live

Звільнили на карантині: Як роботодавець відповідатиме за незаконне звільнення працівника

Топ-новина
Топ-новина
Фото з відкритих джерел

Звільнення – чи не найстрашніше зараз для українців, які зберегли своє робоче місце під час карантину

Під час карантину дехто з найманих працівників звільняється за власним бажанням, а декого змушують звільнятися або ж звільняють за надуманою причиною. Карантин – привід для декого з роботодавців "урізати" штат, аби, приміром, не витрачати зайвих коштів на сплату податків за оформлених робітників.

Ми вирішили з’ясувати, яку відповідальність нестимуть роботодавці, котрі незаконно звільняють своїх працівників, і що, власне, вважати незаконним звільненням.

Що з безробіттям зараз

Наприкінці третього "карантинного" тижня маємо невтішну статистику – без роботи з різних причин залишилися майже 700 тисяч українців. А вимушені не працювати через відпустку за свій рахунок або не працюють з інших причин ще 4 мільйони людей.

Так, на період карантину держава впровадила деякі поступки у процесі оформлення допомоги через безробіття – статус безробітного надається з першого дня подання заяви, а виплата допомоги призначається з першого дня реєстрації. Проте це не можна співвіднести з фінансовими втратами звичайних українців через звільнення. Станом на 10 квітня відомо, що за допомогою з безробіття звернулося більше 40 тисяч осіб.

Тим часом на ринку праці застій – роботодавці пропонують на третину менше вакансій, аніж кілька місяців тому. Примітно, що кожен десятий українець-працівник за останні три тижні втратив роботу через пандемію коронавірусу та запроваджені у зв’язку з цим карантинні заходи. До того ж повну зарплатню за березень отримають менше половини українців, які працюють.  

Яке звільнення є законним

Якщо роботодавець і працівник згодні, то припинити трудовий договір можна у будь-який момент. Також його можуть розірвати за власним бажанням співробітника, якщо на це є причини, приміром:

  • угода сторін;
  • закінчення терміну дії трудового договору (роботодавець може його просто не продовжити);
  • призов або вступ працівника на військову службу;
  • розірвання трудового договору з власної ініціативи працівника;
  • розірвання трудового договору на вимогу профспілки;
  • переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу;
  • відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість у випадку, якщо підприємство переїжджає, відмова працювати через зміну істотних умов праці;
  • набрання чинності вироком суду, що виключає можливість продовження роботи.

Отже, якщо якась із вищенаведених підстав виникла у період карантину, звільнення працівника буде законним, а роботодавець не понесе жодної відповідальності за таке звільнення.

Що може бути незаконним звільненням

Проте може статися, що роботодавець, використовуючи карантин, намагається "притягнути" щось з вищевказаних причин, перекрутити ситуацію так, щоб звільнити людину саме зараз і не платити їй зарплатню у скрутні часи. У такому випадку роботодавцеві доведеться відповідати за свої незаконні дії.

Незаконним звільненням вважається тиск на працівників та змушення їх звільнятися, тоді як сам працівник не бажає втрачати чи змінювати роботу. У такому випадку він за жодних обставин не повинен писати такої заяви. Навіть якщо роботодавець каже, що це тимчасово, на період карантину або потрібно для паперових справ.

Відповідно до Кодексу законів про працю України роботодавці не мають права звільняти працівника через введення карантину. І зрештою, жодних норм, які б стосувалися звільнення працівників роботодавцем на власний розсуд під час карантину, не прописано у законі про запобігання виникненню і поширенню коронавірусу.

Відповідальність за незаконне звільнення

Введення всеукраїнського карантину не може стати самостійною причиною для звільнення працівника з власної ініціативи роботодавця. 

Також працівника не можуть звільнити в період його тимчасової непрацездатності, під час його перебування у відпустці. Не можна звільняти вагітних жінок та жінок з дітьми до трьох років, одиноких матерів з дитиною віком до 14 років або дитиною з інвалідністю.

Мине ще кілька тижнів, карантин закінчиться, і вся країна повернеться до звичного життя. Тоді правоохоронні органи візьмуться не лише за штрафи через порушення карантинного режиму, а й за покарання керівникам, котрі незаконно звільняли працівників.

Так, українське законодавство передбачає відповідальність для таких роботодавців. Заступник голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе зазначає, що керівникам, які незаконно звільняють працівників під час карантину з особистих мотивів, може загрожувати штраф від 34 000 до 51 000 грн / виправні роботи на строк до 2 років / позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

А за аналогічні дії, вчинені повторно або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька чи матері, котрі виховують дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, передбачено штраф від 51 000 до 85 000 грн / позбавлення права обіймати певні посади на 5 років / виправні роботи до 2 років / арешт до 6 місяців.

До того ж роботодавця, який порушив угоду про працю шляхом обману чи зловживання довірою або примусом, покарають штрафом у розмірі до 850 грн. Також йому може загрожувати позбавлення права обіймати певні посади на 5 років / арешт на 6 місяців / обмеження волі до 2 років.

У випадку незаконного звільнення працівнику необхідно якомога швидше написати заяву у поліцію за статтею 172 Кримінального кодексу України – грубе порушення законодавства про працю. 

Детальніше про те, як забезпечити свої трудові права і зберегти зарплатню під час карантину через коронавірус, ми писали у цьому матеріалі

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...