Без науки немає майбутнього

Віталій Скоцик
Віталій Скоцик

Громадський діяч

Фото з відкритих джерел

Цього року не стало багаторічного президента Національної академії наук України Бориса Євгеновича Патона. Борис Патон з 1958 року очолював Українську академію наук. Можна навіть сказати, що вони були ровесниками: видатний вчений народився 27 листопада 1918 року і в цей же день було засновано НАН України. Батько Бориса Патона, Євген Оскарович, був відомим інженером та містобудівничим, і тут варто згадати десятки мостів, які були побудовані в зоні фронтових дій під час Другої світової війни за унікальною технологією Патона-старшого, який першим у світі створив проєкти сталевих розбірних мостів, що оперативно монтувалися на місці зруйнованих.

Я думаю, що сучасному молодому поколінню вкрай важко оцінити вклад родини Патонів в історію колишнього Радянського Союзу та й України зокрема.

Згадаймо, коли під час Другої світової війни Борис Патон разом зі своїм батьком працювали на танкобудівному заводі, де виробляли легендарні Т-34, тоді ж вони вперше випробували метод автоматичного електрозварювання під флюсом для зварювання броні на танках. "Шов Патона" виявився міцнішим самої броні, захищаючи життя танкістів. Це був великий вклад у Перемогу! На той час такий високопродуктивний, ефективний та економний метод не використовували більше ніде.

У 1960-х Інститут Патона запровадив автоматичне зварювання труб замість ручного – зміни особливо відчули працівники нафтогонів Сибіру, де робота на 40-градусному морозі була звичайною справою. Для них Патон також розробив одяг та взуття з підігрівом. Наступною сферою для застосування технологій зварювання став космос. Успішний експеримент, проведений астронавтом корабля "Союз-6" у 1969 році, відкрив великі перспективи для ремонту металоконструкцій у відкритому космосі.

А на початку 1990-х Патон винайшов абсолютно новий метод зварювання – хірургічний спосіб з’єднання м’яких тканин людського тіла. Порівняно з іншими методами хірургії під час "зварювальних" операцій зменшуються втрати крові та скорочується час хірургічного втручання. Це означає, що препаратів для наркозу потрібно значно менше. Крім того, відпадає потреба у зшивальному матеріалі, який може створювати проблеми у тілі пацієнта. Сьогодні за допомогою методу зварювання проведено більше 80 тисяч операцій у клініках України і не лише.

Сьогодні президент уже інший. Ми чуємо про те, що планується повна інвентаризація діяльності НАН України. Думаю, це на користь, і не в плані того, щоб критикувати своїх попередників, а щоб на основі нашої науки створити справді науково-дослідні центри, які дали б можливість створювати конкурентні переваги. Ще раз нагадую, що кінцевим завданням науки є створення конкурентних переваг економіки, її сегментів, усієї економічної стратегії нашої держави.

Новини за темою: Україна може врятувати світ від голоду!

За даними НАН України, таке ставлення до наукових розробок протягом років Незалежності України призвело до того, що кількість працівників інноваційної сфери впала більше, ніж утричі (у США й Західній Європі вона виросла вдвічі, у Південно-Східній Азії – у 4 рази), у 5 разів упала частка інноваційно-активних промислових підприємств (з 56% до 11,2%). Приріст ВВП за рахунок впровадження нових технологій в Україні становить 0,7%, тоді як у розвинених країнах досягає 60–90%. Тобто наша наука на сьогодні ще є супроводженням сировинної економіки, а не створенням конкурентної переваги.

Експерти схильні вважати становище української науки одним із чинників, що зумовили порівняно низьку конкурентоздатність України у всесвітньому вимірі. За показниками Індексу глобальної конкурентоздатності (The Global Competitiveness Index), наша держава у 2015–2016 роках посідала 79 місце з 144. У 2014-му ми мали 76 місце. У 2018 році – 83 місце, а у 2019-2020 роках – 85. З нами поряд Шрі-Ланка, Молдова, Туніс. Отже, ми щороку втрачаємо від двох до чотирьох пунктів.

Без підтримки науки Україна нездатна вирватись із кола сировинних держав. Якою б якісною не була наша сировина, ми не зможемо конкурувати на світових ринках, якщо не підкріпимо дари природи інноваціями. Вирощування, збір врожаю, його транспортування, зберігання і, що найважливіше, переробка – усе це наукоємні процеси. Екологічні, якісні продукти харчування, яких від нас чекає світ, не виробиш на застарілих фермах і заводах.

Якось на одному з підприємств я запитав наших виробників, які щойно повернулася з Польщі, що потрібно зробити і що потрібно створити нам у нашій країні, аби швидко наростити економіку своєї держави.

Вони одноголосно сказали одну просту річ: аби нам дали доступ до фінансового ресурсу, який має польський виробник, польський підприємець, де він може легко залучити кошти на довгий час під 2,5–3% річних, ми б забудували не лише кожне село і кожен район, ми забудували б кожний клаптик придатної до цього землі, аби переробляти те, що ми вирощуємо. Тому, створивши умови, ми реально можемо створити прекрасні позиції для того, аби наша держава мала конкурентну перевагу.

За свою політичну кар’єру, за останні 6 років я 9 разів об’їхав Україну вздовж і впоперек. І в кожному куточку я знаходив свідчення нашої слабкості, і потенціал нашої сили.

Одне із вражень подарував Подільський державний аграрно-технічний університет. Тут зберігається світовий генофонд гречки. Тутешні фахівці дивуються, що Україна час від часу змушена імпортувати гречку з Китаю, адже ми справді можемо повністю забезпечити свої потреби в цій культурі. Іще 10 років тому китайські спеціалісти їздили вчитися до нас. Вони починали свою роботу над виведенням сортів гречки на зразках з України. Потім уряд Піднебесної вклав кошти у фундаментальні дослідження, і тамтешнім аграріям вдалося значно підвищити врожайність цієї культури. Тому китайська гречка дешевша, ніж наша. Ми просто програли конкуренцію.

Новини за темою: Кліматичні виклики та харчова безпека: Чи буде світ з продовольством, а бізнес із гривнею

Схожий приклад можемо навести з науково-дослідним Інститутом луб’яних культур НААН України.

Селекціонери Дослідної станції луб’яних культур першими у світі 2009 року створили сорти конопель, які абсолютно не містять наркотичних речовин. Технічна конопля вирощується для того, щоб створювати одяг, захисні шоломи, бронежилети. І з неї створюються корпуси літаків. У світі попит на конопляне волокно невпинно зростає. Його застосовують не лише у традиційних галузях промисловості, а й у будівництві, автомобіле- та літакобудуванні. Це дивовижно, але виявляється, що конопляні біокомпозити міцніші за сталь! Бетон з домішками конопель також переважає за міцністю той, що випускають з металевою арматурою. Корпус знаменитого літака "Боїнг-787" складають з вуглецевих композитів, 87 відсотків яких виготовляють на основі конопель. В ЄС – бум, а в нас знову – затишшя!

На жаль, більшість наших розробок транзитом ідуть через Україну до Західної Європи, а потім і до Китайської Народної Республіки.

Сьогодні в Китаї діє найсильніша Академія аграрних наук у світі. Китай став однією з найпотужніших економік, від стану якої залежать десятки ринків. Країна взагалі не імпортує добрив та насіння. Вона – найбільший світовий виробник сільськогосподарської техніки і на її полях працює техніка виключно свого власного виробництва. А досягти цього Китаю вдалося завдяки інвестиціям у науку та поєднанню наукових розробок і виробництва.

Цей шлях має пройти й Україна. Хоча це не просто!
Китай сьогодні заявив про те, що до 2035 року планує повністю відмовитись від нафти і газу. Уявляєте, який це прорив? Правда, коштуватиме цей крок Китаю в понад 5 трильйонів доларів. Але цього неможливо досягнути, не інвестувавши в свою науку, і вони це прекрасно розуміють, і вони це роблять.
І я вірю: прийде час, коли китайці знову купуватимуть нашу гречку, а нам їхня буде не потрібна.

Кожна країна в цьому світі повинна знаходити свою конкурентну перевагу, а конкурентна перевага без конкурентної науки просто нереальна і неможлива.

Віталій Скоцик

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...