Вибух в порту Бейрута: Чим небезпечна селітра, та чи загрожує Україні ліванська трагедія

В Україні мають перевірити дотримання норм зберігання вибухонебезпечних матеріалів

Топ-новина
Топ-новина
Reuters

Попередньо причиною вибуху в порту Бейрута визначили недбале зберігання вибухонебезпечних матеріалів, а саме аміачної селітри. Інцидент став справжньою трагедією для країни – півтори сотні загиблих та понад 5000 поранених.

А тим часом не завжди правильно зберігається селітра і в Україні.

Чи загрожує українцям ліванський сценарій, розповідаємо детальніше.

Що спричинило вибухи в Лівані

Відпочатку ЗМІ повідомляли, що причиною потужних вибухів в порту Бейрута стали зварювальні роботи. Однак пізніше Reuters з посиланням на офіційне джерело повідомив, що за результатами початкового розслідування, причиною трагедії була бездіяльність та недбалість у зберіганні вибухонебезпечних матеріалів на портових складах.

Як зазначалося, пожежа почалась на 9-му складі та перекинулась на 12-й, де зберігалася аміачна селітра. Питання безпеки зберігання селітри розглядали декілька комітетів, але вони так і не видали указ про утилізацію цього легкозаймистого матеріалу.

За інформацією видання, за 6 місяців до вибуху було попередження про необхідність утилізації селітри, проте декілька комітетів так і не видали відповідний указ.

Генеральний директор ліванської митниці стверджує, що митниця відправила до судових органів 6 документів, аби перемістити селітру, але не отримала від них відповіді.

Вибух у Лівані Reuters

Так, протягом 2016-2017 років ліванська митниця зверталась до суду щодо переміщення або продажу нітрату амонію, аби гарантувати безпеку порту.

Новини за темою: Фахівці розрахували силу вибуху в Бейруті

За попередньою інформацією, вибухнуло 2,7 тонни нітрату амонію (аміачної селітри), які зберігали в порту без дотримання заходів безпеки.

Такої версії дотримується і Вища Рада оборони Лівану. Селітра була конфіскована у 2014 році з судна "Росус".

Раніше цим кораблем володів російський підприємець Ігор Гречушкін з Хабаровська. Принаймні, так говорили моряки, які працювали на судні, і писала російська "Нова газета" в липні 2014 року.

"У 2013 році судно "Росус" під прапором Молдови вийшло з грузинського Батумі в Мозамбік, після чого через технічні неполадки зайшло в порт Бейрута. Ліванська влада заборонила йому виходити в море. Більшу частину екіпажу відпустили, на борту залишилися четверо моряків, які змогли виїхати з Бейрута тільки через рік. За їхніми словами, Ігор Гречушкін "фактично кинув судно", - йдеться в повідомленні.

При цьому додавалося, що пізніше через ризики, пов'язані зі зберіганням аміачної селітри, вантаж з "Росуса" перемістили на один зі складів в порту Бейрута. Востаннє місцезнаходження судна реєстрували в листопаді 2014 року - воно знаходилося недалеко від місця, де стався нинішній вибух.

Чому селітра небезпечна?

Аміачна селітра є одним з найважливіших добрив у сільському господарстві. Також її використовують для виготовлення вибухівки.

За останні пів століття у світі були випадки, коли пожежа і вибух селітри призводив до загибелі сотень людей. У 1947 році у США під час навантаження аміачної селітри на пароплав вона вибухнула через порушення техніки безпеки. Тоді могли загинути до 600 людей.

У 2001 році подібне сталось на складі у Франції, загинули 30 людей. У 2015 році вибухнула селітра у Китаї, повідомляли про десятки жертв.

З огляду на небезпеку, влада Республіки Кіпр знищила запаси аміачної селітри, які були вилучені на острові у 2015 році в ході спецоперації по запобіганню ймовірного теракту. 

Новини за темою: У Лівані затримали 16 осіб через вибух у порту Бейрута

Перевірка складів в Україні

В Україні діють норми щодо зберігання селітри. В них вказано, що аміачна селітра у разі нагрівання до 210 градусів через окисно-відновні процеси може загорітись. А якщо її нагрівати у замкненому просторі, коли немає вільного видалення продуктів термічного розкладання, аміачна селітра може вибухати.

Також, як наголошують у правилах, аміачна селітра може вибухнути від сильного удару, у тому числі ударів вибухової хвилі, а також детонувати внаслідок впливу високої температури в умовах пожежі.

Аміачна селітра, яка зберігається на відкритих майданчиках, практично не здатна вибухати, а може тільки горіти. Але під час тривалого зберігання чутливість її до вибуху підвищується. При цьому гарантійний строк зберігання аміачної селітри зараз в Україні складає всього 6 місяців.

Але ці норми не завжди витримуються. Так, у Миколаївському морському порту майже рік зберігались понад три тисячі тонн конфіскованої аміачної селітри.

У вересні 2018 року судно "Тузла" прибуло в Миколаївський морський порт з вантажем селітри загальною вагою 3,217 тис. тонн. Після чого її вивантажили на причал №12. Однак, у пресслужбі порту наголосили, що минулого року небезпечний товар прибрали.

З огляду на події, які сталися в Лівані, український уряд мав ухвалити термінове рішення про ревізію складів із небезпечними речовинами.

Народний депутат України VIII скликання Ігор Мосійчук, коментуючи трагічні події у Лівані, зауважив: "Я очікував, що ще вчора уряд на засіданні виділить певні кошти для проведення ревізії та проведення інспектування усіх об’єктів, на яких зберігаються сільськогосподарська хімія, вибухівка, паливно-мастильні матеріали, для того, щоб унеможливити трагедію, подібну до трагедії у Лівані. Це, перш за все, те, що мав би зробити український уряд. Цього чомусь не відбулося".

Ігор Мосійчук наголосив, що має почати роботу урядова комісія, повинна дати оцінку тому, що відбулося у Бейруті з точки зору можливих втрат чи здобутків українських виробників на зовнішньоекономічному ринку Лівану.

Пізніше президент України Володимир Зеленський закликав прем'єр-міністра Дениса Шмигаля терміново перевірити поводження в Україні з небезпечними матеріалами та вжити заходів для запобігання надзвичайним ситуаціям.

Новини за темою: 30 українців у Бейруті попросили грошову допомогу, у 3-х серйозно пошкоджене житло

"Прошу Вас терміново забезпечити проведення оцінки стану поводження з небезпечними та вогнегасними речовинами, вибуховими матеріалами, виробами, відходами, добривами, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів та обставин можуть створити загрозу життю і здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу, та за результатами проведеної роботи вжити відповідних заходів реагування", – йдеться у листі президента. 

Крім цього, Зеленський наголосив на важливості розробки та ухвалення необхідних нормативно-правових актів, які дозволять здійснити необхідні дієві заходи для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Чого очікувати в Україні?

Експерти стверджують, що в країні є загроза повторення ліванської трагедії. Зокрема політолог Валерій Димов зазначив, що в Україні влада слабка для реагування на такі ризики, як вибух у Бейруті.

На його думку, надважливим в запобіганні таких ситуацій є те, щоб "центр управління" державою міг відповісти викликам сьогодення.  

"Питання не в тому, яким чином можуть виникати небезпечні ситуації, а питання в тому, що є контур системи і є центр управління цією системою. І якщо центр управління не може відповідати тим питанням і тому порядку денному, виникатимуть такі речі. Тому ми говоримо про те, що в Україні влада слабка для реагування на такі ризики", – наголосив Валерій Димов.

Новини за темою: Вибухи у Бейруті могли бути цілеспрямованими, щоб економічно добити Ліван, – військовий експерт

Він переконаний, що сьогодні стара система адмінуправління в Україні вже не функціонує, нова, яка прийшла, – не на аналізі політики, а на політиці аналізів, не на дебатах щодо бачення майбутнього, тому ми маємо ризики, в тому небезпека в Україні щодо повторення такого роду катастроф.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...