в цій боротьбі він намагався просто прибрати від президента всі альтернативні канали інформації.

У червні 19-го Богдан почав відкриту війну - при створенні Офісу президента він не включив посаду помічника в штатний розклад ОП. Єрмак вийшов на Зеленського, і в результаті переговорів Богдан погодився відновити посаду помічника. І відновив. Але тільки підпорядкував її заступнику голови Офісу Трофимову. Знову скандал, знову втручання президента.

Дуже скоро стало ясно - Єрмак перетворюється в головного опонента Богдана. Єрмак має широкі зв'язки і вплив у Києві з бізнесом, який зав'язаний на міській владі. Це оформлення земельних майданчиків для будівництва, це експлуатація приміщень і будівель. Серед його партнерів, в тому числі - Андрій Холодов, один з найбільших операторів вуличних кіосків та "Слуга народу".

Таким же оператором кіосків і одним з найбільших забудовників є найближчий друг і бізнес-партнер Богдана Андрій Вавриш. Але Вавриш у 2010-15 роках фактично керував департаментом будівництва та архітектури Києва, та став на іншу сторону. Враховуючи, скільки питань та на які суми "вирішувалися" в департаменті з власниками будов, будівель, кіосків та іншими клієнтами, робота була вкрай конфліктною. Вавриш набув безліч ворогів, і в тому числі - Єрмака. Домовитися було неможливо - повинен був залишитися хтось один.

Таким чином, війна між Єрмаком та Богданом велася відразу на двох фронтах - у битві за контроль над Києвом і за доступ до президента.

В будівельному бізнесі Богдан і Вавриш працюють як партнери. І прихід в Офіс Богдан використовував для того, щоб вступити в боротьбу за контроль над землею Києва, і повернути Вавриша в київську владу. Для цього треба було збити мера Віталія Кличка - і перш за все усунути його від обов'язків голови Київської держадміністрації. Богдан заручився підтримкою Ігоря Коломойського, і пішов у наступ.

Однак Єрмак виступив категорично проти. Він зумів переконати Зеленського, що зняття Кличка з посади голови держадміністрації втягне президента в конфлікт, в якому він програє. Що посилення Вавриша в Києві буде мати катастрофічні наслідки для рейтингу "Слуги народу" на дострокових парламентських виборах в липні.

Ціна цієї кулуарної битви за Києв була дуже висока. І Єрмак виграв. Зеленський відмовився вступити у війну Богдана з Кличком, навіть незважаючи на участь Олександра Ткаченка.

Більш того, низка київських округів і взагалі більше 10 місць у депутатському списку отримали люди Єрмака, який отримав серйозну групу підтримки в парламенті, а його партнер Холодов увійшов у першу двадцятку списку СН.

Першим ключовим фактором, який дозволив Єрмаку набирати вагу, став міжнародний напрямок і переговори із Заходом та з РФ. Це дозволило йому зблизитися із Зеленським і здобути його довіру.

Другим ключовим фактором стали комунікативні здібності Єрмака - він вміє вибудовувати і підтримувати відносини, що зробити в оточенні Зеленського дуже непросто, враховуючи хаотичну структуру управління.

Пріоритети президента Зеленського змістилися у зовнішню політику - відносини із США та МВФ, переговори з РФ і Євросоюзом, вимагали системних комунікацій. З кожним місяцем Зеленський усвідомлює, наскільки сильним є зовнішній фактор у визначенні внутрішньоукраїнського порядку, та не хоче пливти проти течії.

Причини падіння Богдана були комплексними.

По-перше, президент очікував, що Богдан забезпечить його владі суб'єктність. Богдан взяв на себе багато зобов'язань, для виконання яких потрібні були сильні інституції. Але розвитком держави він не займався, Офіс президента не став центром вироблення стратегій, планів, він став по суті колл-центром, який не керував країною, а розрулював якісь окремі актуальні теми. Богдан не став у владі незамінним, він не став будівельником, він був просто диспетчером, який лобіював, але не брав відповідальність за результат.

По-друге, Богдан отримав контроль над силовиками. І використовував цей контроль багато в чому для вирішення якихось окремо взятих питань, а не для побудови системи. Апофеозом стали записи у кабінеті ексдиректора ДБР Романа Труби. Вони показують, що Богдан давав конкретні вказівки по конкретних кримінальних справах, пов'язаних з інтересами однієї групи впливу. Кримінальні справи по Микитасю, академії аграрних наук, багато інших, були вкрай далекі від державних інтересів, а звелися до банального "обілечування". При цьому такі фігури як "смотрящий" за Мін'юстом Довбенко тільки посилював свої позиції.

По-третє, Богдан був у владі представником Ігоря Коломойського, і це викликало різку критику Заходу. І ця критика лише посилювалася через дії Коломойського в судах по "Приватбанку" в Україні, які підтримував Богдан.

По-четверте, Богдан виявився фігурою, яка не здатна об'єднувати. Він влаштовував конфлікти в президентському оточенні, цілі яких були не очевидні, а його перепалки з головою СБУ Бакановим стали темою для анекдотів. Саме Богдан влаштував конфлікт з мером Дніпра Філатовим - його колишнім другом і організував кримінальні справи проти міської влади, Богдан влаштував інтригу проти Владислава Бухарєва, щоб збити його зі Служби зовнішньої розвідки. Єрмак неодноразово говорив президенту, що джерелом інформаційних атак на нього є структури, близькі до Вавриша і Богдана.

Першим дзвінком, що Зеленський готовий "втратити" Богдана стала відмова знімати Кличка з посади голови держадміністрації.

Другим дзвінком, стала відмова Зеленського в грудні призначити головою Державного бюро розслідувань людину, рекомендовану Богданом. Богдан виступав проти призначення Ірини Венедиктової. Але Зеленський зробив по-своєму. По суті, це обнулило всі обіцянки Богдана посадити Порошенка та інших представників попередньої влади. Контролю над силовиками президент Богдана по суті позбавив.

В цілому, для Зеленського рішення про зміну керівництва Офісом це не зміна курсу. Курсу немає. Зеленський знаходиться в системі координат, яка задана ще Порошенком, і намагається бути ефективним в межах системи, яку не він створив, і в якій він не розібрався. Але прихід Єрмака дає чергову надію, що новий політичний курс буде визначений.

Втім, ми побачимо все дуже швидко. Якщо Єрмак не буде почивати на лаврах, а почне вибудовувати аналітичну роботу, будувати інституції і проводити системні кадрові призначення, то це буде очевидно із самого початку. Якщо буде продовження ручного управління і колл-центру - значить перезавантаження не змінить якості влади.

Президент не обриває відносин із Коломойським. Єрмак вже налагодив контакти з олігархом, так і Шефір залишається поруч з президентом. Єрмак налагодив при цьому такі ж комфортні відносини і з Ахметовим, і з Пінчуком, і з багатьма іншими.

Головною загрозою для країни залишається агресія Росії. Як ми бачимо, Путін продовжує тиск. І всі спроби його утихомирити не мають ні сенсу ні логіки. Але ми, на жаль, ще будемо намагатися грати в цю криваву гру. Стан армії та відсутність реформ в оборонній сфері у зв'язку з цим викликає велике занепокоєння. Сподіваюся, це нарешті стане пріоритетом для керівництва країни.

Єрмак отримає можливість пропонувати кадрові призначення в силовому блоці, в зовнішньополітичному блоці, в міністерстві оборони, в Офісі президента. У нього чудові стосунки з Бакановим, Аваковим, усіма силовиками, загалом. Найзначнішим буде його вплив на найближчу виборчу кампанію в місцеві ради, яку "Слуги народу" через внутрішні чвари досі ніяк не можуть почати.

В цілому, заміна голів Офісу поки не говорить про будь-яку зміну політики Зеленського. Будемо спостерігати. Поки громадянське суспільство не залучається в які-небудь державні реформи - ми залишаємося глядачами.

Юрій Бутусов



Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...