live

Всесвітній день радіо: Хто його винайшов та як воно стало таким популярним

Топ-новина
Топ-новина
День радіо - один з "наймолодших" Міжнародних днів Фото з відкритих джерел

Понад століття тому радіо стало вікном у світ комунікації, стерло кордони між країнами, ставши у чомусь "першовідкривачем" для інших видів зв’язку

13 лютого світ відзначає Всесвітній день радіо, встановлений Генеральною конференцією ЮНЕСКО у 2011 році. Далі ми розповідаємо, як, хто і коли винайшов радіо як спосіб комунікації, придумав перший радіоапарат та подарував людству те, що зараз ми називаємо засобом масової інформації.

Історія винайдення радіо

Всесвітній день радіо відзначається щороку 13 лютого на знак того, що саме цього дня у 1946 році зі штаб-квартири ООН вперше вийшло в ефір "Радіо ООН".

Насправді у світі досі існує багато версій того, хто насправді першим винайшов радіоапарат. Тож спробуємо розібратися, хто з винахідників та науковців був першим у відкритті незамінного радіозв’язку.

Радіозв’язок розвивався циклічно, протягом двох століть. Теоретичні засади радіо сформулював англійський вчений Джеймс Максвел у 1878 році. На практиці підтвердив цей винахід 1886 році німець Генріх Герц. Саме він сконструював і змайстрував передавач і приймач радіохвиль. До того ж Герц дослідив поляризацію та відбиття радіохвиль і його іменем названа одиниця частоти коливань. Інакше кажучи, Герц довів, що існують електромагнітні хвилі, які розповсюджуються із швидкістю світла. Такий винахід був революційним проривом у галузі досліджень та побудови кращих приймально-передавальних пристроїв.

Тож винахідники з усього світу зайнялися питанням використання таких хвиль, аби передавати сигнал без дроту. Практичну роботу над розробкою радіоапарату провадили Нікола Тесла, Олівер Лодж, Гульєльмо Марконі, Олександр Попов, Семен Айзенштейн.

Першу у світі радіопередачу провів у Росії Олександр Попов. Так, у 1888 році він почав працювати над відтворенням хвиль Герца. За рік Попов зрозумів, що можна використовувати електромагнітні хвилі для передачі сигналів на відстань без дротів. Потім Попов ввів у винайдений апарат дріт, приєднаний до схеми, тобто прообраз приймальної антени. А вже 7 травня 1895 року на засіданні Російського фізико-хімічного товариства Олександр Попов показав колегам новий апарат – перший приймальний пристрій, своєрідний бездротовий телеграф. 24 березня 1896 року будо проведено прийом першої у світі радіограми у Петербурзі. Передача відбувалася на відстань двісті метрів.

Колись радіо виглядало так Фото з відкритих джерел

Цікаво, що через кілька місяців – влітку 1896 року італієць Гульєльмо Марконі також "відкрив спосіб бездротового телеграфування". Не маючи профільної освіти, він зміг самостійно вивчити всі матеріали з цієї теми та самостійно сконструювати прилади для передачі випромінювань без дротів. Першу радіограму він передав у 1898 році, за рік здійснив передачу через Ла-Манш, а у 1901 році − через Атлантику.

Ще один революційний крок у розвитку радіо здійснив у 1904 році Джон Амброз Флемінг – він сконструював електровакуумну лампу. А вже у 1906 році австрієць Роберт фон Лібен запатентував тріод – лампу з контрольною сіткою, заповненою парою ртуті. Але того року винахідники навряд чи зрозуміли, що тріод може бути корисним у радіо. Це збагнув німець А. Мейснер і лише у 1913 році – він відкрив здатність тріода підсилювати і генерувати електромагнітні коливання.

Так було побудовано перший ламповий радіопередавач, який "вмів" передавати і телефонні, і телеграфні сигнали.
Щоправда, першу передачу звукового сигналу здійснив у грудні 1906 року Реджинальд Фессенден. З того часу дослідники поставили собі за мету передавати інформацію по радіо для широкого загалу. У США це почав робити Чарльз Герролд.

Як використовували радіомовлення у ХХ столітті

Примітно, що паралельно з Поповим питанням бездротової передачі сигналів у той же час займався Нікола Тесла. У 1891 році він сконструював високовольтний високочастотний резонансний трансформатор, а через п’ять років зумів передати радіосигнали на відстані 32 кілометри на кораблі, що йшли Гудзоном. Тож уже з 1901 року морські судна були обладнані радіопередавачами. 

А у 1910 році пароплав "Теннесі" отримав перше в історії повідомлення про прогноз погоди з Каліфорнії – сигнал "пройшов" 7,5 тисячі кілометрів, а наступного року подолав вже відстань у 10 тисяч кілометрів.

Як радіо стало популярним у світі

Розповсюдженю та популяризації радіо у Європі певним чином посприяли війни. Так, і у Першу, і у Другу світову війну радіо слугувало чи не єдиним джерелом інформації та засобом зв’язку для населення воюючих країн. Мешканці у тилу могли дізнаватися новини з фронту, слухали, як просуваються військові сили, дізнавалися про важливі рішення влади і мали бодай якийсь зв'язок зі світом.

"Вуличне" радіо Фото з відкритих джерел

Після закінчення Другої світової війни радіо остаточно вкорінилося як джерело оперативної інформації, радіостанції почали запускати новинні програми, радіовистави, вели прямі ефіри у студіях та передавали репортажі з місць подій у реальному часі. Пізніше радіо відкрило для себе новий напрямок роботи – музичні програми, чарти та музика нон-стоп. Так невидимі радіохвилі захопили світ і стали одним з основоположних "китів", на яких тримається інформаційний простір планети.

Тепер радіо стало загальновизнаним засобом зв'язку, що має практично необмежені можливості. До того ж доступ до радіоефірів не вимагає у слухача жодних фінансових витрат та надскладних зусиль. І незважаючи на шалений розвиток телебачення, 3G, 4G та 5G інтернету, радіо продовжує залишатися не лише одним з найстаріших засобів комунікації, а й каналом зв’язку з найширшою аудиторією у світі. При цьому Всесвітній день радіо є одним з наймолодших свят – вперше його відзначили у 2012 році.

*************

День радіо покликане нагадати суспільству про роль радіо як засобу масової інформації, для якого немає меж, і зміцнити міжнародне співробітництво радіомовників, котрі працюють в радіоефірі.

До того ж, цей день звертає увагу радіомереж і місцевих радіостанцій на розвиток доступу до інформації та свободу слова у радіоефірі.



Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...