Безробіття, масове банкрутство, падіння ВВП, або Як Україні уникнути європейського пекла

Олексій Кущ
Олексій Кущ

Економіст

Трейдери, що працюють на майданчику Нью-Йоркської фондової біржі EPA-EFE

Темпи падіння економіки ЄС в результаті економічної кризи, спровокованої пандемією коронавірусу, - катастрофічні. Які перспективи для України?

Про це пише Олексій Кущ на своїй сторінці в Facebook.

Момент Мінскі

Ми стали свідками рідкісного явища - моменту Мінскі, названого так на честь вченого Гаймана Мінскі, який його вперше сформулював в рамках своєї теорії фінансової нестабільності і схлопування бульбашок економічних і кредитних циклів. Згідно з його концепцією найближчим часом частина економічних суб'єктів, платоспроможність яких базувалася на постійній капіталізації активів або кредитних механізмів, може різко знизитися, і призвести до масового банкрутства. На ринку виживуть лише консервативні учасники, які можуть самостійно обслуговувати поточні зобов'язання.

Правда, світові регулятори планують нейтралізувати момент Мінскі за допомогою нової програми кількісного розширення, спрямованої на скупку усілякого корпоративного фінансового сміття, але ці дії можуть призвести до дуже непередбачуваних результатів. І посткарантинна фаза кризи буде більш токсичною для економіки, ніж карантинна, адже роздача безкоштовного сиру у вигляді компенсацій і допомог різко скоротиться. В результаті до темпів падіння ВВП на рівні 7,4% в ЄС додасться ще й зростання безробіття до 7,5% в 2019 році до 9,5% у 2020-му. При цьому, незважаючи на всі монетарні стимули з боку ЄЦБ, гармонізований індекс споживчих цін (HICP) в зоні євро становитиме лише 0,2% з ростом до 1,15% в 2021-му, а інфляція - 0,6% з подальшим зростанням до 1,3%, відповідно.

В умовах стиснення ділової активності пакет економічних стимулів (в ЄС їх назвали "автоматичні стабілізатори") буде формуватися коштом розширення дефіциту бюджету: зростання з 0,6% до 2019 р. до 8,5% у 2020 р.. Як результат, індикатор у вигляді сукупного держборгу до ВВП різко зросте і вперше перевищить 100%, що порушить маастрихтські критерії макроекономічної стабільності, прийняті при утворенні ЄС (не вище 60%). По суті, євро, з точки зору боргової інфляції, вперше повторює шлях американського долара, щоправда, з меншою питомою вагою в міжнародних розрахунках і резервах, а також без підтримки у вигляді адекватного геополітичного домінування.

Новини за темою: Крихке майбутнє долара у постпандемічному світі

В зоні падіння опиняться ключові європейські економіки: Німеччина з прогнозом обвалу ВВП на 6,5%, Франція - на 8,2%, Італія - на 9,5%, Іспанія - на 9,4%, Нідерланди - на 6,8%.

Можливості для України

Для нас європейська економічна динаміка важлива з ряду причин. Європа для України - не тільки ринок праці, але й ключовий ринок збуту продукції. І будь-яке економічне сповільнення в ЄС неминуче вплине на попит європейських покупців на наші товари.

Тут може бути біваріантний шок. З одного боку, ціни на товари, які котируються і умовно котируються, які ми продаємо в ЄС, прямо залежать від світових цінових трендів. Зберегти вал виручки від продажу як агросировини, металу і руди можна буде за допомогою нарощування фізичних обсягів, якщо точка беззбитковості дозволить нам за рахунок демпінгу виграти конкурентну боротьбу на більш вузькому ринку. З іншого боку, попит на нашу продукцію з більш високим рівнем доданої вартості може скоротитися коштом зниження купівельної спроможності, так і в результаті переходу на більш дешеві аналоги. Скажімо, українським виробникам взуття буде складніше вигравати конкурентну боротьбу у азіатських країн.

Але економічний спад в ЄС має і глобальний характер, враховуючи параметри європейської економіки. На сьогодні це конгломерат у 513 млн осіб, що формує понад 15% світового ВВП. При цьому група ЄС-15 (старих членів) генерує 90% континентального валового продукту, а група ЄС-13 (нові члени) - всього 10%. Різка зміна ділового тренду більше вдарить по останніх, тому що вони частково втратять ринки старих членів Союзу, і, крім того, істотно знизиться зустрічний інвестпоток, включаючи централізовані дотації на розвиток та регіональне вирівнювання. Старі країни будуть падати з середніх темпів зростання в 1,9%, а нові - з 3,9%, тобто їм буде явно болючіше, особливо це стосується Польщі, яка в 2019-му зросла на 4%, Угорщини (на 4,6%).

Щоб зрозуміти масштаби падіння європейської економіки, наведемо абсолютні значення ВВП, який з 2015 р. виріс з $16,4 трлн до $18,3 трлн, а подушний дохід, розрахований за паритетом купівельної спроможності, - з $36 тис до майже $39 тис.

Останні п'ять років Європа проводила політику скорочення сукупного бюджетного дефіциту і відносної заборгованості (борг до ВВП): перший показник зменшився з -2,3 до -0,9%, а другий - з 71,3 до 66,9%. Ці результати будуть фактично обнулені.

Основний удар кризи торкнеться товарів, які котируються і умовно котируються, зокрема, постачання аграрної сировини, чорних металів і продуктів харчування. Щодо стимулювання експорту металургійної продукції наші можливості обмежені системою антидемпінгових розслідувань ЄС і порогом рентабельності продажів українських металургів, який буде скорочуватися в міру здешевлення залізорудної сировини на світових ринках, внаслідок чого ми частково втратимо свій факторний показник конкурентоспроможності (наявність власних ГЗК).

У той же час, враховуючи кризу в аграрному секторі ЄС в 2020-му, у нас відкривається можливість по нарощуванню експорту продовольчих товарів при наявності м'якої монетарної політики НБУ, системної, а не виборчої програми субсидування агросектору з боку уряду (насамперед фермерських господарств), а також за умови плавної девальвації нацвалюти. В такому випадку, особливо на тлі кризи виробництва в Польщі, у наших виробників у секторі переробки як агросировини з'явиться шанс на розширення товарної ніші.

Окремий кейс - збільшення експорту електроенергії в ЄС, причому не тільки в контексті роботи Бурштинського енергоострову, але і запуску енергомосту з України в Польщу (підключення до експорту електроенергії Хмельницькою АЕС). Більш тісна інтеграція нашої ОЕС в континентальну енергетичну систему Європи (ENTSO - E) дозволить істотно наростити експорт надлишкового обсягу електроенергії з України в ЄС.

Економіка ЄС буде неухильно сповзати в дефляційну пастку, яка лише посилиться за рахунок скорочення платоспроможного попиту, стиснення сектора приватних інвестицій та падіння цін на енергоресурси. Недарма відомий економіст і "пророк з криз" Нуріель Рубіні передбачив, що рано чи пізно глобальному світу доведеться вирішувати, що йому важливіше: порятунок дисфункціональної фінансової системи у вигляді гігантського міхура, або вихід з дефляційної пастки, в якій опиниться реальний сектор економіки. Саме тому він назвав нинішню кризу Дуже Великою Депресією. Але це рішення буде прийнято не в 2020 р., і продавати товари в дефляційному середовищі буде дуже складно, особливо сировину та напівфабрикати.

Новини за темою: Привид стагфляції бродить світом: Чого очікувати Україні?

Можливість нарощування поставок нашої промислової продукції поки блокується політикою деіндустріалізації, яка у нас проводиться, хоча можливості для цього є, що і показало зростання невеликих цехових виробництв в Західній Україні, орієнтованих на європейський ринок. Правда, більшість з них стали збитковими через атипову ревальвацію гривні в минулому році.

Найбільший ризик, який зараз обговорюють в ЄС, - ймовірність виникнення істотних структурних перекосів між країнами - учасницями Союзу, які будуть посилюватися у міру активації моделі посткризової економіки. Це може призвести до ослаблення цілісності ЄС. Як наслідок, порушення глобальних виробничо-збутових ланцюжків, економічний егоїзм і доместикація систем виробництва і споживання, зростаюча політичними течіями. Може виникнути ситуація, коли, рятуючи національні ринки праці і реальний сектор від масового банкрутства, окремі країни ЄС поставлять свої егоїстичні інтереси вище наднаціональних. А ще це буде відбуватися в той самий час, коли Велика Британія і ЄС повинні виробити спільну тарифно-торговельну політику.

Що робити ослабленій українській сировинній економіці в умовах часткового закриття базового експортного ринку? Насамперед створювати свої кластерні точки зростання. І згадати, що Китай створив свій економічний профіль, пройшовши крізь три світові рецесії: початку 1990-х, "доткомів" і глобальний фінансовий обвал. Плюс азіатська криза 1997 р.

Тактика тут проста: якщо твоя економіка поки не може конкурувати з більш розвиненими країнами - створюй проривні напрями. Це як концентрація чисельної переваги на напрямку головного удару, навіть якщо твоя армія при порівнянні загальних параметрів менше.

Закредитованість європейського бізнесу призведе до масових банкрутств і закриття підприємств, особливо в сегменті МСБ. Нам потрібно вибрати два-три напрямки для використання вільного економічного експортного простору. Саме на них потрібно концентрувати ресурс державного субсидування на тлі поступової активації кредитної активності банків, м'якої монетарної політики НБУ і помірного девальваційного стимулу. Потрібно підключити до паралізованої "руки ринку" нові механізми управління у вигляді державної промислової і кредитної політики, адже для цього у нас є група держбанків, що займає 60% ринку, і тепер вперше можна сказати, що це добре. Плюс доместикація внутрішнього споживання, коли кожна гривня має знайти український товар. Вже дуже по-китайськи виходить, але різні історії успіху, як колесо автомобіля, відрізняються стилем дисків, а не формою.

Олексій Кущ

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...