Антиукраїнська політика Болтона, або Як США готові пожертвувати Кримом заради нормалізації відносин з Кремлем

Ростислав Іщенко
Ростислав Іщенко

Український політолог, публіцист, історик, дипломат

Президент Росії Володимир Путін і президент США Дональд Трамп під час зустрічі на саміті G20 в Осаці, 28 червня 2019 року Kevin Lamarque/Reuters

Мемуари колишнього радника президента США Дональда Трампа з національної безпеки Джона Болтона викривають реальну політику щодо України у контексті взаємовідносин з Росією. Зі зростанням внутрішньополітичних проблем в Америці Штати взагалі готові забути про Україну й піти на серйозні поступки.

Про це пише Ростислав Іщенко на своїй сторінці в Facebook.

"Антиукраїнська" балаканина Болтона

Коли Дональд Трамп назвав свого колишнього радника з національної безпеки Джона Болтона старим дурнем, який мріяв лише про те, щоб розв'язати війну, і хвалив президента, поки його (Болтона) не звільнили, а потім почав лаяти, він (Трамп), може бути, був і недостатньо дипломатичний, але в цілому правий. Розумом Болтон явно не відрізняється.
Схоже, він досі дотримується думки, висловленої ним у 2006 році, коли він був постійним представником США при ООН. Тоді Болтон заявив: "Немає такого поняття, як ООН. Є тільки міжнародне співтовариство, яке може очолювати лише єдина в світі наддержава, якою є Сполучені Штати".

Навіть якби описана Болтоном ситуація відповідала дійсності, вимовляти такі речі вголос не слід було б, оскільки країни, що вважають себе вашими союзниками (наприклад, ЄС), не люблять, коли їм повідомляють, що за загальним обіднім столом їх не чекали, і женуть в лакейську. Тим більше США так і не стали до кінця єдиною у світі наддержавою, хоч і максимально наблизились до цього статусу. На планеті зберіглася Росія, здатна протягом двадцяти хвилин (польотний час міжконтинентальних ракет) залишити від США самі спогади (нехай і ціною загибелі всієї цивілізації). Країна, не здатна надійно гарантувати свою військову безпеку, ніяк не може вважатися "єдиною наддержавою". Вона завжди повинна рахуватися хоча б з тим, хто потенційно здатен її знищити. Ракети розміром ВВП і бюджетом не цікавляться. Вони просто прилітають.

Займаючи другий після держсекретаря пост у дипломатичній ієрархії, Болтон своєю балакучістю шкодив інтересам своєї держави. Хто знає, якщо б не він і подібні до нього агресивні базіки, може, Росію і вдалося б умовити піти на подальше ядерне роззброєння, а тоді у США були б усі можливості реально стати єдиною наддержавою.

У наступні 15 років Болтон постарів, але не змінився. Він залишився все тим же агресивним республіканцем-"яструбом", якого від демократів-глобалістів відрізняла лише назва партії. Всі проблеми Болтон схильний був вирішувати за допомогою військової сили, а коли йому пояснювали, що на його перманентні війни ніякої армії не вистачить, страшенно ображався. Головне ж, Болтон так і не навчився тримати язика за зубами. Його "відвертість", покликана нашкодити ворогам, регулярно шкодить як самому Болтону (його планам), так і його політичним союзникам, а заодно Америці та клієнтським режимам.

Наприклад, Болтон вирішив під вибори видати книгу, щоб пояснити виборцям, який негідник Трамп, — замість того, щоб напасти на Іран, Китай, КНДР, загрожувати війною Росії, він з усіма намагався вести переговори, а з Росією і зовсім так хотів порозумітися, що вкрай нешанобливо висловлювався про Україну і її керівництво, бо в цій державі і політиках, які її очолюють, бачив бар'єр, що відокремлює його від бажаного всеосяжного компромісу з Москвою.

Новини за темою: Скандал у США: Мемуари Болтона викривають Трампа у залученні іноземних держав у президентські вибори

Болтон бажає завдати шкоди Трампу. Але американські виборці навряд чи поділять його думку про необхідність за будь-яку ціну (аж до військового конфлікту з Росією) підтримувати Україну. Болтон про це не говорить прямо, але це випливає з його розповіді, бо якщо Трамп заявляв, що тільки Україна є перешкодою до повноцінного примирення з Росією, а Болтон виступає за повноцінну всеосяжну підтримку України, значить, він свідомо йде на ризик неконтрольованої конфронтації зі здатною знищити США ядерною державою, яка вже продемонструвала, що готова застосувати збройну силу для захисту своїх життєвих інтересів на пострадянському просторі (в тому числі і на українському напрямку).

Можна було б, звичайно, сказати, що це епатажний Трамп хоче миритися з Росією, інші ж американські політики консенсусно солідарні з позицією Болтона. Але це не так. Причому нездержливий на мову Болтон намагається продемонструвати свою важливість та поінформованість і тут же в своїй книзі демонструє, що саме його (Болтона) позиція є маргінальною, а відповідальні політики, не тільки республіканці, а й демократи, в цілому поділяють думку Трампа.

Болтон повідомляє, що нібито Путін при особистій зустрічі сказав йому, що Обама був згоден визнати перехід Криму до Росії в обмін на повноцінну нормалізацію російсько-американських відносин. Залишимо на совісті Болтона посилання на Путіна. Президент Росії, який з 2014 року був богом для українців, схоже, тепер став богом для агресивних глобалістів всього світу. То Саакашвілі "згадає", як Путін в темній кімнаті у нього нігті встромлював і погрожував війною, то раптом російський президент з Болтоном "поділиться спогадами" про конфіденційні бесіди з Обамою. Я вже мовчу, що такі відвертості не в стилі російської дипломатії (вони прямо заборонені). Та до того ж така манера ведення бесіди (обговорення відсутніх за столом переговорів політичних супротивників) просто не в характері Путіна.

Розмова була не з президентом США, а всього лише з чиновником його адміністрації, до того ж невідомим Путіну особисто. Це суто протокольний момент, що практикується як Кремлем, так і Білим домом  - президент проходив повз, випадково заглянув, побачив іноземного гостя і привітався з ним. Просто щоб візитерові було приємно і той міг похвалитися вдома, що самого президента бачив.

Зрозуміло, що Болтон не бажає "світити" джерело відомостей про Обаму, тому і посилається на Путіна, який в останні чотири роки "винен" у всіх проблемах США, від обрання Трампа до епідемії коронавірусу. Але, судячи з усього, щось подібне дійсно було на думці у Обами. Оскільки Болтон каже, що угода зірвалася з незалежних від Обами причин: "він чомусь передумав". Фактично він прямо натякає на те, що угоду зірвало ліволіберальне, глобалістське оточення Обами, яке, у повній згоді з правими республіканцями-яструбами (такими, як поки живий Болтон і вже покійний Маккейн), прагнуло до максимального нагнітання рівня конфронтації з Росією і робило ставку на Гілларі Клінтон. Нагадаю, що Гілларі під час своєї виборчої кампанії відкрито говорила, що, ставши президентом, піде шляхом шантажу Росії ядерною війною.

Тобто відповідальні політики (чи то республіканець, чи демократ), займаючи президентський пост, швидко розуміють, що нормалізація відносин з Росією в інтересах США і заради цього цілком можна пожертвувати якоюсь там Україною. До певного часу їм заважало реалізувати цю ідею соросівське проукраїнське лобі в США. Але з ослабленням американської держави і з ростом внутрішніх проблем, включаючи рецесію, розкол країни, що викликав тотальну дестабілізацію і конфронтацію "двох Америк", Вашингтону реально стає не до України: і руки не доходять, і ресурсів не вистачає. Так що блокувати ідею Обами про примирення з Росією в обмін на визнання російського статусу Криму стає все складніше. Більш того, Трамп уже готовий взагалі забути про Україну, яка його лише дратує (а не тільки про Крим), аби порозумітися з Москвою. Тобто зараз США готові на значно серйозніші поступки, ніж шість років тому.

Новини за темою: Чому Україна потрапила під тотальне зовнішнє управління США?

Розповівши все це, Болтон фактично розкрив перед усім світом карти американської дипломатії на російському напрямку. Завжди найважче за столом переговорів зрозуміти, чи готовий візаві поступитися ще, чи пора фіксувати операцію, поки вона не зірвалася. Болтон повідомив, що для США на українському напрямку немає обмежень на поступки.

Думаю, що особливо приємно це чути в Києві. Поки там думали, що "Америка з нами, весь світ з нами", виявляється, два американські президенти (республіканець і демократ) готові були віддати Крим (а тепер вже і всю Україну) лише за нормалізацію відносин з Кремлем. Так, у них поки не вийшло, але це поки — ідея стає все більш популярною, а її противники слабшають.

Після всіх цих викриттів Болтона навіть якщо у США на президентських виборах переможуть демократи, і Байден спробує актуалізувати українське питання, в Києві все одно не повірять у те, що президент США намагається перейти до політики всеосяжної підтримки України. Швидше в Україні вирішать, що він намагається зачистити сліди корупційного скандалу, що зачепив самого Байдена, його сина Хантера та і практично всю роботу демократів і Сороса в Україні. А як тільки сліди будуть зачищені, знову почне торгуватися з Росією, пропонуючи їй щось непотрібне (Україну) в обмін на щось корисне (збереження Вашингтоном хоч якихось позицій на Близькому Сході чи якісь інші плюшки). І вони будуть праві у своїх підозрах.

Але це означає, що українська еліта постарається підстрахуватися на випадок зради США і зрадить першою. А вже в перманентних зрадах українські політики навчилися — Юда б заздрив.

Не знаю, чи зумів Болтон серйозно підірвати своєю книгою позиції Трампа, але позиції Америки (і без того хиткі) він підірвав точно. Це саме той випадок, коли краще жувати, ніж говорити.

Ростислав Іщенко

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...