Альянс втрачає єдність: Події навколо Лівії, що підтверджують тезу Макрона про "смерть мозку" НАТО

Ілія Куса
Ілія Куса

Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього

Рекламний щит в лівійському місті Бенгазі з зображенням Халіфа Хафтара, командира ополчення "Лівійська національна армія" Ivor Prickett/The New York Times

Президент Франції Емманюель Макрон знову згадав свої слова про "смерть мозку" НАТО, на цей раз коментуючи події навколо Лівії, що кидають виклик, у тому числі Альянсу.

Про це пише Ілля Куса на своїй сторінці в Facebook.

Цінності, НАТО і що таке Realpolitik.

Вчора турецький фрегат, який прямував до Лівії з невідомим вантажем на борту, був зупинений французьким фрегатом, що виконував завдання в рамках місії НАТО Sea Guardian по забезпеченню збройового ембарго проти Лівії, введеного Радбезом ООН.

Турки не тільки відмовилися пускати французів на огляд вантажів, але і демонстративно пройшли повз них, взявши їх фрегат на приціл за допомогою систем ракетного наведення. Французи не хотіли провокувати, і змушені були пропустити турків, спостерігаючи за тим, як вони продовжують рух у бік Тріполі.

Цей інцидент дуже серйозний. Він ставить під сумнів відразу кілька процесів:

  1. Здатність НАТО виконувати свої зобов'язання, навіть якщо це стосується іншого члена НАТО.
  2. Здатність Франції виконувати свої зобов'язання, особливо у світлі їх амбіцій бути керівною силою Європи й Альянсу на противагу США і Британії.
  3. Здатність міжнародного співтовариства і НАТО, зокрема, в принципі змусити сторони дотримуватися міжнародного ембарго, порушення якого як би є порушенням міжнародного права.
  4. Здатність НАТО допомагати у вирішенні будь-яких конфліктів, які загрожують регіональній стабільності та безпеці.

Не дивно, що Макрон накинувся на Туреччину з критичними коментарями, заявивши, що їх дії не сумісні зі статусом країн-членів НАТО".

Новини за темою: Новий член НАТО як загроза існуванню Альянсу

Теза про "смерть мозку" НАТО в принципі підтверджується якраз такими випадками. Єдності в Альянсі стає все менше. І хоча про його розпад або вихід його членів не йдеться, але координація та співробітництво в рамках НАТО все більше страждає від внутрішньополітичних і міжідеологічних протиріч, а також від зростання егоцентризму, націоналізму і популізму в окремих країнах-членах НАТО, які суперечать духу багатосторонньої дипломатії та цінностей, закладених в Альянс після Другої Світової.

До речі, навколо Лівії складається досить цікавий пасьянс, який також показує, що міжнародна політика або конфлікти - це не про чорно-білий світ, де є "хороші" і "погані", як у нас звикли про все говорити.

Франція підтримала заяви Єгипту про можливість військового втручання в конфлікт у Лівії на боці Халіфи Хафтара, якщо Туреччина піде на штурм міста Сирт і східної частини країни.

Італія уклала союз із Туреччиною щодо Лівії, і буде виступати на боці Уряду національної згоди в Тріполі. З ними також Катар і начебто Туніс, а також частина американської військової бюрократії в Пентагоні, яка намагається тримати Білий дім і особисто Трампа подалі від рішень щодо Лівії, оскільки він особисто симпатизує Халіфі Хафтару.

На боці Єгипту виступають Емірати, Саудівська Аравія, Алжир, Йорданія, Греція та Франція. Свою підтримку висловив нещодавно навіть Іран в обмін на якісь домовленості зі Сирії, про які я поки сказати щось конкретне не можу.

З'явилися навіть чутки, що ОАЕ готові профінансувати вторгнення єгиптян в Східну Лівію і навіть накинути їм зверху пару-трійку ярдів доларів, що підвищує ризик турецько-єгипетського зіткнення в Лівії.

Росія та Китай поки розкладають яйця в різні кошики, хоча останнім часом Москва все більше схиляється до договорняку з Туреччиною.

Ілія Куса

 



Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...