Без грошей МВФ і з дефіцитом бюджету: Чи варто переживати через затримки із траншем від фонду?

Наталія Лебідь
Наталія Лебідь

Журналістка, публіцистка, райтерка, кореспондентка 112

 
з відкритих джерел

Радник голови ОП Тимофій Милованов заявив, що цього року Україна не отримає черговий транш МВФ, на якій вона розраховувала. Але це лише стане стимулом для пошуків альтернативних шляхів займу, вважає він. В тому, чого більше в даній події – негативу чи позитиву, розбирався zik.ua.

Чому Україна не отримала транш

В червні цього року наша країна отримала один транш від МВФ у розмірі 2,1 млрд дол. Це стало можливим завдяки тому, що в середині травня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні "антиколомойський" закон. То була остання умова МВФ з надання Україні нової програми фінансування. І держава таку програму отримала, але було суттєве "але".

На початку листопада президент України Володимир Зеленський заявив, що місія МВФ не приїде в Україну через рішення КСУ про скасування антикорупційної реформи. А міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив, що через рішення КСУ Україна може недоотримати від МВФ два транші по 700 млн доларів в цьому році та ще 1,5 млрд дол. в наступному.

27 жовтня Конституційний суд визнав неконституційним покарання за недостовірне декларування. Зокрема, неконституційними були визнані повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників тощо.

Новини за темою: МВФ занепокоєний кількома пунктами антикорупційної реформи, – Мінфін

Ця подія миттєво привернула увагу Заходу, який виступив із засудженням не конкретно дій КСУ, але всієї тієї ситуації, котра склалася в Україні та призвела до згортання антикорупційного наступу. Президент Зеленський зреагував миттєво, скликавши спочатку РНБО, а відтак написавши законопроєкт, який передбачає розпуск КСУ. Принагідно глава держави пригрозив розпуском і Верховній Раді, якщо та не підтримає його документ.

Наразі пристрасті трохи вляглися, і вже ніхто нікого не розпускає. Але й справа не зсувається з мертвої точки. Законопроєкт авторства спікера Разумкова, такий собі light-варіант з відновлення роботи антикорупційних органів, Рада не розглядає, бо перебуває на вимушеній самоізоляції. Нині мало чи не кожен четвертий депутат парламенту хворіє на коронавірус, а тому пленарні засідання майже не відбуваються.

Ситуація із Конституційним судом, таким чином, поставлена на паузу. А разом із нею – і ситуація з траншем.

18 листопада Зеленський зазначив, що Україна виконала всі вимоги МВФ. Україна виконала й умову щодо голосування за "антиколомойський" закон та закон про ринок землі. Тобто виконали вимоги, які були актуальними на першу половину поточного року.

І дійсно, директорка-розпорядниця МВФ навіть похвалила українську владу за швидку реакцію на конституційну кризу. Але грошей так і не дала. Дослівно пресслужба глави держави повідомила про те, що робота українського уряду з командою Фонду "дозволила закріпити відносини сторін на високому рівні та досягти хорошого прогресу".

Одним словом, сторони домовилися домовлятися.

Як тепер будуть перекривати дефіцит бюджету

Тимофій Милованов не бачить тут особливої проблеми – за принципом "якщо життя підкидає тобі лимони, зроби з них лимонад".

"Таке досягнення домовленостей дає позитивний сигнал ринкам, і дозволить Україні залучити фінансування за прийнятними відсотками на той період, поки триватимуть переговори з МВФ", – говорить Милованов.

Однак слід враховувати те, що безвідносно до наших конституційних негараздів у всьому світі триває боротьба з коронавірусом та його негативними економічними наслідками. І кредитори не стоять у черзі, аби проспонсорувати Україну.

На цю обставину  в розмові із zik.ua вказує фінансовий експерт Олексій Кущ – на зовнішніх ринках спостерігається криза, каже він. А відтак не варто особливо розраховувати на можливість десь перехопити пару мільярдів до того, як перемовини з МВФ дійдуть результату.

Нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк розпачливо пише на своєму ФБ:

"Щось пішло не так. Наші грошей попросили, але отримали відповідь "грошей немає і не буде, поки ви дурниці робите. Тримайтеся і гарного настрою". А тим часом в Україні: дефіцит 126 млрд для фінансування бюджету цього року. За 10 місяців профінансовано менше ніж 90% витрат за графіком. І, увага, на кому найбільше заощадили: МОЗ за 10 місяців не витратило 24,5 млрд. А Міноборони не профінансували на 15,5 млрд".

Однак Олексій Кущ вкотре нагадує, що гроші від МВФ не відіграють жодної ролі у наповненні державного бюджету. А тим паче – у затиканні фінансових дір. Ані бюджет МОЗ, ані Міноборони грошима від Фонду не наповниш. Бо правила гри геть інакші, і призначаються ці кошти винятково для обслуговування зовнішнього боргу.

Як уряд буде виходити із ситуації з дефіцитом – питання окреме. Можливо, він випустить "короткі" (тобто терміном дії на кілька місяців) облігації внутрішньої державної позики. Або, як зараз пропонують у фракції "Слуга народу", не повертатиме цьогоріч ПДВ.

Та якщо говорити про виплату відсотків зовнішнього боргу, то без кредиту МВФ сценарій тільки один – залізти у золотовалютні резерви. Це не зовсім добрий варіант, але і не трагедія. Олексій Кущ нагадує: ЗВР Нацбанку наразі становлять 27 млрд, а у випадку із траншем МВФ йдеться всього лише про 700 млн доларів. Та і їх, додає економіст, "можна перекрити через випуск ОВДП".

Підсумуємо: для "латання" держбюджету транш МВФ не підходить, а при обслуговуванні зовнішнього боргу без нього можна обійтися.

Коли тепер можна розраховувати на гроші МВФ

Річ у тім, що Україна та Міжнародний валютний фонд переорієнтувалися з раніше погодженої трирічної програми розширеного фінансування EFF на 18-місячну програму stand-by. А вона обіцяє нам "аж" 5,5 млрд доларів, поділених на три транші. І перший з них ми вже витратили. Другий же і третій будуть у кращому випадку у 2021-му.

Політолог Богдан Петренко пояснює, що західні партнери просто "виховують" Україну, закликаючи до порядку в наших фінансових справах.

"МВФ хотів би, щоб у нас був порядок в усьому, але якщо говорити про якийсь державний орган, який був нав’язаний нам з боку МВФ чи Заходу загалом, то тут треба розуміти, що той ідеал, який "тримають в пам'яті" наші спонсори, зіштовхується з українською практикою реалізації, і у підсумку виходить зовсім не те, що планували від початку", – зауважує він.

Ще один розповсюджений міф торкається того, що наша співпраця з МВФ – це свого роду питання престижу для України. І без такої співпраці держава зазнаватиме значних репутаційних збитків. Насправді – все з точністю до навпаки, стверджує Кущ.

"Це вже як карго-культ для наших політичних еліт: постійно нам розповідати як мантру те, що без МВФ не прийдуть інвестиції. Вони якраз і не приходять в країну, поки у нас є співпраця із МВФ, бо співпраця з МВФ – це і є маркер нестабільності та маркер кризовості", – переконаний він.

Проблему української влади Кущ вбачає в тому, що при припиненні співпраці з МВФ країна продовжує ту саму політику, яку проводила при співробітництві. Тоді як давно слід прибитися до якогось одного берега: або визнати, що розрив з МВФ – рівносильний самогубству і продовжувати слугувати сировинним придатком для більш розвиненого світу, або зважитися на такий розрив "заради реалізації власної суверенної економічної політики". Політики промислової та інвестиційної, це – передусім.

Між тим в Україні складається ситуація, дурнішу за яку – за словами Куща – годі й уявити. Це коли навіть при паузі у роботі з МВФ держава дотримується все тієї ж лінії поведінки, що і за співпраці.

Політолог Руслан Бортник же вбачає у підіграванні вимогам МВФ подальше "розмінювання" державного суверенітету України на купюри із зображенням американських президентів. Іншими словами, він говорить про посилення зовнішнього впливу, якого багато в риториці частини президентських опонентів.

Олексій Кущ наголошує: КСУ та антикорупція – це лише одна "рамка" угоди з МВФ, яка була порушена. Є й інші рамки, сповнені дрібних технічних деталей, які були порушені також. Надмірна деталізація угод з МВФ, каже Кущ, пов’язана із тим, що Україна підписала безліч меморандумів з Фондом. А кожен з таких меморандумів треба було наповнити якимсь змістом, причому бажано новим. Звідси – й увага до малозначимих нюансів.

Кущ вважає, "МВФ буде радий згорнути співпрацю, коли Україна пройде основний трек виплат зовнішніх боргів", але не раніше. Він додає: ті, хто зараз переживають за наступний транш, можуть заспокоїтися: у 2021 році він надійде. "У нас лише два шляхи: або реструктуризація боргів, або транш", – каже він. І, за прогнозами Куща, буде саме транш.

Але є ще один момент. МВФ наразі незадоволений не лише кейсом з КСУ. Фонд турбує поки що неузгоджений бюджет на 2021 рік, а також те, що гроші, направлені Україні на боротьбу з коронавірусом, були витрачені невідомо на що.

Та якщо бюджет все-таки буде ухвалений до кінця року (як правило, в Україні його приймають у новорічну ніч), то чому ковідний фонд закатали в асфальт, пояснити буде тяжче. І це лише додасть складнощів у й без того складні взаємини України з Міжнародним валютним фондом.

Наталія Лебідь

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...